Післявоєнна історія «будянського півника» відображена в експонатах нової харківської виставки фаянсу | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

Відділ дослідження та відродження декоративно-ужиткового мистецтва та виставкової діяльності

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Післявоєнна історія «будянського півника» відображена в експонатах нової харківської виставки фаянсу

Виставка Будянський півникВиставка фаянсу «Будянський півник» відкрилася 14 серпня 2014 року в Обласному центрі культури і мистецтва. До експозиції увійшло понад сотню виробів Будянського фаянсового заводу декількох поколінь художників. Тут представлені 75 декоративних тарілей, а також вази, куманці, сервізи та посудні набори.

Серед авторів виставки — винахідник знаменитого логотипу заводу

На момент створення у 1887 році будянська фабрика належала до великої корпорації Матвія Сидоровича Кузнєцова, правнука знаменитого засновника порцелянового виробництва у Гжелі Якова Кузнєцова. У 1918 році фабрику націоналізували, а у 1922 р. відкрили тут училище, яке готувало фахівців для виробництва. У 2006 році завод припинив своє існування, а декілька тисяч виробів, виготовлених за всю історію підприємства, передали до фондів Харківського історичного музею. Щоправда вже у 2012 році, коли у Будах на базі будинку культури був створений історико-краєзнавчий музей, понад 3 тисячі виробів з фаянсу увійшли до складу експонатів. Багато чого принесли місцеві мешканці, деякі повернулися на батьківщину навіть з закордону. Мала частина цієї колекції увійшла в основу нинішньої харківської виставки «Будянський півник».

Борис ПянидаНайстарші роботи, представлені в експозиції, охоплюють післявоєнний період і датуються серединою 50-х років. Саме тоді, після того, як Будянський фаянсовий завод був відновлений, на виробництво прийшло молоде покоління художників, які пропрацювали там аж до закриття у 2006 році. Один з представників того покоління Борис Пянида є автором «візитівки» Будянского фаянсового заводу, логотипу «Півник», який він створив у 60-х роках і якому присвячена назва теперішньої виставки.

«Був у нас на заводі товарний знак, але мені він не подобався. Отож я зголосився намалювати новий — півника, бо він зустрічається в оздобленні традиційних українських рушників, на подушках, вишиванках, посуді. Я використав образ півника як елемент народної творчості, народного орнаменту України. Це було у 1967 році. Логотип був затверджений комітетом по винаходам та регіональною радою, з невеликими поправками проіснував аж до закриття виробництва і став впізнаним символом продукції заводу», -- розповів Борис Петрович.

Чому закриття фаянсового заводу у Будах стало трагедією для художників

Поміж експонатами виставки виділяється невеличкий фаянсовий макет пам'ятника «Плач по заводу», зроблений Ларисою Антоновою, який символізує скорботу художників після закриття підприємства. Проект поки що не реалізований. Пам'ятник являє собою опуклу нішу, всередині якої намальована темна жіноча постать, а на передньому плані стоїть велика чаша, наповнена кров'ю.

Плач по заводуПісля закриття виробництва більшість художників продовжила вже вільно займатися творчістю, і не тільки керамікою, а й живописом, графікою і навіть поезією. Але усі без винятку бачать у закритті заводу трагедію. Чому це так пояснила директор Харківського художнього музею Валентина Мизгіна:

«З одного боку, у художників, які працювали на виробництві був свій обов'язковий план роботи, який вони повинні були виконати у відповідний термін. Але на заводі завжди існувала творча лабораторія, працівники мали можливість творчо розвиватися. Дійсно, вільному митцю не потрібна лабораторія, але що стосується фаянсу, кераміки, то тут дуже велике значення має випалювання, яке неможливо відтворити в домашніх умовах. Якщо не дотримуватися технології, то виріб зіпсується: потече фарба, трісне черепок або емаль... Кераміка — це мистецтво, народжене вогнем. Тому після закриття заводу художники, які спеціалізувались на кераміці, не мають можливості працювати, втрачають навички, і для них це справжня трагедія. Зараз молоде покоління керамістів — Лара Антонова, Валентина Родіонова, Юрій Пянида — повинні шукати якесь інше місце, умови для роботи».

Великий вклад у майбутнє будянської художньої школи

Галина Чернова, одна з авторів виставки, на Будянському фаянсовому заводі працювала з 1955 року. Вдома вона зберігає велику колекцію власних робіт. Розповідає, що у молоді роки художники заводу воліли якнайшвидше розправитися з плановою роботою, а потім, іноді ночами, працювали над власними творчими роботами у майстерні заводу. Там же проходили палкі дискусії, вивчалися нові техніки випалювання. Свої вироби, зроблені у творчій майстерні заводу, Галина Денисівна ніколи не продавала, каже, що основної зарплати їй завжди вистачало «на хліб». Не зважаючи на похилий вік (у цьому році художниці виповнюється 83 роки), вона продовжує займатися керамікою, малює та пише вірші, часто буває в Опішному, захоплено відгукується про тамтешній музей гончарства та мріє передати туди свою колекцію.

Валентина Мизгіна та Галина Чернова«Я маю надію, що у Будах продовжить розвиватися художня школа. Сама я була одним з ініціаторів створення будянської школи народної творчості і викладала там понад 20 років, -- розповіла Галина Денисівна. – Ремонт та обладнання там на європейському рівні, і діти навчаються із захопленням, так, що в кінці заняття не хочуть повертатися додому. Сподіваюся, що на базі школи буде створено творчу лабораторію, де вже будуть працювати та відточувати майстерність і дорослі художники-керамісти».

До експозиції виставки «Будянський півник» ввійшли роботи: М. Ніколаєва, Б. Пяниди, Р. Тиміна, Г. Чернової, О. Рибіної, Л. Кондратенко, Р. Ванули, І. Сень, Н. Костенко, В. Родіонової, Л. Антонової, Г. Кломбицької, О. Рибіної-Конаревої.

Виставка працюватиме до 2 жовтня 2014 року.


 Час роботи виставки: з 10.00 до 17.30, неділя – вихідний
Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.
Довідки за тел.: (057) 700-35-73. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Текст: Ріта Ізваріна
Фото: Валентина Білоусова

Фотографії з виставки

 
 

Виставки

Немає звітів для показу

Сховати метелика