13 січня 2017 року в Харкові відкрився великий та новий для міста захід – Фестиваль вертепів. Ще на етапі підготовки цього заходу Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва запропонував організаторам приєднати до загальної програми Фольклорний фестиваль зимового календаря «Святовид», який з 2006 року збирає колядників та щедрувальників з усієї Харківщини. Десятирічний ювілей «Святовиду» відзначений новими та цікавими заходами, але головна мета фестивалю не змінилася – відродження, збереження та популяризація традицій зимового циклу народних свят Слобідської України.
Для деяких харківських гуртів (Народного ансамблю «Рідна пісня» центру культури Київського району м. Харкова, Вокального гурту «Яворина» та дитячого Фольклорного гурту «Щебетушки» ХОПДЮТ) початком святкування стали щедрування 13 січня «серед людей» у торговельних закладах – «Французькому бульварі», супермаркеті «Рост» біля метро «Київська». Такий формат у найприродніший спосіб відроджує фольклорну обрядовість та наближує слухачів та виконавців один до одного.
Наступного дня, 14 січня о 12.00 відбувся великий п’ятигодинний фестивальний концерт на сходах ХНАТОБу ім. М. Лисенка. Він став центральною, але не єдиною подією другого дня Вертеп-фесту. Концерту передував флешмоб – масове виконання колядки «Нова радість стала», яку водночас з Харковом заспівали в м. Краматорську та м. Львові. І хоча «відповідальний заспів» було покладено на чудовий гурт «Весела слобода» з Балаклії, наших виконавців потужно підтримали усі гурти та слухачі, що прийшли на концерт.
З теплим вітальним словом до учасників фестивалю звернулася заступник начальника управління соціокультурного розвитку регіонів - начальник відділу регіональної політики Міністерства культури України Оксана Володимирівна Іонова.
Як і в минулі роки, на «Святовид» до Харкова приїхали співаки-аматори різного віку й з різним творчим досвідом. Особлива подяка – нашим найстаршим, носіям справжніх унікальних місцевих традицій – фольклорним гуртам з с. Киселі та с. Біляївка Первомайського району, с. Чемужівка та с. Лиман Зміївського району, с. Артемівка Кегичівського району, с. Першотравневе Зміївського району, с. Старий Мерчик Валківського району.
Нагадаємо, що лиманська та киселівська пісенна спадщина увійшли до диску «Пісні Слобожанщини» відомого проекту «Моя Україна. Берви». Але послухати унікальні киселівський «тончик» в прадавній «Маланці» та веселу «Чарочку» лиманців вживу було справжнім святом.
Оригінальним й контрастним доповненням до народної манери фольклорних гуртів стали виступи сільських «професіоналів» – вокальних ансамблів з с. Дублянка Краснокутського району та «Веселої слободи» (Балаклійський РБК), які втішили ідеальним виконанням відомих творів в академічному стилі.
Зачарували слухачів і виступи наших найкращих дитячих колективів з Малинівки Чугуївського району, Шарівки Богодухівського району, Мурафи Краснокутського району, Зачепилівки та м. Харкова (гурти «Талиця», «Мережка», «Щебетушки», «Зоряночка»). Маленькі виконавці не лише мужньо трималися при мінусовій температурі, але й вразили чистим багатоголоссям, дзвінкими голосами та сценічною розкутістю.
Після концертних виступів наші гурти-учасники знову щедрували у великих супермаркетах та ТРЦ м. Харкова.
Своїми враженнями ділиться Галина Лук’янець, завідувач лабораторії досліджень нематеріальної культурної спадщини Центру, одна з організаторів заходу: «Особливий момент концерту – коли під час виступів лунали дзвони нового храму, збудованого за Дзеркальним струменем. У морозному повітрі старовинні колядки, щедрівки в поєднанні з урочистими дзвонами звучали неймовірно!
Щиро розважив публіку й артистів-аматорів ведучий, я б сказала, дуже нетрадиційний ведучий – Андрій Сердюк. Я добре пам’ятаю його неформальний стиль ще з етнофестивалю «Печенізьке поле». Несподівані імпровізації та жартівливі репліки нагадали про природній гумористичний талант нашого народу, що проявлявся і в найурочистіші моменти життя.
Мені здається, що такі новації у проведенні «Святовиду» не випадкові і пішли на користь усім – виконавцям, слухачам, навіть і нам, організаторам. А найголовніше – свіжий поштовх та нові мотивації отримала сама сучасна народна культура.»