На фестивалі «Святовид» звучали незвичайні колядки, щедрівки та навіть пісні для катання на ковзанах | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 2 шт. )

На фестивалі «Святовид» звучали незвичайні колядки, щедрівки та навіть пісні для катання на ковзанах

На фестивалі звучали нетривіальні колядкиСлобожанські народні піснеспіви, колядки, щедрівки, які традиційно виконувалися взимку, прозвучали 3 грудня на сцені малого залу Харківського театру опери та балету ім. Лисенка на фольклорному фестивалі «Святовид». У ньому взяли участь не тільки колективи Харківщини, а й сусідніх - Луганської, Полтавської та Бєлгородської областей.

На сцені Харківського театру опери та балету виступили артисти різного віку - від п'яти рочків до тих, кому далеко за 70.

Колектив «Муравський шлях» показав розвеселе водіння Кози«Це одне з головних завдань фестивалю - не тільки зберегти народні традиції, а й передати їх молодим виконавцям фольклору, - каже художній керівник фольклорного колективу «Муравський шлях» Харківського обласного центру культури і мистецтва Галина Лук'янець.

Тематика фестивалю пов'язана з яскравими народними традиціями святок – періоду від Різдва до Водохреща, який представлений у слобожанському фольклорі обрядами колядування, щедрування, засівання, водіння Меланки, Кози. Артисти «Муравського шляху» занурили глядачів у новорічну атмосферу. Вони представили розвеселу постановку з водінням Кози, яка здійснювалася на Новий рік (зараз ми відзначаємо цей день 14 січня і називаємо Новий рік за старим стилем). У Козу наряджали когось, надягали козячу морду і мішок на спину. Образ Кози символізував життєву силу, силу цілого роду, оскільки він ще асоціювався з померлими родичами.

Колектив «Слобода» у Києві сприймають як російські меншини, а у росії як українцівКозу також водили і на Різдво, і на Меланку. Наряджали також Дідугана, на голову якого надягали порожній гарбуз - це щоб в наступному році гарбузи добре вродили. Під час фестивалю прозвучало багато нетривіальних колядок і щедрівок. На відміну від тих, що нинішні хлопчаки виконують під час обходу квартир харківських багатоповерхівок, тут можна було помилуватися цілими виставами і насолодитися різноманітністю специфічних наспівів і костюмів Слобожанщини.

«Ми живемо в селі Руська Лозова Дергачівського району і знаходимося на кордоні України і Росії, - розповідає керівник фольклорно-етнографічного колективу «Слобода» Тетяна Фоміна. - У нашому селі збереглися російські костюми. У декількох кілометрах від нас знаходиться село Черкаська Лозова - це вже українське село, а у нас російське. Ось всі 10 чоловік нашого колективу одягнені в наряди, зібрані в одному і тому ж селі, але проте, у кожного - свій візерунок. Це народні костюми, яким понад 150 років. Сорочки, вишиті найдрібнішим хрестиком, вовняні сарафани з воротами - це теж ручна вишивка. Єдине, кокошники у нас більш сучасні. А ось що стосується говору, так у нас і досі старі люди кажуть «прийдє», «кажє», «пойдє». Ми намагаємося зберегти це наріччя в нашій творчості. Припустимо, ми співаємо «Да по вуліце Ванькє шел...». Це наша традиція, ми намагаємося зберегти її і передати це дітям. У нас є дитячий колектив «Слобожаночка».

На фестивалі було багато молодих виконавцівВтім, визнає Тетяна Фоміна, молодь зараз віддає перевагу сучасній естраді і танцям, ніж фольклору. Такі ж тенденції відзначають і в сусідній Росії. Втім, як зазначили гості фестивалю, що завітали з Росії, у них все ж зараз більше уваги приділяється збереженню народних традицій.

Колектив з Губкіна Бєлгородської області виконав не лише зимові пісні«У нас теж зараз, загалом-то, занепадницький настрій, оскільки те покоління, яке знало фольклор з першоджерела, вже йде, і далі, якщо хто і переймає традицію, так це міська молодь, люди зі спеціальною освітою, які займаються вивченням народної фольклористики, - говорить керівник фольклорного колективу «Воскресіння» центру слов'янської культури м. Губкін Бєлгородської області Ганна Горбатовська. - Традиційний фольклор, думаю, повернеться назад в село, але з міста. Зараз у нас працює програма з повернення молоді в село, виділяється земля під будівництво будинків, хоча для якихось серйозних результатів повинне пройти не одне десятиліття. Тим не менш, зараз почали підвищувати зарплату художнім керівникам старовинних колективів, і мінімальна зарплата без доплат зараз становить 8100 рублів. Більше того, зобов'язують колективи етнографічного співу набирати дітей, і хто знає, у що це виллється, але однозначно фольклор буде жити, може бути в якійсь іншій формі, але надія є».

У глядацькому залі був аншлагНа фестивалі «Святовид» в Харкові колектив «Воскресіння» виконав традиційні зимові пісні, які збирали у фольклорних експедиціях в селах Борове Новооскольського району, Афанасьєвка Олексіївського району, а також Губкінського району Бєлгородщини.

«У нас дуже багато спільного в культурі, у традиціях, навіть у костюмах, - каже Ганна Горбатовська. - Сьогодні ми виконали навіть рідкісні піснеспіви, які виконувались під час катання на ковзанах на Філіповому пості, який починається з 27 листопада і триває до самого Різдва. У піст як би співати не можна, але молодь завжди співала, душа-то співає. І ось люди примудрялися знайти золоту середину. Пісні виконували в протяжних ладах».

Дмитро Кузнєцов та Тетяна Іщенко привітали учасників фестивалю«Нам було дуже приємно почути сьогодні на фестивалі губкінський говір, - підкреслив начальник облуправління культури і туризму Дмитро Кузнєцов. - Дякую всім носіям автентичної культури, які дозволили нам долучитися до народної творчості. Хочу побажати всім, щоб у нас вийшло передати традиції підростаючому поколінню і сьогодні було приємно бачити молодих виконавців».

«Дякую всім учасникам фестивалю за дбайливе ставлення до культури, до традицій, за те, що щедро ділитеся своїми талантами і духовним багатством, - зазначила директор обласного центру культури і мистецтва Тетяна Іщенко. - Дуже символічно, що сьогоднішнім фестивалем «Святовид» ми ніби відкрили дорогу Новорічним та Різдвяним святам, створюючи відповідний настрій ».

І дійсно, як кажуть у народі, зима прийшла і свята привела. З початком зими - майже кожен день свято. 4 грудня Введення в Храм пресвятої Богородиці, 7 грудня християнський світ відзначає день пам'яті великомучениці Катерини. Це свято називали святом дівочої долі. Просили її про щасливий шлюб, злагоду в родині. Потім 13 грудня - день апостола Андрія Первозваного, 17 грудня - великомучениці Варвари, 19 грудня - Миколи Чудотворця, а там вже недалеко і до Різдва, Нового року та Водохреща. Кожному з цих подій в народі супроводжували співи, колядки та щедрівки, багато з яких поки що вдається зберегти. У цьому можна було переконатися на фестивалі зимового календаря «Святовид».

Довідка. Організатор фестивалю – Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва при підтримці Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації.

На фестивалі заспівали луганські козакиУ фестивалі взяли участь найкращі аматорські фольклорні гурти Харківської області, м. Харкова та сусідніх регіонів: „Воскресенье" з м. Губкін Бєлгородської області РФ, Народний козачий хор з Луганської області, автентичний гурт „Надвечір'я" Котелевського району Полтавської області. Місцеві колядки та щедрівки виконали відомі харківські колективи – „Муравський шлях" ООМЦКМ, „Талиця" з Харківського району, студентські гурти „Лада" та „Фарби" ХДАК, „Слобожаночка" ХУК, учнівські ансамблі „Веселка" ДШМ № 4 ім. Леонтовича, „Мережка" Маріїнської гімназії м. Харкова, „Вербиченька" з Нової Водолаги, „Весела слобода" з Балаклії. Також харківський глядач мав можливість послухати старовинний фольклорний спів у виконанні найкращих автентичних гуртів – носіїв слобожанських традицій: гуртів „Мельничани" Валківського району, „Слобожани" Чугуївського району, "Слобода" Дергачівського району, фольклорного гурту с. Картамиш Первомайського району.

Щоденник експедиції

Prev Next

Щоденник експедиції с. Вязова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р.

  Щоденник експедиції с. В'язова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р. Можн...

Детальніше

Бєлгородський район Бєлгородської області, 18-21 вересня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населенним пунктам Бєлгородської облас...

Детальніше

Борисівський район Бєлгородської області, 14-18 серпня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населеним пунктам Бєлгородської област...

Детальніше

м. Балаклія Харківської області, 24 березня 2011 р.

Експедиційний виїзд до м. Балаклія Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В. 24 березн...

Детальніше

с. Петрівка Золочівського району Харківської області. 2 жовтня 2011

с. Петрівка Золочівського району Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В.   2 жовтня...

Детальніше

смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011

Експедиція лабораторії досліджень нематеріальної спадщини 27-28 липня 2011 року смт Котельва Полтавс...

Детальніше

Фонотека

Prev Next

«Без кукілю, без мітлиці» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Ішла Марія з монастиря» (колядка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Меланія пребагата» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«У віконця старенькая мати» (балада) с. Деревки Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Та й понад нашим яром» (лірична) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Та й ішов козак дорогою» (балада) с. Михайлівка Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Ой нема гірш нікому» (балада) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Ой на вої нарожденні» (колядка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Не кропи мати водою» (весільна) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А до мене вечірком» (жартівлива) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А в нашого пана береза стояла» (щедрівка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Славлено, преславлено» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Смутний вечір, тихий ранок» (лірична) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Короваю, наш раю» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Уже сонце котиться» (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

Нотації та тексти

Prev Next

"Уже сонце котиться" (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, паночку наш, наш" (буряшна) с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська область

Детальніше

"Ой чиє ж то козеня?" (жнивна) сел. Польова, Дергачівський район, Харківська область

Детальніше

"Ой люди люди вороги" (весільна) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Горе ж тому а й лебедику" (лірична) с.Матяшівка, кут.Ліски, Полтавська область

Детальніше

"По той бік гора" с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой то й на горі" (колядка) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Вітер віє..." с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, сонце низенько" (весільна) с.Терни, Лубенський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой, з-за гір, з-за гір вилітав сокіл" (козацька) с.Гоголеве (хут.Марченки), Полтавська область

Детальніше

"Лежить чумак" (чумацька) с.Матяшівка, Великобагачанський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой рано куры запяли" (колядка) с.Журавлевка, Белгородский район, Белгородская область РФ

Детальніше

"На горі, горі, горіли огні" (колядка) с.Стригуни, Борисівський район, Бєлгородська область РФ

Детальніше

"Смутний вечір, тихий ранок" (лірична) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше

"Славлено, преславлено" (весільна) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше
Сховати метелика