В галереї «Мистецтво Слобожанщини» обласного центру культури і мистецтва продовжують відбуватися події в контексті виставки театральної фотографії «5-а стіна». Ось і зараз в точці перетину мистецтв поряд з театром опинилась видавнича діяльність. 4 грудня харків'янам було презентовано новий, сьомий, номер незалежного театрального журналу «Коза». Він про театральне мистецтво, та й сам є твором мистецтва.
Це свого роду дуже унікальне явище в умовах української дійсності: студенти-сценографи вирішили самотужки та власноруч видавати товстий журнал виключно про театр. Про історію створення редактор журналу Олена Поліщук розповідає так:
«Спеціалізованих театральних видання в Україні лише два: «Український театр» і «Просценіум». Вони хоч і регулярні, але для дуже вузького кола спеціалістів. І вони повинні бути саме такими, як є: серйозними, товстими, аналітичними. Але читаючи їх, розуміли, що візуальний образ журналу зовсім не відображає мистецьке спрямування, з таким оформлення могла б бути розташована і стаття про медичне обладнання. Не вистачає театральної подачі цього журналу. Тому ми вирішили зробити альтернативне видання».
Спочатку художники, тоді ще студенти, за власні кошти випустили пілотний номер журналу «Коза», а потім вирішили що все потрібно робити «по-справжньому» і вже офіційно зареєстрували своє видання. З самого початку концепція журналу мала два обов'язкових пункти. По-перше, в журналі всі тексти зроблені виключно рукописними шрифтами, які художники власноруч виписують, а потім сканують для верстки. По-друге, принципово не використовуються репортерські фото. Для кожного нового номеру малюються авторські ілюстрації.
«Коза» – один з найяскравіших персонажів українського народного дійства, вважають автори, тож називаючи свій журнал «Коза», вони наділили його певним характером: яскравим і веселим, він має два гострих роги – іронію і критику, говорить українською мовою, легкою й щирою, обминаючи зарозумілості й грубощі... «Коза» - гонорова і незалежна, аполітична й непідкупна.
Цей журнал має всі переваги, що цінуються в теперішній час: ексклюзивність задуму і стильність рішення, ручна робота, актуальність питань, сучасність поглядів, мінімальність накладу, незалежність позицій, смак традицій. Це справжній журнал «handmade» - щирий і незаангажований.
«Ми самі собі директори, у нашому журналі немає реклами, ми не пов'язані з політикою, не чіпаємо релігію, тому можемо писати про театр все що завгодно. Спочатку ми самі і малювали, і писали тексти, зараз вже співпрацюємо з журналістами і театрознавцями з різних регіонів країни. Треба сказати, що всі автори працюють без гонорару на волонтерських засадах. Друкуємо журнал ми за власні кошти. Ми професійні театральні художники, тільки цим і заробляємо гроші, свої ж гонорари і витрачаємо. Ну, що ж робити, таке у нас дуже-дуже дороге хобі!», - пояснює головний редактор журналу Богдан Поліщук.
В журналі є декілька постійних рубрик. Цікаво читати рубрику «Майстри своєї справи», в якій автори знайомлять з представниками рідкісних, маловідомих, але дуже важливих професій в театрі, таких як: механізатор ляльок, майстер з шиття балетних пачок, диригент оркестру. Рубрика «Скарби Соломії» знайомить з архівними матеріалами, що зберігаються у фондовій колекції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. На «Забутій полиці» ви знайдете статті про театр початку ХХ століття, опубліковані в російській або французькій пресі. Автори відбирають критичні, гострі коментарі тогочасного театрального процесу з надією, що це буде зразком та поштовхом для сьогоднішніх театральних критиків. Звісно, в журналі є рецензії і на сучасні вистави: їх можна прочитати в рубриці «На власні очі».
«Коза» - молода та норовиста, отже знайдеться у ній місце і для театрального гумору на сторінці «Козячи штучки».
Номер, який було презентовано, щедро доповнений додатками. Разом із традиційною «Козою» на Вас чекають:
- журнал для дітей «Шалені козюльки». Вперше, спеціально для найменших театралів, «Коза» придумала казки і віршики про те, що ж таке театр, про його історію та як себе правильно у ньому поводитися. Все це оздоблене яскравими малюнками;
- аудіо-диск «Голос театру». Запис інтерв'ю з цікавими особистостями театрального світу, яких ви, шановні читачі, вибрали шляхом голосування на Facebook. Ви почуєте голоси та думки сценографа Мирона Кипріяна, театрального критика Олега Вергеліса, режисера Андрія Приходька, акторки Наталки Пархоменко, а також пісні львівського гурту «Курбаси»;
- газета «На власні очі» із рецензіями наших дописувачів на вистави театрів Києва, Харкова, Львова, які ви вже бачили або збираєтесь подивитись;
— книжечка із п'єсами, де вміщено перший український переклад п'єси Оскара Уайльда «Свята Куртизанка» та драматичний твір Марії Вакули «Катрін у пастці», відзначений нагородою на Львівському міжнародному фестивалі сучасної драматургії «Драма UA» 2011 року.
У Харкові незалежний театральний журнал «Коза» можна придбати в сувенірній лавці біля галереї «Мистецтво Слобожанщини» обласного центру культури і мистецтва за адресою: пл. Свободи, 5, Держпром, 4-й під'їзд, 1-й поверх. Тел. для довідок: 093-628-65-73.