24 жовтня 2014 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» обласного центру культури і мистецтва пройшла творча зустріч з автором виставки «Вартість часу» зі скульптором Олександром Фроловим. Він представив свої роздуми про те, що таке сучасна скульптура, якими є ідеальні відносини художника і глядача і які проблеми сучасного мистецтва.
Олександр Фролов - молодий скульптор зі сформованим художнім стилем і своїм баченням сучасних художніх процесів. У своїй творчості він шукає баланс між зрозумілою формою і змістом, який здатний трансформуватися і видозмінюватися в свідомості інших людей. Форма для нього - це мова твору, що нескінченно множиться в інтерпретації глядачів.
Сучасність в розумінні Олександра - це те, що переживається людиною в даний момент, те, що важливо для конкретної особистості. Таким чином, питання відповідності його робіт тенденціям в мистецтві для скульптора йде на периферію, він концептуалізує в скульптурах внутрішні суб'єктивні переживання людини, намагається знайти свою просту мову вираження для актуалізації вічних тем. Проблема вибору, життя і смерть, віра і відчай - це невеликий перелік тем, через які скульптор прагне бути у постійному діалозі з часом і глядачем, не прив'язуючись до року створення. Олександр Фролов переконаний в тому, що художник може бути зрозумілим для максимально широкої аудиторії, а його роботи в ідеалі повинні витримувати випробування часом і бути цікавими багатьом поколінням.
«Багато видають свої роботи за сучасне мистецтво, тобто в плані стилю дотримуються моди, орієнтуються на цільову аудиторію, передають поверхню, вважаючи, що нібито це сучасно, а я вважаю, що сучасне відображає те, що лежить в глибині, то, що коїться всередині душі», - каже Олександр.
Незважаючи на наче безвихідність людського буття, яка простежується у багатьох роботах скульптора, сам він закладає в них ідею наявності надії і віри в життя, можливості виходу з найскладніших ситуацій.
«Багатьом глядачам здається сумним те, що я роблю, але насправді, якщо замислитися, то можна знайти зворотню сторону в моїх роботах. Я даю можливість глядачеві розібратися в собі, пропоную мій варіант розуміння того, що вихід все-таки є», - розповідає скульптор.
Щире бажання висловитися через форму, бути зрозумілим і знайти відгук у глядача - це те, що на даний момент хвилює художника. Його турбує формалізм і комерціалізація, які пронизали академічне мистецтво.
«Для мене не є метою сам факт участі у виставках, їх кількість не важлива, я прагну висловитися. Важливо, що в рамках цієї виставки я зміг вийти на новий рівень спілкування з глядачем, зміг показати роботи різних років, виконані в різних матеріалах, у тому числі, з пластиліну. На жаль, часто роботи з пластиліну не приймають на виставки, оскільки вважають цей матеріал лише підготовчим, але, на мій погляд, це обмеження, які часто недоречні і не виправдані в мистецтві», - ділиться своїми роздумами Олександр Фролов.
Скульптори традиційно займають маргінальне положення між образотворчим мистецтвом і прикладним ремеслом. Мало хто з випускників скульптурних відділень художніх вузів продовжує свій творчий шлях у мистецтві. Більшість знаходить компроміс між необхідністю монетизації своїх умінь і продовженням роботи у сфері створення об'єктів, роблячи пам'ятники, конструюючи дитячі майданчики, присадибні ділянки, працюючи в сфері будівництва.
Юнацька щирість, віра в людей і мистецтво, глибина думки відображаються в роботах Олександра Фролова. Сміливе ставлення до форми, пошуки нового прочитання добре знайомих матеріалів виділяють його творчість, яка знайшла очікуваний їм діалог у численних глядацьких відгуках в рамках його першої персональної виставки «Вартість часу».
Нагадаємо, що роботи скульптора можна подивитися у віртуальній галереї нашого сайту.