17 березня в галереї «Мистецтво Слобожанщини» пройшов кіновечір з показом документально-біографічної стрічки «У присутності художника» про життя та творчій шлях однієї з найбільш знаних жінок-художниць – Марини Абрамович. Чи є межа між театром та перфомансом? Які питання підіймають сучасні художники? Ким вони є – медіальним відображенням нашого «Я», чи будівельниками нового дискусійного простору? Та взагалі, яка сутність актуального мистецтва? Над такими питаннями замислилися глядачі фільму.
Марина Абрамович довгий час залишалася альтернативної художницею, чий радикалізм не вписувався в жанри та кордони мистецтва ХХ століття. Вона зробила бренд з себе та підняла перформанс на новий рівень. Одній з її останніх робіт присвячений документальний фільм «Марина Абрамович: У присутності художника». Зйомки зроблені під час підготовки та проведення виставки Марини в Нью-Йоркському Музеї сучасного мистецтва (МОМА).
Після довгих років, проведених в постійному протесті мистецтву класичної форми, Марина Абрамович по праву називає себе бабусею перфомансу. Все, що вона робить, націлене на те, щоб направити глядача на шлях саморефлексії, пошуку власного «Я» через «Іншого». «Іншим», в цьому випадку, виступає художник.
Ретроспектива її перформенсів, яка пройшла у МОМА, показує унікальне вміння художниці відчувати подих часу, торкаючись глибинних переживань кожної людини, та водночас розкривати актуальні для суспільства теми. Так, у 1997 році Абрамович отримала «Золотого лева» на Венеціанському бієнале за інсталяцію, в ході якої вона перемивала гору закривавлених кісток в пам'ять про жертв Югославської війни, кров яких неможливо змити, спогади про яких завжди будуть болючими.
Художні пошуки Марини Абрамович завжди спонукали глядача не замикатися у вузьких соціально-політичних рамках, а дивитися всередину себе. Антропологія людини в філософському та фізіологічному вимірах знаходяться в центрі більшості арт-проектів художниці. Тому, очікуваним акцентом діяльності художниці є її остання робота, що стала сюжетом для документального фільму. Марина Абрамович здійснила унікальний перфоманс, який тривав більше 736 годин. Кожен бажаючий міг сісти навпроти Марини і до півгодини просто дивитися їй в очі. Близько 750 тис. людей прийшли до неї за відповіддю на запитання: де та межа між мистецтвом, PR-акцією та фікцією придуманою художнім середовищем.
Відповідей стільки – скільки людей замислилося над суттю цього перформанса, та загалом, актуального мистецтва. Зрефлексувати та побачити себе у віддзеркаленні Іншого. В очах югославської художниці глядачі впізнали свої темні куточки душі, в які боялися зазирнути. Це зустріч із таким собою, про якого не боїться говорити Марина Абрамович в своїх роботах, з тими душевними травмами, які не приховує перформер за художніми символами і прийомами. Глибока змістовність мінімальними засобами. Мистецтво, яке торкається людської сутності та відкриває нас самих.
Після перегляду фільму глядачі поділилися своїми враженнями та новими відкриттями у багатогранному світі сучасного мистецтва.