Проект
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ ЗБОРУ Й ОБРОБКИ ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
У серпні 2015 року на базі Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва була створена комісія зі збору, обробки та складання переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області. Поштовхом до цього стала ініціатива Українського центру культурних досліджень, підтримана Міністерством культури.
Кінцевим результатом діяльності комісії має стати формування реєстру елементів нематеріального культурного надбання на місцевому (обласному) рівні з перспективою включення окремих позицій до національного реєстру (http://mincult.kmu.gov.ua/mincult_old/uk/publish/article/391359) та репрезентативного списку ЮНЕСКО (http://www.unesco.org/culture/ich/en/lists).
На даному етапі перед культпрацівниками області стоїть два взаємопов’язаних завдання. Найперше необхідно, керуючись наведеними нижче рекомендаціями, скласти орієнтовний список елементів нематеріальної культурної спадщини району (міста). Наступним кроком має стати оформлення одного з цих елементів за наступною схемою:
1) Підготовка статті (нарису) в публіцистичному стилі (українською мовою, 1-2 сторінки друкованого тексту)
2) Підбір фотоматеріалів (5-10 фотографій з підписами)
3) Створення фільму-презентації (українською мовою, 5-10 хвилин).
В якості взірця пропонуємо ознайомитися з першим елементом в регіональному реєстрі нематеріальної культурної спадщини – «В’язання віників на Слобожанщині». Всі матеріали розміщені на офіційному сайті ООМЦКМ (http://www.cultura.kh.ua/).
Загальні положення
Перед початком роботи радимо ознайомитися з Конвенцією про охорону нематеріальної культурної спадщини, яка в українському перекладі доступна на офіційному сайті Верховної ради України (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_d69 ). Цей документ містить основні визначення, положення та засадничі принципи діяльності в царині збереження та популяризації нематеріального культурної спадщини, якими варто послуговуватися і при організації роботи на місцевому рівні.
«Нематеріальна культурна спадщина, – йдеться в документі, – це звичаї, форми представлення і вираження, знання і навички, – а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти і культурні простори, – визнані співтовариствами, групами і, в деяких окремих випадках особами в якості частини їх культурної спадщини». Тут і далі термін «співтовариства» («громади», «спільноти») вживається у значенні групи людей, які мешкають на одній території та відчувають свою культурну спільність (мешканці одного села, міста, регіону або його частини, країни тощо).
Елемент нематеріальної культурної спадщини – це конкретний, логічно виокремлений прояв нематеріальної культури. Переліки елементів складають, щоби презентувати культурне надбання тієї чи іншої спільноти, звернути увагу на проблему його збереження, заохоти до глибшого пізнання традиції.
Будь-яка культурна практика може вважатися елементом нематеріальної культурної спадщини та бути внесеною до відповідних реєстрів, якщо вона:
а) належить до нематеріальної культурної спадщини (див. визначення вище),
б) є на даний момент «живою» (не допускається долучення практик, які побутували в давнину, проте сьогодні не відтворюються),
в) передається з покоління в покоління в родині та/або засобами неформальної освіти (гуртки, клуби за інтересами, аматорські колективи тощо),
г) є важливою частиною життя спільноти та визнається її членами як така.
Нижче наведені приклади елементів нематеріальної культурної спадщини, характерних для Слобожанщини, зокрема території Харківської області. Підкреслюємо, що даний перелік орієнтовний, не є повним і вичерпним.
1. Традиційні ремесла:
ткацтво, вишивання, різьблення, лозоплетіння, ковальство, гончарство, декоративний розпис, виготовлення народної іграшки та хатніх прикрас, виготовлення музичних інструментів, писанкарство;
2. Виконавські мистецтва:
гра на тому чи іншому музичному інструменті, пісенні традиції, народний театр, зокрема ляльковий, народні побутові танці;
3. Звичаї та обряди:
колядування, щедрування, дівочі ворожіння, Водохреща, майова каша, Івана Купала, обжинки, вечорниці, весілля, народини, пострижени, проводи в армію, поминальна обрядовість;
4. Господарські та побутові практики:
народні традиції будівництва, дитячі ігри, народна педагогіка, народна система прогнозування погоди, народна медицина, народна астрономія, догляд за свійськими тваринами, рибальство, полювання, кулінарія.
Пошук елементів нематеріальної культурної спадщини та формування списку
Нематеріальна культура – продукт діяльності будь-якої спільноти: і малої, як, наприклад, сільська громада, і такої великої, як, скажімо, народ. Тому ситуація, коли елементи нематеріальної культурної спадщини повністю відсутні на тій чи іншій території, населеній людьми, неможлива в принципі. Труднощі, які можуть виникнути під час їх збору й обробки, найчастіше пов’язані з вибором кута зору та почасти нечітким розумінням предмету. Проте їх можна легко подолати, якщо дотримуватися кількох правил:
1. Додавайте до списку лише місцеві елементи, ті, носіями яких були щонайменше три покоління місцевих мешканців. Звичаї, які були привнесені нещодавно і є частиною масової культури (наприклад, сучасні весільні), вимогам не відповідають.
2. Приступайтеся до вирішення завдань творчо, використовуйте різноманітні підходи до збору й опису елементів. Поширена помилка – зосередження лише на мистецьких практиках і ремеслах, тоді як елементом нематеріальної культурної спадщини може вважатися практично будь-який обряд або господарський звичай, якщо він є важливою частиною життя спільноти: випікання хліба, приготування алкогольних напоїв, місцеві традиції будівництва, поховальна обрядовість тощо.
3. Не ставте собі за мету знайти виключно унікальні культурні практики, які побутують лише у вашому селі чи районі. На етапі створення регіональних реєстрів оригінальність – не обов’язкова умова. Проте, описуючи елемент, намагайтеся все ж продемонструвати його локальну специфіку.
4. Складаючи список, слідкуйте, аби назва елементу відображала його суть та вказувала на територію поширення (село, місто, район).
5. Вкрай важливо розглядати елемент у загальному контексті, як важливу частину життя громади. Уникайте, між тим, занадто широких формулювань, зосереджуйтеся на конкретному прояві культурного життя громади.
Поширені помилки при складанні списку:
| Неправильно | Правильно | Коментар |
| Обряди села Покаляне | Обряд колядування в селі Покаляне | Уникайте занадто загальних формулювань, фокусуйтеся на конкретному прояві нематеріальної культури |
| Вишивка Слобожанщини | Вишивка Сахновщини | Зосереджуйтеся на місцевих елементах, на рівні району або села |
| Народна іграшка | Виготовлення народної іграшки в околицях міста Зміїв | Назва елементу повинна відображати його суть та вказувала на територію поширення |
Оформлення елементу: особливості медіа-презентації
Усі медіа-матеріали (стаття, фотографії, фільм) мають представляти історію елементу та сучасний стан його збереженості, відображати значення для спільноти, демонструвати спадковість поколінь. Логічно почати роботу з невеликої історичної розвідки та підбору архівних матеріалів. Рекомендуємо звернутися за довідкою до краєзнавчого музею, опрацювати архів районної газети. Важливим напрямком роботи є також опитування місцевих мешканців. Збираючи усні свідчення, не забувайте фіксувати, від кого і коли ви їх отримали.
Для внесення елементу до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО та до національного реєстру необхідна задокументована (письмово або на відео) згода мешканців громади – носіїв культурної практики.
Український центр культурних досліджень розробив облікову картку елементу нематеріальної культурної спадщини (додається), заповнення якої є однією з умов внесення елементу до національного реєстру. На етапі формування регіонального (обласного) реєстру це не є обов’язковим, проте радимо ознайомитися з даним документом для кращого розуміння кола питань, які мають бути висвітлені в підготованій вами статті.
Орієнтовний план статті (нарису):
1. Короткий опис елементу (Що конкретно являє собою елемент? На якій території поширений? Чи має якісь локальні особливості? Яке його місце в житті спільноти? Які основні етапи виробничого процесу (якщо йдеться про ремесло або господарську практику) чи послідовність дій (якщо мова про обряд або звичай)? Які матеріали, інструменти та інші засоби задіяні у процесі?)
2. Історія елементу (Коли і як виник? Чи існує місцева легенда про його походження? Яких змін зазнав з часом?)
3. Сучасний стан збереженості елементу (Наскільки дана культурна практика поширена нині? Хто і як задіяний у її відтворенні? Як відбувається процес передачі між поколіннями? Які заходи з популяризації елементу відбуваються в селі, місті, районі?)
4. Майбутнє елементу (Чи існує загроза його існуванню? Чим вона зумовлена? Які охоронні заходи є доцільними та бажаними для громади?)
Стаття повинна супроводжуватися ілюстративними матеріалами – 5-10 фотографій належної якості. Відбирайте різнопланові знімки: наприклад, виробничий процес та готовий виріб в інтер’єрі, портрет майстра, процес навчання ремеслу. Особливо цінними є архівні, давні фотографії, які поряд з сучасними знімками допоможуть продемонструвати тяглість традиції.
Фільм-презентація тривалістю 5-10 хвилин має бути присвячений одному обраному елементу, розповідати про його історію та побутування в сучасних умовах, значення в житті громади. Зверніть увагу, що основною мовою фільму (титри, закадровий текст тощо) має бути українська. Допускається, поза тим, використання мов національних меншин, зокрема російської, без перекладу в прямій мові героїв фільму.
Очікується, що відеоробота буде цілісним мистецьким твором, проте, враховуючи можливості кожного з районів, Комісія не ставить жодних технічних чи художніх вимог, хоча наполегливо радить звернути увагу на наступні побажання:
1. Уникайте сценічних форм репрезентації. Залежно від характеру обраного елементу надавайте перевагу зйомці на подвір’ї, у хаті, майстерні тощо. Наше завдання – зобразити культурну практику в її природному середовищі.
2. Прагніть до художньої цілісності. Для оформлення фільму використовуйте місцевий музичний матеріал (в більшості випадків перевагу варто надати народній музиці), тематичні графічні зображення.
3. Фільм повинен мати документальну цінність: доцільно максимально точно зобразити виробничий процес або перебіг обряду, за необхідністю супроводжуючи відеоряд закадровими коментарями.
4. Залучайте до зйомок місцевих мешканців різного віку, статі, суспільного стану.
За консультаціями просимо звертатися до Лабораторії досліджень нематеріальної культурної спадщини ООМЦКМ за телефоном (057) 700-35-49.
Додаток
Облікова картка
елементу нематеріальної культурної спадщини
1. Назва елемента нематеріальної культурної спадщини
Офіційна/визнана назва елемента, яка буде міститись у опублікованих матеріалах. (Не більше 10 слів).
2. Інша назва елемента (якщо це можливо та необхідно)
Це може бути назва, яку використовує громада(и), група(и), окрема(і) особа(и), пов’язані з побутуванням елемента, або назва, під якою елемент уже відомий.
3. Регіон, область, район або місцевість основного побутування елемента
4.1. Визначення спільнот(и), груп(и) або окремих осіб (носіїв), що
пряме відношення до елементу, та місце їхнього перебування
4.2. Географічне розташування та зона побутування елемента
Цей пункт має визначати територію поширення елемента, по можливості вказавши географічне розташування місця, де він зосереджений.
Якщо схожі елементи існують у сусідніх місцевостях, слід це також вказати.
4.3. Галузь спадщини, яка представлена елементом
Визначається одна або більше галузей, що визначені у ст.2.2. Конвенції, в яких проявляється цей елемент. Може бути вказано іншу галузь нематеріальної культурної спадщини, де може проявлятись елемент.
Потрібне відмітити:
усні традиції та форми вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини;
виконавське мистецтво;
звичаї, обряди, святкування;
знання та практики, що стосуються природи та всесвіту;
традиційні ремесла
інше (зазначити нижче)
5. Короткий опис елемента
Короткий опис елемента спадщини, що дасть уявлення про нього.
Не більше 500 слів
6. Матеріальні предмети, пов’язані з елементом
Зазначаються предмети (наприклад, інструменти, одяг, ритуальні предмети, певне місце тощо), які пов’язані із побутуванням елементу та без яких неможливе практикування елементу.
Не більше 200 слів
7. Стисле визначення ступеня життєздатності елемента, потреби в
заходах з метою його охорони
7.1. Подається опис ступеня життєздатності елемента на даний момент, що включає:
А) вік носіїв елементу та вік інших членів громади, яким даний елемент є цікавим (слухачам, глядачам, учасникам обрядів, споживачам традиційних знань, користувачам виробів народних промислів, тощо);
Б) широту охоплення елементом членів громади (приблизна кількість носіїв) та широту розповсюдження в плані географічного ареалу;
В) способи передачі елементу в громаді від покоління до покоління і опис цього процесу;
7.2. Загрози нинішньому побутуванню елементу (якщо такі є), або ризики для його побутування, що можуть виникнути у майбутньому (якщо такі є).
Дати оцінку, чи потребує зазначений елемент охорони на даний момент.
7.3. Подається приблизний опис заходів, завдяки яким можна уникнути існуючих загроз або майбутніх ризиків
Кількість слів – за потребою.
8. Заходи щодо охорони елемента
Визначити, які проводились, проводяться і плануються заходи з охорони даного елементу нематеріальної культурної спадщини для забезпечення його життєздатності, та рівень залучення до них членів громади, зокрема носіїв елемента.
Для забезпечення життєздатності елемента, що є необхідною умовою охорони нематеріальної культурної спадщини, можуть здійснюватися заходи за наступними напрямами:
Ідентифікація й визначення елементів нематеріальної культурної спадщини, зокрема шляхом складання переліків (реєстрів) елементів.
Фіксація.
Дослідження.
Популяризація.
Актуалізація.
Підвищення ролі спадщини в житті суспільства/регіону.
Забезпечення передачі спадщини від покоління до покоління, зокрема шляхом формальної та неформальної освіти.
Відродження різних аспектів спадщини.
Інші заходи.
Слід описати застосовані заходи.
Не більше 500 слів.
9. Участь зацікавлених сторін у підготовці облікової картки
9.1 Які зацікавлені сторони (наприклад, громади, органи місцевого самоврядування, недержавні організації, творчі спілки, музеї, дослідницькі установи, експертні центри та інші) брали участь у процесі підготовки облікової картки і в чому це проявлялося.
9.2 Згода носіїв елементу на його занесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України
Згідно вимог ЮНЕСКО, носії елементів нематеріальної культурної спадщини повинні надати свою попередню, інформовану та вільну згоду на занесення елементу до того чи іншого переліку. Якщо елемент планується в подальшому представити до Списків ЮНЕСКО (Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства та Список нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони) така згода є обов’язковою.
Надайте інформацію, у який спосіб було отримано згоду носіїв елементу (якщо така згода була отримана) на представлення елементу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України:
Потрібне відмітити:
Письмова згода
Згода, зафіксована на аудіо
Згода, зафіксована на відео
Згода не запитувалася
10. Документація / джерела
Подається реєстр фото-, аудіо- та відео- матеріалів, зібраних під час підготовки облікової картки (у разі наявності доступу до них у мережі Інтернет – зазначається відповідна електронна адреса).
За бажанням можуть бути вказані друковані, електронні та інші джерела, що репрезентують елемент і дослідження про нього (при подачі друкованих джерел використовується стандартний бібліографічний формат).
11. Контактна інформація
11.1. ПІБ відповідальної особи (осіб), із зазначенням місця роботи,
посади, телефону та e-mail.
Надається інформація про особу(и), відповідальну(і) за підготовку облікової картки.
11.2. Назва відповідальної організації, поштова адреса, телефон, e-mail та адреса офіційного сайту.
Надається інформація про організацію, відповідальну за підготовку облікової картки та збереження документації по елементу
12. Перелік допоміжних матеріалів
Подається перелік допоміжних матеріалів, які додаються до облікової картки і наочно демонструють елемент (фото – не більше 10 од., аудіо – не більше 5 записів, до 30 хв.; відео – не більше 5 записів, до 30 хв.).
Зазначені матеріали будуть опубліковані разом із обліковою карткою.
13. Дата заповнення облікової картки
14. Засвідчення
Облікова картка засвідчується керівником відповідальної за підготовку облікової картки організації
Посада __________________ Прізвище та ініціали (підпис)
МП