РЕМЕСЛО В’ЯЗАННЯ ВІНИКІВ у с. Лиман Зміївського району Харківської області | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 2 шт. )

РЕМЕСЛО В’ЯЗАННЯ ВІНИКІВ у с. Лиман Зміївського району Харківської області

Не зважаючи на поширення технічних засобів для прибирання, найперше пилососів, в сучасних міських квартирах більшість господинь досі мають віники. А в сільських оселях і поготів: новим прибирають у хаті, зношеними користуються на подвір’ї, у коморах, сараях, ще один як оберіг (обов’язково догори мітлою) стоїть у кутку за першими дверима, щоб у домі був добробут. Також один з віників тримають біля хвіртки, щоб після відвідин «недоброї» людини непомітно вимести за нею подвір’я й тим самим вберегтися від вроку. А виходячи з дому, господарі підпирали віником двері: це означало, що в хаті нікого немає.

В’язання вінків поширене на всій території України, найбільше – в південних регіонах. У селі Лиман Зміївського району Харківської області цей народний промисел відомий з кінця ХІХ століття. За переказами, місцевий мешканець, служилий солдат Кіндрат Тищенко, привіз із турецького полону жменю сорго. «Турецьке просо», як його називають лиманці, полюбилося селянам своєю невибагливістю та корисністю: окрім виготовлення віників, рослину використовувати також для годівлі свійських тварин. А в часи лихоліть, війн, Голодомору сорго вживали в їжу й самі мешканці села.

Сіють сорго, як і кукурудзу, у травні. Молоді паростки проривають, залишаючи в ямці з десяток рослин: якщо густіше, то волоток вийде сівкий (тонкий) і зерна буде мало. У вересні рослини зрізують, вкорочують стебла, знімають зайве листя, орудуючи Найдавніші знаряддя – серп, сапка, нагострена сокира, копаниця з короткою ручкою – останніми роками потіснили мотокоси.

Потому стебла просушують та чухрають (видаляють зерно). Сьогодні, як і в давнину, коли віників небагато, чухрають ножем на колінах або за допомогою ручки відра. Одночасно з кінця ХХ століття по всій Україні використовують саморобні електричні чухралки. Пам’ятають про місцевих винахідників-конструкторів і в Лимані – Петра Волкова, Степана Решетняка.

Для обв’язки віників восени готують лозу з рокити, спеціальним колуном та ножем розділяють її на дві, три або чотири частини. Влітку, коли лоза ще молода, використовують шпагат. Стебла сорго формують у пучки, «бабки», так, аби товстіші стебла огортали тонші. Середину пучка вирізають, щоби ручка віника була зручною, не надто товстою. На в’язання пучків йде коротша лоза, а сам віник зв’язують довгою міцною лозиною, ховаючи вузол під витки. Виготовляють віник з трьох пучків за допомогою спеціального верстата-в’язалки.

Віники в Лимані виготовляють майже у кожній родині, зокрема й на продаж. Роблять це переважно взимку, коли немає роботи в полі. В’язання віників – сімейний промисел, який щоправда, сьогодні тримають в руках здебільшого люди старшого віку. Він не раз виручав лиманців в часи фінансової скрути, а за декілька останніх десятиліть лиманський віник зі звичного хатнього реманенту, перетворився на своєрідний культурний бренд. Вирішальну роль відіграли в цьому учасники фольклорного гурту «Калинонька», які понад 25 років співають пісню про віники, складену місцевою поетесою Вірою Колесніковою та музикантом Василем Кандяком. Лиманській віник – популярний подарунок від гурту на ювілеях, святах, фестивалях.

Останніми роками презентація Зміївського району та селища Лиман на будь-яких святкових, культурних заходах не минається без майстер-класу з віников’язання. Для таких показових виступів спеціально виготовили особливий «святковий» верстат. До речі, він зберігається у лиманській бібліотеці та знайомить народне ремесло серед мешканців та гостей села.

 Рекламний банер із зображенням верстату-в’язалки та майстрині Р. Скрипки

1.	Рекламний банер із зображенням верстату-в’язалки та майстрині Р. Скрипки

В’язання віника в сараї мешканки с. Лиман

2.	В’язання віника в сараї мешканки с. ЛиманВиступ Народного аматорського фольклорного гурту «Калинонька» на сцені ХНАТОБу у листопаді 2013 р.

3.	Виступ Народного аматорського фольклорного гурту «Калинонька» на сцені ХНАТОБу у листопаді 2013 р.

Виступ Народного аматорського фольклорного гурту «Калинонька» на Слобожанському ярмарку (м. Харків, 2015 р.)

4.	Виступ Народного аматорського фольклорного гурту «Калинонька» на Слобожанському ярмарку (м. Харків, 2015 р.)

Майстер-клас з в’язання віників на Слобожанському ярмарку (м. Харків, 2015 р.)

5.	Майстер-клас з в’язання віників на Слобожанському ярмарку (м. Харків, 2015 р.)

Робота з сировиною сорго (перебирання, очищення від листя) у полі (с. Лиман, вересень 2015 р.)

6.	Робота з сировиною сорго (перебирання, очищення від листя) у полі (с. Лиман, вересень 2015 р.)

«Демонстраційний» верстат-в’язалка для майстер-класів у приміщенні сільського будинку культури, вересень 2015 р.

7.	«Демонстраційний» верстат-в’язалка для майстер-класів у приміщенні сільського будинку культури, вересень 2015 р.

Зв’язані «бабки» (частини віника), вересень 2015 р.

8.	Зв’язані «бабки» (частини віника), вересень 2015 р.

Сховати метелика