Не зважаючи на поширення технічних засобів для прибирання, найперше пилососів, в сучасних міських квартирах більшість господинь досі мають віники. А в сільських оселях і поготів: новим прибирають у хаті, зношеними користуються на подвір’ї, у коморах, сараях, ще один як оберіг (обов’язково догори мітлою) стоїть у кутку за першими дверима, щоб у домі був добробут. Також один з віників тримають біля хвіртки, щоб після відвідин «недоброї» людини непомітно вимести за нею подвір’я й тим самим вберегтися від вроку. А виходячи з дому, господарі підпирали віником двері: це означало, що в хаті нікого немає.
В’язання вінків поширене на всій території України, найбільше – в південних регіонах. У селі Лиман Зміївського району Харківської області цей народний промисел відомий з кінця ХІХ століття. За переказами, місцевий мешканець, служилий солдат Кіндрат Тищенко, привіз із турецького полону жменю сорго. «Турецьке просо», як його називають лиманці, полюбилося селянам своєю невибагливістю та корисністю: окрім виготовлення віників, рослину використовувати також для годівлі свійських тварин. А в часи лихоліть, війн, Голодомору сорго вживали в їжу й самі мешканці села.
Сіють сорго, як і кукурудзу, у травні. Молоді паростки проривають, залишаючи в ямці з десяток рослин: якщо густіше, то волоток вийде сівкий (тонкий) і зерна буде мало. У вересні рослини зрізують, вкорочують стебла, знімають зайве листя, орудуючи Найдавніші знаряддя – серп, сапка, нагострена сокира, копаниця з короткою ручкою – останніми роками потіснили мотокоси.
Потому стебла просушують та чухрають (видаляють зерно). Сьогодні, як і в давнину, коли віників небагато, чухрають ножем на колінах або за допомогою ручки відра. Одночасно з кінця ХХ століття по всій Україні використовують саморобні електричні чухралки. Пам’ятають про місцевих винахідників-конструкторів і в Лимані – Петра Волкова, Степана Решетняка.
Для обв’язки віників восени готують лозу з рокити, спеціальним колуном та ножем розділяють її на дві, три або чотири частини. Влітку, коли лоза ще молода, використовують шпагат. Стебла сорго формують у пучки, «бабки», так, аби товстіші стебла огортали тонші. Середину пучка вирізають, щоби ручка віника була зручною, не надто товстою. На в’язання пучків йде коротша лоза, а сам віник зв’язують довгою міцною лозиною, ховаючи вузол під витки. Виготовляють віник з трьох пучків за допомогою спеціального верстата-в’язалки.
Віники в Лимані виготовляють майже у кожній родині, зокрема й на продаж. Роблять це переважно взимку, коли немає роботи в полі. В’язання віників – сімейний промисел, який щоправда, сьогодні тримають в руках здебільшого люди старшого віку. Він не раз виручав лиманців в часи фінансової скрути, а за декілька останніх десятиліть лиманський віник зі звичного хатнього реманенту, перетворився на своєрідний культурний бренд. Вирішальну роль відіграли в цьому учасники фольклорного гурту «Калинонька», які понад 25 років співають пісню про віники, складену місцевою поетесою Вірою Колесніковою та музикантом Василем Кандяком. Лиманській віник – популярний подарунок від гурту на ювілеях, святах, фестивалях.
Останніми роками презентація Зміївського району та селища Лиман на будь-яких святкових, культурних заходах не минається без майстер-класу з віников’язання. Для таких показових виступів спеціально виготовили особливий «святковий» верстат. До речі, він зберігається у лиманській бібліотеці та знайомить народне ремесло серед мешканців та гостей села.
Рекламний банер із зображенням верстату-в’язалки та майстрині Р. Скрипки
В’язання віника в сараї мешканки с. Лиман
Виступ Народного аматорського фольклорного гурту «Калинонька» на сцені ХНАТОБу у листопаді 2013 р.
Виступ Народного аматорського фольклорного гурту «Калинонька» на Слобожанському ярмарку (м. Харків, 2015 р.)
Майстер-клас з в’язання віників на Слобожанському ярмарку (м. Харків, 2015 р.)
Робота з сировиною сорго (перебирання, очищення від листя) у полі (с. Лиман, вересень 2015 р.)
«Демонстраційний» верстат-в’язалка для майстер-класів у приміщенні сільського будинку культури, вересень 2015 р.
Зв’язані «бабки» (частини віника), вересень 2015 р.
