25-ліття дитячого фольклористичного гурту «Вербиченька» | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

25-ліття дитячого фольклористичного гурту «Вербиченька»

 17880242 1363058427093896 220266897122836771 o copy

9 квітня цього року Вербної неділі в Новій Водолазі харків’янам і численним гостям з усіх усюд пощастило побувати на святкуванні 25-ліття дитячого фольклористичного гурту «Вербиченьк17807216 1363056380427434 4952368061339492621 oа». За минулі часи знавцями мистецтва було визначено 7 чудес світу. Певно, варто було б восьмим чудом назвати це дитяче товариство. У звичайній школі перед нашими очима живими барвами заграло природне дійство непересічних талантів. На всі пори року вистачало пісень і вигадки. Були й колодки, й водіння кози. Та ще й на кривого танцю снаги лишилось... Ясна річ: скажи, хто твій учитель, і я скажу, хто ти... Слова не з дурня.
Родина доброго чоловіка Павла Коваля явила мистецтву двох чарівниць – маму Ольгу Володимирівну та доньку Тетяну Павлівну, – чиїх вихованців за чверть віку, як того цвіту по всім світу. Не одне після дивовижного дійства, дивлячись на цей фоторепортаж Сергія Орача з білою заздрістю подумає, що комусь таки поталанило жити в часи неперевершених творців українського духу, якому не страшний ніякий агресор і ніякий «русскій мір».
А мами й тати вестимуть своїх дітей і віддаватимуть у добрі руки двох добросердих українок, аби росли ті не перевертнями, а господарями своєї пісні, своєї землі, своєї долі.

 

Віктор БОЙКО, голова Харківського обласного відділення Українського Фонду культури, письменник, заслужений працівник культури України 

Фотографії Сергія Орача

* * *

Вербу святили від біди:
від пристріту і від пожежі –
тож намагалася завжди
давати раду, як належить...

Такі у світі є дива:
і купина неопалима
і пальми гілочка жива
з далекого Єрусалима.

Напевно, так: святим святе,
а нам, в мирськім раю, відваги.
Нехай у нім верба росте
на щедрих землях Водолаги

біля річок, біля криниць,
щоб чистою була водиця
й не падали від горя ниць
ні сирота, ані вдовиця,

й на ній листки, немов слова,
бриніли в пісні, в світі сущім –
й душевна сила вікова
жила у людях невмируща.

Та щоб здоровою була,
«Вербиченька» – її сестриця,
аби серед негод і зла,
хоча б душею прихилиться.

17834143 1363055870427485 7950195386916367710 o

17855208 1363058113760594 4464166539815819041 o17880012 1363057117094027 3276363334375672461 o17621978 1408872332498526 3530920711076473082 o

 

 

 

 

 

 

 

 

Сховати метелика