Що важливіше, краса чайників або їх практичність: суперечка розгорілася на виставці «незвиЧАЙно» | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

Відділ дослідження та відродження декоративно-ужиткового мистецтва та виставкової діяльності

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 6 шт. )

Що важливіше, краса чайників або їх практичність: суперечка розгорілася на виставці «незвиЧАЙно»

Виставка Спеціалізована виставка авторських керамічних чайників під назвою «НезвиЧАЙно» відкрилася 2 липня в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва. На виставці представлено понад 50 чайників 10 авторів з Харкова, Одеси та Києва.

Від математичної кібернетики до художньої кераміки всього один крок

Володимир Шаповалов, харківський кераміст, відомий далеко за межами рідного міста і України, за спеціальністю математичний кібернетик. Спочатку майбутній кераміст мав намір пов'язати свою долю з наукою і навіть два роки провчився в аспірантурі.

«Я йшов по вулиці і побачив, у вікні горщики стоять. Там жив мій товариш. Я зайшов, запитав, де він їх робив. Він сказав: «Підемо, я тебе навчу». Так все починалося, - розповів Володимир Петрович. - Відтоді я займаюся керамікою, в цілому вже 40 років, з них чайниками - мабуть, всі 35 років. Так що, можна сказати, півжиття я чайники роблю».

На виставці «НезвиЧАЙно» Володимир Шаповалов представив близько 20 чайників, а вдома у нього зберігається ще близько півсотні готових виробів. Продав майстер, за власними підрахунками, дві сотні чайників, а за все життя виготовив їх близько п'ятисот штук.

Виставка Співвідношення утилітарності і художності кожен автор визначає по-своєму

«Я сам користуюся своєю керамікою вдома. Люблю кераміку саме за те, що вона не втрачає своєї утилітарності, - зізнається кераміст Олександр Мірошниченко. - Якщо це чайник, то ним потрібно користуватися, він повинен бути зручний у використанні. Звичайно, багато експериментують, представляючи чайник як арт-об'єкт, з запаяним носиком або без ручки, але коли я роблю чайник, то прагну і до функціональності, добротності роботи».

Кераміст Світлана Виноградська робить мініатюрні чайнички, тому що для неї декоративна функція набагато важливіше практичної.

«Це абсолютно робочі чайники, вони обпалені, вкриті емаллю, в них легко можна заварити одну-дві чаїнки, - каже Світлана. - Але вони виконують декоративну функцію. Мої чайники - колекційні».

Київська керамістка Любов Стрельцова робить акцент саме на естетичній функції чайників. Її яскраві вироби - це велика кількість елементів ліплення, квітів, тварин. Наприклад, один з чайників Любов зробила у вигляді двох котів, що сидять, опершись один на одного. Голова одного кота - це кришка чайника, лапа іншого - носик. На відміну від інших робіт Любові Стрельцової, цей чайник може використовуватися за призначенням. Інші вироби від головних «учасників» чайної церемонії запозичили тільки форму і можуть використовуватися лише як елемент декору.

Олександр Жовновський у своїх виробах в першу чергу прагне зберегти традиційні гончарні техніки, впевнений, що посуд з натуральних матеріалів набагато корисніше і екологічно чистіше. Такої ж позиції дотримується і одесит Михайло Плужник-Гладир.

А ось інший одеський кераміст Дмитро Нужін свій перший чайник обпік в армійському муфелі, коли навчався в армії. Цей виріб мав серйозне прикладне значення. Пізніше, почавши працювати з формою, він вкладав у функціональний предмет все більше фантазії. Тепер кераміст прикрашає свої чайники ліпленням, робить їх у формі космічних кораблів, паровозів і навіть у формі планети Земля.

Насправді ж відрізнити декоративний чайник від утилітарного дуже просто: достатньо заглянути в носик. Якщо він запаяний, чайник зроблений спеціально для виставки, якщо ні, то естетична складова виступає другорядною по відношенню до функціональності виробу.

Виставка Виготовлення одного чайника займає від декількох тижнів до 20-30 років

Процес створення чайника досить трудомісткий. Переважає дві основні техніки виготовлення керамічного посуду: на гончарному крузі і листовий. Спочатку потрібно підготувати глину, виліпити форму, висушити її, кілька разів обпекти, розфарбувати. За тиждень виготовити один виріб дуже складно, кажуть майстри.

«Деякі чайники я доробляю через 20-30 років, - розповів Володимир Шаповалов. - Скажімо, для певної форми чайника потрібна підходяща ручка, якою в наявності немає. Тобто приходить нова ідея і потрібно старому чайнику зробити нові деталі».

«Чайників я переробив вже пару сотень. Це дуже самодостатня річ, яка надає велике поле для експериментів. У виготовленні можна використовувати різні форми, фактури, техніки. На цій виставці представлені чайники, зроблені в один час, одним випалюванням. Це цілісна за стилем та формами серія», - розповів Олександр Мірошниченко.

Чайна церемонія як один з методів боротьби з алкоголізмом

Відомий історик початку 20-го століття Фернан Бродель писав, що чай, прийшовши в західну культуру зі Сходу, на новому культурному грунті отримав специфічне значення. Зокрема, феномену «англійського чаювання» вчений приписує цілком практичне значення. Щоденне вживання чаю в один і той же час покликане було не тільки дисциплінувати англійську аристократію і організувати час, а й ... боротися з пияцтвом, яким у 17-18-му століттях грішило багато англійців.

«Якщо говорити про культуру чаювання, то, поза всяких сумнівів, «вітер дме зі Сходу», - розповідає Володимир Шаповалов. - Провідні країни-виробники чаю - Китай та Індія. Навіть у далекій Великобританії на «шаленому чаюванні» (відсилання до «Аліси в Країні Чудес» Л. Керрола - прим. авт.) в «five o'clock» (о 5-ій годині вечора) п'ють китайський або індійський чай».

Виставка «На відміну від Великобританії, Японії та Китаю, в Україні чайники культивуються не так давно. Всі звикли до стандартної магазинної продукції, а авторська кераміка на високому рівні виготовлення рідко представлялася на виставках. Так, вперше в Харкові, а, може, і в Україні, організована така спеціалізована виставка. Це дає підставу представити Харків у вигідному світлі, вказати на специфіку тутешнього художнього життя та інтелігенції», - поділився враженнями відвідувач виставки, консул-радник генконсульства Росії в Харкові Віктор Мокін.

На виставці «НезвиЧАЙно» представлені роботи харківських майстрів Володимира Шаповалова, Олександра Мірошниченка, Валерія Раїна, Олександра Жовновського, Світлани Виноградської, одеситів Михайла Плужника, Анастасії Таранової-Романчук Дмитра Нужіна, керамістів з Києва Володимира Корнієнка та Любові Стрельцової. Антураж виставки доповнюють картини студентів Харківського художнього училища на чайну тематику, а також звичайні фабричні чайники, оздоблені петриківським розписом учасників майстер-класів з петриківського розпису Харківського обласного центру культури та мистецтва.

Вишукану атмосферу доповнював фортепіанний концерт Катерини Роденко. На відкритті виставки будь-який бажаючий міг долучитися до високої чайної культури і продегустувати елітні китайські чаї від магазину Tea Room. До речі, зробити це можна протягом всієї виставки, яка триватиме до 10 серпня.

Час роботи виставки з 10.00 до 18.30, вихідний - неділя. Вхід - 10 гривень, для дітей та пенсіонерів - 5 гривень.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставковий зал 1-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Виставка Виставка Виставка Виставка

Виставки

Немає звітів для показу

Сховати метелика