Фольклорна вітальня «А в пана, пана світлонька нова...» пройшла в останній день традиційних різдвяних святок 17 січня 2014 року в Обласному центрі культури і мистецтва. На глядачів чекав концерт, розповіді про народні традиції відзначання зимових свят, гадання та майстер-клас з побутових танців.
Зустріч почалась з виконання фольклорним гуртом «Муравський шлях» слобожанських щедрівок та колядок, а також обряду «водіння кози» та «засівання».
«На Слобожанщині збереглося багато щедрівок і колядок. Під час фольклорних експедицій селами літні люди розповідали нам, що починали колядувати чоловіки, і саме вони повинні були переступати поріг кожної нової хати. Потім до процесії приєднувалися молоді дівчата, а згодом вже більш старші жінки та діти. Слід також згадати, що усі колядки були адресними: одні співалися молодій незаміжній дівчині, інші – парубкам», – розповіла глядачам керівник фольклорного гурту «Муравський шлях» і ведуча концерту Галина Лук'янець.
Наприклад, колядка з Дергачівського району Харківської області «Стелили мости з калини-трости» присвячується дівчині. Пісня сюжетна і розповідає про те, як дівчину викрали розбійники, почали загадувати їй загадки, і тільки її розум врятував її від загибелі. На відміну від стандартних побажань щасливого заміжнього життя та добробуту в цій колядці дівчині зичили мудрості.
Гостей Фольклорної вітальні потішили гарним співом фольклорний гурт «Чарівна пісня» з Дергачів і юні учасники фольклорного гурту «Веселка» з Харківської школи мистецтв №5.
Учасниці дергачівського гурту не лише заспівали щедрівки, колядки, а й декілька жартівливих («Ой, мала я чоловіка, чоловіка мала») і ліричних пісень («Ой, у полі вітер віє»). Учасниця фольклорного гурту «Чарівна пісня» Валентина Попович розповіла глядачам, як справляють різдвяні свята в Дергачах:
«На Різдво ми варимо кутю, готуємо 12 пісних страв. З 7-го до 14-го січня у нас в Дергачах «носять вечерю» до хрещених та кумів. Хрещеники або «вечірники», як у нас їх називають, несуть своїм хрещеним батькам частування, за що ті дарують їм подарунки: фрукти, цукерки, горіхи, печиво».
Згадали у Фольклорній вітальні і про традиційні ворожіння, які починали у переддень Різдва 6 січня, а закінчували 19 січня на Водохрещу.
«Найстрашнішим та найсильнішим ворожінням вважалося ворожіння на дзеркалах, але на нього наважувалась не кожна дівчина, – розповіла Галина Лук'нець. – Найчастіше ворожіння мали характер забавки. Наприклад, дівчата деякий час умисно не давали їжі собаці, кожна з дівчат ховала у хаті одну пампушку, потім пса пускали в хату, і до чиєї пампушки він одразу кинеться – та дівчина перша і вийде заміж».
Гостям вітальні також запропонували погадати на квасолинах. Гадання дуже просте: треба занурити руку в горщик з квасолею, взяти жменю та порахувати. Якщо парна кількість, то у цьому році людина знайде пару, якщо непарна – доведеться зачекати.
Після закінчення зимових свят дівчата та жінки були зайняті хатньою роботою, пряли або ткали, готуючи тканину до вибілювання навесні. Ці заняття самі собою заохочували їх до співу, до якого приєднувалися хлопці та чоловіки. Пісні не відносилися до зимового періоду, а співалися «для душі». Тож гурт «Муравський шлях» виконав декілька таких пісень, серед яких чумацька пісня «Ой, з-за гори, з-за кручі реплять вози йдучі» та лірична «Ой, ти дівко благородна».
Закінчилася програма вітальні майстер-класом з народних побутових танців.