Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

logo

Пряма онлайн трансляція

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді

 

logo zbirka

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

Нове відео

Перегляд відео

Календар подій

Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт http://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 2 шт. )

Поспівали веснянок, поводили парувальні хороводи, постукалися крашанками у фольклорній вітальні

e-mail Друк


фольклорна вытальняФольклорна вітальня, присвячена весняному циклу народних свят «Нема ходу через воду...», відбулася 24 квітня 2014 року в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва.

У центрі міста на вулиці Пушкінській перед будівлею Обласного центру культури і мистецтва звучали народні музики, а люди, вдягнені у традиційні слобожанські костюми, танцювали польку: так учасники колективу «Муравський шлях» запрошували перехожих до Фольклорної вітальні.

Галина Лук'янець, фольклорна вытальня«Весняні традиції слобожан збереглися у різних жанрових варіаціях. Майже кожний епізод весни оспіваний особливими піснями. У нас на Харківщині, починаючи зі Стрітення, закликали («гукали») ранню весну, водили хороводи на Масляну та навіть у Великий піст, - розповіла ведуча Фольклорної вітальні зав. лабораторією досліджень нематеріальної культурної спадщини, заслужена артистка України Галина Лук'янець. – Згодом дівочі гурти з різних кутків села обмінювалися веснянками-насмішками, в середині весни звучали ліричні веснянки про кохання та майбутнє сімейне життя. Є і спеціальні «вербові» веснянки, що співалися на Вербному тижні, та весняні пісні, які охоплювали період від Великодня до Петрівського посту. Особливу ж роль виконували і веснянки-ігри, парувальні веснянки, трудові та інші».

altВолочільна або волочебна пісня

Відкрилася Фольклорна вітальня рідкісною старовинною піснею, якою слобожани вітали усіх на Пасху, у виконанні фольклористичного гурту «Фарби» Харківської державної академії культури (керівник Галина Бреславець). Називалася така пісня волочільна або волочебна, що завершувалася традиційним «Христос Воскрес!».

фольклорна вытальня«Хоча земля наша населена була не так давно, всього декілька століть тому, переселенцями з різних куточків України та Росії, але вона вже сформувала свою особливу культуру, яка зберегла і увібрала у себе таке, що не співається у інших регіонах нашої країни. А ця волочільна пісня записана збирачем, відомим композитором Ступницьким на початку 20-го сторіччя, і зараз вона вже не співається», - розповіла Галина Лук'янець.

Кожна дія з початком аграрного нового циклу, сівби, оранки супроводжувалася весняними співами, обрядами, бо кожний день був святом, пов'язаним саме з польовими роботами, від яких залежали статки хазяїв. Також весною оспівували молодість, красу, були думки про кохання, бо і природа відроджується, і розквітають в душі квітки любові. Колектив «Фарби» виконав і красиву багатоголосну пісню в народній манері «Соловей- Канарей», і жартівливу, під яку можна пританцьовувати.

altПограли у дитячі доганялки

І все ж епіцентром весняних дій є Великодень, з ним пов'язано багато пісень та обрядів. У той час як дорослі на Пасху приходили одне до одного у гості, христосувалися, розговлялися за щедрим столом, діти на галявинці гралися. Саме такі пасхальні дитячі старовинні ігри продемонстрували у фольклорній вітальні учасники Народного театру народної пісні «Таліца» Бабаївського СБК Харківського району (керівник Наталія Плотнік). Це колектив, що відтворює російські традиції свого краю.

фольклорна вытальня«Традиційно діти катали крашенки по желобкам, загоняли їх у ямки битами, - роповіла Наталія Плотник. – А ще грали у спеціальні доганялки з крашенками».
Саме такі доганялки і продемонстрували юні учасники колективу, залучивши до своїх рядів глядачів. Зробили все так саме, як у давнину, коли розділялися на дві рівні за кількістю учасників команди, брали великі дерев'яні ложки, клали у них крашанки, і бігли на певну відстань, яку відміряли і ставили там людину, ті, хто бігли, повинні були оббігати цю живу позначку, і поверталися назад, віддавали ложку з яйцем наступному учаснику забігу. Вигравали ті, хто швидше завершить естафету.

altКраснокутські дебютанти

А далі у фольклорній вітальні також інтерактивним способом за участю глядачів водили козла: дебютанти, молоді учасники недавно створеного фольклорного гурту «Воріття» Краснокутського РБК (керівник Микола Пазич), які вирішили звернутися до свого коріння, повели по залу хоровод, співаючи спеціальні веснянки.

«Весняночка, де ж твоя дочка, паняночка, десь у садочку шие сорочку...», - саме так співали з давніх часів під час водіння весняного козла, щоб був урожай та господарі були ситі.

Заспівали краснокутці і жартівливих пісень, у яких, зокрема, було згадано і про вареники з собачою шерстю.

У фольклорі збереглися і прикмети, пов'язані з нечистою силою, що дошкуляла людям

alt«Взагалі з варениками багато було жартівливих пісень в наших народних святах, і на масляну варили вареники з сюрпризом. Про собачу шерсть – це не зовсім жарт, насправді і шерстинку, і попіл у один вареник клали і дивилися, кому він достанеться. З цим було пов'язано багато прикмет, здебільшого таких, які свідчили про спілкування з потойбічним світом. Відьми, домовики, інша нечиста сила вилазила, спілкувалася з людом. І на Великдень була одна з таких можливостей викрити відьму», - розповіла ведуча фольклорної вітальні.

Зокрема, у фольклорі збереглися різні способи виявити відьму, про декілька з них у лабораторії досліджень нематеріальної культурної спадщини Обласного центру культури і мистецтва є архівні записи, зроблені у слобожанських селах. І самі ці оповідання, інтонації, з якими їх розповідали жительки сіл, цінніші навіть за зміст того, про що розповідають.

Як парували місяців із зірочками

altЩе однією особливістю виконання веснянок, як підкреслила Галина Лукянець, було те, що більшість з них виконувалися виключно жінками та дівчатами, навіть якщо там були діалоги ніби між чоловіками та жінками. Жіноча частина фольклорного гурту «Муравський шлях» ООМЦКМ (керівник Заслужена артистка України Галина Лук'янець) продемонструвала особливу манеру виконання веснянок, відкритими звуками, які було чути на кілометри.

Дорослі ігри, фольклорна вытальняЛише у парувальних веснянках та у хороводних вже могли брати участь і чоловіки, і хлопці. Для Харківської області характерні зокрема такі хороводні веснянки, в яких проголошувалася пара, при цьому хлопці у сюжеті пісні виступали місяцями, а дівчата – зірочками, та по ходу пісні їх парували, називаючи імена. Таким чином «парували» здебільшого тих, про кого було відомо, що вони зустрічаються, або лише нещодавно побралися, але найцікавіше було «спарувати» тих, хто лише потайки від суспільного загалу почав зустрічатися, або лише симпатизувати одне одному.

Окрім дитячих ігор на Слобожанщині традиційно були і молодіжні, в яких стукалися крашанками, катали їх з пагорба вниз таким чином, щоб влучити у два яйці, покладені поряд у самому низу пагорбу, та ще й розбити їх. Були і парувальні ігри. Гурт розбивався на дві команди, заздалегідь умовно розбиваючись на пари, причому дві людини з однієї пари повинні були бути у різних командах, потім одна проти одної вистроювалися дві шеренги та під спеціальні заспіви бігли на зустріч одне одному та вихоплювали свою пару з іншої команди. Програвала та команда, з боку якої залишалася одна чи дві людини. Зокрема, така гра була у Дворічанському районі, у селі Мечникове (зараз Парасівка).

фольклорна вытальняДивні романси та балади

«Для дорослих людей після Великодня наставала можливість без заборон співати ліричні протяжні слобожанські пісні баладного та романсного типу. Вважалося, що веснянки – то й не пісні. А ось тепер можна було співати справжні пісні, які брали за душу, - розповіла Галина Лук'янець. – Спочатку, коли наш колектив «Муравський шлях» лише створювався, ми захоплювалися раритетним фольклором, найстарішим, а згодом відчули радість і від виконання більш нових пісень».

фольклорна вытальня«Муравський шлях» заспівав одну з таких пісень, що розучили нещодавно. Це слобожанський романс початку 20-го століття з примітивною мелодією та дивними словами: «По небу місяць, по небу ясний, по небу ясний, молодой, ой добре, добре, я це все знаю, що милий ходе до другой... Ой надоїли мені цвіточки, то їх сади, то поливай, ой надоїли прокляті хлопці, то їх люби, то забувай... Ой, мамо, мамо нащо ж зродила, а щастя-долі не дала. О краще б, краще б була втопила як я маленькою була...»

Ще одним дивним видом фольклору були давні сюжетні балади про загадки, які співали і весною як веснянки, і просто як ліричні пісні.

фольклорна вытальня«У цих сюжетах дівчина зустрічається чи з парубком, чи з розбійниками, і вона мала відгадати загадки, - розповіла Галина Лeк'янець. – Але це не просто загадки, вони носили і сакральний характер, мовляв, відгадаєш загадку, значить відкриєш тайну свого життя, то все у тебе буде добре».

І завершилася фольклорна вітальня водінням слобожанського весняного козла. Та не простого, а дуже заплутаного.

«Збирачі фольклору, ті, хто з 19-го сторіччя збирав та описував цей вид фольклору, залишили дані про те, що існували спеціальні рухи, різні способи заплітання хороводу. Всі вони описані у книзі збирача Петра Іванова «Игры крестьянских детей Купянского уезда Харьковской губернии». Очолював рух козел. До речі, козел – це символ родючості, у дохристиянські часи то вважався бог родючості, що зберігся у фольклорі, - каже Галина Лук'янець. – Так от хоровод заплетався, закручували, і потрібно було його розплутати»

Наступні фольклорні вітальні планується провести влітку та восени – до традиційних свят, що притаманні відповідним порам року.

e-max.it: your social media marketing partner

Щоденник експедиції

Prev Next

Щоденник експедиції с. Вязова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р.

  Щоденник експедиції с. В'язова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р. Можн...

Детальніше

Бєлгородський район Бєлгородської області, 18-21 вересня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населенним пунктам Бєлгородської облас...

Детальніше

Борисівський район Бєлгородської області, 14-18 серпня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населеним пунктам Бєлгородської област...

Детальніше

м. Балаклія Харківської області, 24 березня 2011 р.

Експедиційний виїзд до м. Балаклія Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В. 24 березн...

Детальніше

с. Петрівка Золочівського району Харківської області. 2 жовтня 2011

с. Петрівка Золочівського району Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В.   2 жовтня...

Детальніше

смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011

Експедиція лабораторії досліджень нематеріальної спадщини 27-28 липня 2011 року смт Котельва Полтавс...

Детальніше

Фонотека

Prev Next

«Без кукілю, без мітлиці» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Ішла Марія з монастиря» (колядка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Меланія пребагата» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«У віконця старенькая мати» (балада) с. Деревки Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Та й понад нашим яром» (лірична) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Та й ішов козак дорогою» (балада) с. Михайлівка Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Ой нема гірш нікому» (балада) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Ой на вої нарожденні» (колядка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Не кропи мати водою» (весільна) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А до мене вечірком» (жартівлива) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А в нашого пана береза стояла» (щедрівка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Славлено, преславлено» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Смутний вечір, тихий ранок» (лірична) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Короваю, наш раю» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Уже сонце котиться» (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

Нотації та тексти

Prev Next

"Уже сонце котиться" (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, паночку наш, наш" (буряшна) с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська область

Детальніше

"Ой чиє ж то козеня?" (жнивна) сел. Польова, Дергачівський район, Харківська область

Детальніше

"Ой люди люди вороги" (весільна) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Горе ж тому а й лебедику" (лірична) с.Матяшівка, кут.Ліски, Полтавська область

Детальніше

"По той бік гора" с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой то й на горі" (колядка) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Вітер віє..." с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, сонце низенько" (весільна) с.Терни, Лубенський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой, з-за гір, з-за гір вилітав сокіл" (козацька) с.Гоголеве (хут.Марченки), Полтавська область

Детальніше

"Лежить чумак" (чумацька) с.Матяшівка, Великобагачанський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой рано куры запяли" (колядка) с.Журавлевка, Белгородский район, Белгородская область РФ

Детальніше

"На горі, горі, горіли огні" (колядка) с.Стригуни, Борисівський район, Бєлгородська область РФ

Детальніше

"Смутний вечір, тихий ранок" (лірична) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше

"Славлено, преславлено" (весільна) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше