смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011 | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011

Експедиція лабораторії досліджень нематеріальної спадщини 27-28 липня 2011 року смт Котельва Полтавської області

Експедиційний звіт Лук’янець Г.В.

 

27 та 28 липня 2011 р. за моєї участі відбулася експедиція до Котелевського району Полтавської області. Ця поїздка була запропонована Миколою Пазичем, мешканцем смт Краснокутськ Харківської області, який відомий харків’янам  у якості ініціатора та директора етнофестивалю „Співочі тераси 2009”. Микола завжди цікавився автентичним фольклором свого краю і нещодавно створив у сусідній Котельві новий  вокальний колектив і хотів би розшукати для нього місцевий фольклорний репертуар. Важливу роль зіграв і той факт, що начальник відділу культури і туризму Котелевської РДА Павло Михайлович Луговий є добрим  його знайомим і надам нам величезну допомогу, а саме – рекомендував та збирав на зустрічі фольклорних виконавців та повністю вирішував транспортні проблеми. Завдяки йому поїздка була дуже результативною, хоча й тривала  усього два дні. Відбулося 5 сеансів запису: 2 у самій Котельві, 2 у с. Михайлівка та 1 у с. Деревки.

 

Першою була проведена 27 липня зустріч у смт Котельві з народним аматорським фольклорним колективом „Надвечір’я”. На сеансі були присутні: Маєвська Анастасія Мефодіївна (1941 р.н.), Пустовіт Катерина Мусіївна (1931 р.н), Жадан Ганна Сергіївна (1935 р.н.), Левада Марія Андріївна (1937), Борківець Ганна Миколаївна (1957). На жаль, не змогли підійти дві основні виконавиці з гурту (це зі слів тих, що були учасниками запису), зокрема, виводчиця, тому під час запису відчувалися проблеми з верхнім голосом. Жіночки все ж таки згадали чимало цінного.

З календарних жанрів записані колядка „Ой на волі нарождення”, щедрівка „А в нашого пана”, інформація про святкування Різдва, Щедрого вечора, Купала. Відомості про веснянки відсутні, з жнивних – тільки одна жінка згадала фрагмент тексту „Ой чиє ж то козеня”. Доволі повноцінно представлений весільний обряд, оскільки учасниці гурту здійснювали його сценічну постановку. Записано окремо 9 весільних та 5 інформацій про весільні обряди, випічку. Під час виконання весільних зафіксований спів з „тончиком” (верхнім підголоском) та гуканням у кінці. З давніх ліричних пісень проспівані „Ой коню ж ти, коню”, місцевий варіант відомої за мультиком „Жил-был пёс” „Ой там на горі, ой там на крутій”, фрагментами згадані „Забєлєли сніжки”, „Понад нашим яром”, „Ой ти вишенько, ти черешенько”. Також були записані жартівливі пісні, у тому числі більш пізні, ймовірно, узяті із збірників, або  почуті з радіо. На відео зняті танцювальні рухи місцевих польок, краков’яка та інш. танців

Другий сеанс запису у Котельві відбувся за участі єдиного, але унікального інформанта – Горобець Ганни Григорівни, 1938 року народження. Ця чудова виконавиця з гарним тембром, чистою інтонацією відноситься до найціннішої для фольклористів-збирачів категорії людей, що записують у зошит тексти пісень, яких вони співають. Такий зошит Ганна Григорівна веде з 1975 року, на жаль, можливості його скопіювати в нас не було. Не дивлячись на те, що дитинство та юність цієї жінки випали на воєнні та повоєнні роки, завдяки чудовій пам’яті і зошиту вона надала особливо цінний матеріал. Довгий час Ганна Григорівна співала у місцевому самодіяльному колективі и я дуже пожалкувала, що поряд не було подруг, які могли б підтримати її „вокально”, оскільки Ганна Григорівна має низький голос і завжди у гурті  співала „низ” (басову партію). Нам вона наспівувала все тихо, неголосно (ми писали в хаті), але відчувалося, що в неї сильний яскравий голос та неабиякі виконавські здібності. За 2,5 години спілкування від неї записано більше 60 одиниць запису (пісень, інформацій, танців). Серед них проспівано 18 весільних пісень та переписано із зошита багато весільних текстів. Окрім вже зафіксованих у Котельві колядки „Ой на волї народження” (Г.Г. співала як „вої”) та щедрівки дівчині „А в нашого пана береза стояла”, Ганна Григорівна згадала колядки „Варвара прекрасная” (фрагмент), „Нова радість стала”, щедрівки „А в цім домі як у раю”, „А в нашого пана серед двору древо”, „Ой на річці, на Йордані”, купальську „Купався Івана” (фрагмент). Було записано чимало некалендарних пісень: балади „Ой у полі вишня, вишня кучерява”, „Ой нема гірш нікому”, козацькі „Ой на горі та дуб зелений”, „Розвивайся ой да сухий дубе”, „Ой з-за гори там вітер віє”, сирітська „Ой Боже, Боже, коли той вечір буде”, строкова „Ой журавко, журавко”, ліричні „Понад нашим яром пшениченька ланом”, „По той бік гора”, „Повій вітре, ой буйнесенький”, „Чорноморець, матінко”. Удома у виконавиці багато речей, власноруч вишитих „хрестиком” та „гладдю”, також ми сфотографували металеві форми для різдвяних пряників.

Наступного дня (28.07.11)  нам довелося побувати у двох селах Котелевського району: Михайлівці та Деревках.

Перший сеанс.  У Михайлівці спочатку ми поспілкувалися з двома жінками: Таран Марією Миколаївною (1936 р.н.) та Романюк Галиною Іванівною (1930 р.н.). Перша жіночка практично не брала участь у сеансі, лише деколи підтягувала верхній голос, основну ж інформацію надала Галина Іванівна. Всього зафіксовано 23 одиниці запису. З календарних – колядка „Ой на вої нарождення” та щедрівка дівчині „А в нашого пана береза стояла”, розповіді про Різдво, Купала, Трійцю, весілля. Серед записаних ліричних пісень – чудова балада про загадки „Ішов козак дорогою” (не весь текст), „Ой ковале, коваленку”, „Та нема гірш нікому”, „Понад нашим яром” та інш.

Пізніше разом з цими двома жіночками ми підійшли до двору Старокожко Раїси Данилівни, де ще до нас приєдналася М’яло Марія Іванівна (1935 р.н.). Впродовж другого сеансу  у цьому селі Раїса Данилівна наспівала варіант відомої в усім світі щедрівки „Щедрик, щедрик, щедрівочка” (при цьому Р.Д. сама нагадала про те, що є така хорова обробка, як вона сказала, Миколи Лисенка). З цінного на цьому сеансі – „Маланочка” і приспівка з купальського циклу „На Петра хліб пекла” (про маланки у Котельві згадували, але не заспівали).

Відвідини с. Деревки  того ж дня (28.07.11) відбулися дещо поспіхом, оскільки вже був запланований мій від’їзд о 16.30. Тому за моєю ініціативою прийшлося скоротити сеанс запису. За 1,5 години спілкування з трьома учасницями місцевого клубного гурту (Криси Катерини Олександрівни (1945 р.н.), Тимошенко Марії Федорівни (1936 р.н.), Дельвіг Катерини Іванівні (1943 р.н.)) вдалося зафіксувати декілька зразків зимового календаря, розповіді про літній цикл свят, весілля та кілька ліричних пісень. Серед останніх – душевна народна пісня часів ВВВ „У віконця старенькая мати”  та варіант „Ой там на горі, ой там на крутій”.

Сховати метелика