Все про культуру країни Сонця, що сходить, можна було дізнатися 17 серпня в галереї «Мистецтво Слобожанщини» центру культури і мистецтва на зустрічі з волонтером AIESEC з Японії Аіто Окуда. «Самураї проти покемонів» - так жартівливо ми вирішили позначити тематику зустрічі, але в кожному жарті є частка правди.
Останнім часом у нас стало популярною потужна течія любителів аніме і манга (японські комікси). В українському суспільстві навіть сформувалася певна субкультура «анімешників», вони просто фанатіють від усього, що хоч трохи пов'язане з Японією. Але в першу чергу інформацію про цю країну вони отримують крізь призму аніме-культури, яка в деякій мірі протистоїть традиційній культурі Японії.
Якщо ще 50 років тому самурай був символом війни, то сьогодні - це символ традицій. Кодекс честі самурая для нас - зразок доблесті, честі і обов'язку. Але хто сьогодні додержується стародавніх традицій?
Японців з дитинства вчать, кому нижче вклонитися
«У Японії багатовікових традицій дотримуються тільки старші люди, а молодь здебільшого далека від традиційної національної культури. Хоча у мене і є національний костюм, але його я одягаю тільки на новий рік або інше костюмоване свято, іноді дівчата надягають кімоно на весілля, - розповідає Аіто. - Якщо раніше всі були вірні традиціям, то зараз їх місце займає робота».
І дійсно, традиції у сучасних японців трансформуються в корпоративну культуру на роботі. Наприклад, кут, під яким потрібно схилитися в обов'язковому шанобливому поклоні, чітко регламентований в суспільстві, і це вивчається ще в молодшій школі. Чим вище людина за посадою, тим більш низький уклін потрібно зробити на його адресу.
До речі, «економічне диво» Японії можна пояснити саме неймовірною працездатністю японців. Наприклад, щорічна відпустка в японських компаніях всього 1 тиждень і, на думку Аіто, це нормально.
Широкі очі - головний критерій краси
Зараз у світі відбувається ніби глобальне змішування культурних цінностей. У нас все більше з'являється інтерес до східної цивілізації. Наприклад, хто знав 20 років тому, який рік настає за східним календарем, проте зараз ми не лише знаємо, рік якої тварини настає, але і підбираємо відповідний гардероб. Сьогодні з елементами японської культури ми зустрічаємося майже щодня. І хоча японців на вулицях нашого міста практично не зустрінеш, а сама країна дуже далека від нас географічно, але харківськими дорогами роз'їжджають японські автомобілі, а на кожному куті можна побачити суші-бар або караоке.
В Японії, в свою чергу, відбуваються процеси європеїзації. Гість з Японії дуже наочно це продемонстрував на прикладах зміни ідеалів краси: якщо 1000 років тому красивим вважалося повне обличчя, 400 років тому - чим вужче очі, тим людина красивіша, а зараз широкі очі у японця - головний критерій краси.
Але все ж Японія залишається унікальною країною, де загадкові гейші в яскравих кімоно можуть ходити по вулицях міст поряд з ексцентричними молодими людьми у рваних шортах і з зачісками у вигляді різнокольорових ірокезів. А, вийшовши з 500-поверхової будівлі, можна сісти на магнітоплан, що розвиває швидкість до 581 кілометра на годину, і незабаром опинитися в селі, де всі будиночки зроблені з дерева і паперу, якими вони були сотні, а то й тисячі років тому.
Таке поєднання прадавніх традицій і фантастичної сучасності зустрічається практично у всіх сферах життя Японії: в культурі, мистецтві, архітектурі, промисловості, політиці, в побуті і моді.
Чому суші такі дорогі і такі... маленькі?
Але все ж, наскільки сильно світогляд японців відрізняється від світогляду європейців, і, зокрема, українців? У цьому контексті цікаві результати соціологічного дослідження, проведеного серед студентів Донецького національного університету політологом Іриною Демішевою. Для оцінки українського і японського суспільства були запропоновані декілька критеріїв: наскільки сильні традиції, працьовитість, повага до старших, солідарність у суспільстві. І виявилося, що ми досить критично сприймаємо своє суспільство і ідеалізуємо уявлення про Японію (результати позитивних оцінок Японії сягають 90% і вище, тоді як для України - 10%). Наш гість спростував ці стереотипи: насправді не настільки сильні традиції в Японії, проблеми збереження традицій для цієї країни так само актуальні, як і для України.
Але у Аіто теж були стереотипи відносно нашої країни: «Я думав що Україна - це дуже холодна країна і взяв із собою безліч светрів. Але українське літо виявилося дуже-дуже спекотним». Головною відмінністю Японії та України для нього стали дороги.
«Українські дороги - це жахливо! Коли я їхав на автобусі, я навіть на мить не зміг заснути - весь час трясло і кидало. У Японії якщо є яма на дорозі, то можна зателефонувати в спеціальну службу, і завтра її вже виправлять», - розповів гість з Японії.
Але найбільше він був здивований... сушами «по-українськи»: тут вони дуже дорогі і дуже маленькі.