13 червня 2013 в галереї «Мистецтво Слобожанщини» обласного центру культури і мистецтва пройшла соціальна акція для членів Харківської обласної організації «Профспілка працюючих інвалідів». Мистецтвознавець і художник-графік Вікентій Пухарев прочитав лекцію про мистецьке об'єднання «Світ мистецтва».
За проханням громадського активу «Профспілки працюючих інвалідів» Вікентій Пухарев представив велику лекцію з багатим ілюстративним матеріалом. Учасники організації намагаються бути в епіцентрі художнього життя Харкова й активно цікавляться мистецтвом, як традиційним, так і авангардним. Обласний центр культури і мистецтва не міг залишитися байдужим до прагнення цих людей до знань у галузі мистецтва.
Мистецьке об'єднання «Світ мистецтва» - це одне з ключових явищ в історії вітчизняного і світового мистецтва рубежу XIX-XX ст. Цікава розповідь Вікентія Пухарева про цю організацію занурила присутніх на лекції в той час.
Основні ідеї «Світ мистецтва»
Мистецьке об'єднання «Світ мистецтва» заявило про себе випуском однойменного журналу, який став першим журналом про мистецтво на території Російської імперії. Вихід першого номера журналу «Світ мистецтва» у Петербурзі в кінці 1898 р. став підсумком десятирічного спілкування групи живописців і графіків на чолі з Олександром Миколайовичем Бенуа.
Головна ідея об'єднання була виражена у статті видатного мецената і знавця мистецтва Сергія Павловича Дягілєва «Складні питання. Наш уявний занепад ». Основною метою художньої творчості оголошувалася краса, причому, краса в суб'єктивному розумінні кожного майстра. Таке ставлення до завдань мистецтва давало художнику абсолютну свободу у виборі тем, образів і виразних засобів, що для Росії було достатньо новим і незвичним.
«Світ мистецтва» відкрив для російської публіки чимало цікавих і невідомих їй раніше явищ західної культури, зокрема, фінський та скандинавський живопис, англійських художників-прерафаелітів і графіка Обрі Бердслі. Величезне значення для майстрів, що об'єдналися навколо Бенуа і Дягілєва, мало співпрацю з літераторами-символістами. У дванадцятому номері журналу за 1902 р. поет Андрій Білий опублікував статтю «Форми мистецтва», і з тих пір найбільші поети-символісти регулярно друкувалися на його сторінках. Однак художники «Миру мистецтва» не замкнулися в рамках символізму. Вони прагнули не тільки до стильовому єдності, але і до формування неповторної, вільної творчої особистості, до перемикання уваги майстрів з питань змісту на проблеми форми та мови.
Відмінною особливістю художників "Світу мистецтва" була багатогранність. Вони займалися живописом, графікою і оформленням театральних постановок, на що особливу увагу звернув лектор, гармонійно вписавши в історію образотворчого мистецтва та історію музичного мистецтва кінця ХIХ століття.
Ключові фігури
Олександр Бенуа - художник, історик мистецтва, художній критик, засновник і головний ідеолог об'єднання «Світ мистецтва». Якийсь час навчався в Петербурзькій академії мистецтв, але відчуваючи внутрішнє незгоду з ключовими принципами класичного для Росії художньої освіти, відправляється у «вільне плавання». Навчається на прикладах західних колег, багато часу працював у Франції в 1896-1898 і 1905-1907 роках.
У 1918 р. Бенуа очолив картинну галерею Ермітажу, видав її новий каталог, але вже в 1926 році покинув Радянський Союз, та не повернувся із зарубіжного відрядження. Помер він 9 лютого 1960 року в Парижі. Останні роки працював над книгою спогадів, і саме його праці є основним джерелом відомостей про «Світі мистецтва».
Як художник Бенуа працював в основному в графічних техніках. Особливо цікаві його театральні ілюстрації, зокрема, до поеми Пушкіна «Мідний вершник». Головним героєм всього циклу став Петербург: його вулиці, канали, архітектурні шедеври постають то в холодній строгості тонких ліній, то в драматичному контрасті яскравих і темних плям. Творчості Бенуа близька романтична ідея протиставлення самотнього героя і світу.
Сергій Дягілєв отримав університетську освіту в галузі юриспруденції, але після цього почав кар'єру в мистецтві. Саме він вважається творцем, поряд
з Бенуа, об'єднання «Світ мистецтва». Організовував виставки, що викликали широкий резонанс, відкриваючи російській публіці нові імена та напрямки в мистецтві. Активно працював на театральному терені, більше того, змінив театр, створивши всесвітній бренд російського театру. Вплинув на становлення цілого ряду ключових для світового мистецтва художників - Апполінарія Васнецова, Льва Бакста, Валентина Сєрова, Костянтина Коровіна та інших.
Оформлення театральних вистав - найяскравіша сторінка в творчості Льва Бакста. Найбільш цікаві його роботи пов'язані з оперними і балетними постановками «Російських сезонів» у Парижі 1907-1914 років - своєрідного фестивалю російського мистецтва, організованого Дягілєвим. Бакст виконав ескізи декорацій і костюмів до опери «Саломея» Ріхарда Штрауса, сюїті «Шехеразада» Миколи Римського-Корсакова, балету «Післеполудневий відпочинок фавна» на музику Дебюссі та іншим спектаклів. Особливо чудові ескізи костюмів, що стали самостійними графічними творами. Художник моделював костюми, орієнтуючись на систему рухів танцівників, через лінії і колір він прагнув розкрити малюнок 
танцю і характер музики. У його ескізах вражають гострота бачення образу, глибоке розуміння природи балетних рухів і дивовижну витонченість.
Костянтин Сомов закінчив Академію мистецтв, молодий майстер славився як знавець старого живопису, майстерно імітував її техніку у своїх картинах. Однак його роботи, як і в цілому роботи більшості представників «Світ мистецтва», пройняті ностальгією за часом ХVIII cт. і відчуттям приреченості в роздумах про майбутнє.
Однією з головних тем для багатьох майстрів «Світу мистецтва» стало звернення до минулого, туга за втраченим ідеальним світом. Тому зміни, що відбулися в Російській імперії, сприйнялися неоднозначно представниками мистецького об'єднання. Основна частина їх емігрувала, і лише одиниці залишилися у сформованому СРСР і продовжували працювати в контексті нових соціально-політичних і культурних умов.
Три години лекції, завдяки грамотно продуманою структурою оповідання і підібраним ілюстраціям, пролетіли як одна мить. Наступна зустріч з Вікентієм Пухаревим в галереї «Мистецтво Слобожанщини» планується 2 липня 2013 в рамках майбутньої виставки Павла Меншова «Колиска».