Персональна виставка гліптики (різьблення по каменю)«Геми-Образи» відомого майстра, архітектора Владлена Семенова відкрилася 20 жовтня в обласній художній галереї «Мистецтво Слобожанщини» обласного організаційно-методичного центру культури та мистецтва. Тут представлено біля 300 експонатів, і кожен з них – не просто образ – це філософський роздум.
Створенню колекції автор присвятив близько 40 років, і зараз вона нараховує десь 300 каменів. Особливість творчості Владлена Семенова в тому, що він працює лише з каменями, у яких є дефекти – тріщини, вкраплення. Майстер лише використовує ці візерунки природи, додаючи різцем відсутні деталі малюнка. В результаті виходять обличчя, які виражають емоції.
Камені можуть розповісти багато про що
«Я відразу бачу образ, і потім вже як би відкриваю його,– ділиться секретами творчого процесу Владлен Семенов.– У мене є цілі серії гем «Емоції», «Алегорії», «Билини і міфологія», «Історія». У мене ціла низка літературних персонажів, образів знаменитостей і жанрові сценки. Деякі образи неможливо подавати окремо від середовища, ну, наприклад, як показати Нерона без палаючого Колізею або бика без тореодора, без кориди? Так стали з'являтися колажі. Зараз готується альбом, в якому ряд каменів супроводжується уривками з літературних творів Байрона, Шекспіра, Лермонтова, Фета, Пушкіна. Це ще більше посилює вплив і змушує замислитися або навіть перечитати щось».
Філософський підхід до створення образів – незвичайний дар, вважає архітектор Юрій Шкодовський.
«Коли я багато років працював заступником Владлена Трохимовича під час його перебування головним архітектором Харкова, я багато чого в нього навчився, в тому числі і цьому філософському підходу до життя і до творчості. Уміння бачити, помічати те, що не лежить на поверхні і відкривати це іншим – це дано рідкісним людям. Побачити в простому камені образ, емоцію – для цього потрібно бути справжнім філософом»,– підкреслив під час відкриття виставки Юрій Шкодовський.
Більшість гем Владлен Семенов створив під час відпустки на берегах Чорного моря в Абхазії, Криму, Сочі, трохи каміння із Карпат. Вирізав в основному прямо на пляжі. Спочатку, каже автор, брав м'які породи каменів і різав звичайним скальпелем або навіть ножем, з часом замовляв на заводі різці з міцніших сплавів.
«Зараз я використовую щось типу стоматологічної сверлилки, мені так легше працювати, особливо коли я не на пляжі, а у себе в майстерні. Приходжу після роботи увечері і відпочиваю ось таким чином – ріжу по каменю»,– говорить Владлен Семенов.
На любов до каменів надихнула любов до жінки
На виготовлення одного образу в камені йде в середньому приблизно тиждень, все залежить від настрою і масштабності образу. А спочатку надихнула майстра на цей вид мистецтва юнацька любов.
«Це сталося у Самборі на Львівщині, де я був місяць на польових навчаннях на військовій кафедрі, а моя молода дружина проходила практику у Львові (ми тільки в квітні одружилися, а це було в липні), і нам дуже хотілося побачитися. А були ж ще студенти, грошей не було, але ж якийсь подарунок треба було повезти. І ось я знайшов плоский камінь і вирізав обличчя, що нагадує обличчя моєї дружини, просвердлив дірочку, знайшов волосінь і подарував їй. Потім через місяць ми вже відпочивали в Криму і раптом я побачив багато каменів, які чекали мого приїзду, в яких були закладені образи. І тепер я настільки радий, коли бачу якийсь новий камінь. І ось на виставках у нас продають каміння, буває, що вони шліфують, і у них вийшла тріщина, для них це відбраковка, а для мене – радість».
Виставка надихнула генконсула Польщі на творчість з камінням
Любов до каменів поділяє і генеральний консул Республіки Польща в м. Харкові Ян Гранат. Він з дитинства збирає каміння, і зараз у нього вже утворилася ціла колекція.
«Моє прізвище означає камінь, і я народився в такій місцевості в Польщі, де давним-давно було море, і тепер там багато красивих каменів, і місцеві жителі їх збирають. Для нас це як частина природи. І ми навіть вживали ці камені як елементи прикраси на стінах у нашому будинку,– розповідає Ян Гранат.– Коли я працював в генконсульстві Польщі у Гамбурзі, у нас був там такий куточок, де були представлені камені з Гданська, Кракова, інших частин Польщі, і в мене давно була ідея зробити в приміщенні нашого генконсульства в Харкові стіну, на якій будуть елементи нашої культури, архітектури. І ось сьогоднішня виставка мене затвердила в цьому рішенні, я обов'язково привезу сюди тепер камені з Польщі. Ця виставка має так багато тепла. До цього часу я думав, що камені – це холодний матеріал, але тепер я розумію, що камені дійсно можуть говорити з людьми».
Багато сумних каменів
Саме своїми співрозмовниками називає камені Владлен Семенов. Він здатний не тільки розглянути різні образи, а й знаходити схожі камені.
«Зараз у мене лежить в роботі ціла негритянська сім'я – там будуть мама, тато, дітки. Мені дуже подобаються чорні камені,– говорить Владлен Семенов.– У мене є камені, на яких брехча (це такі вкраплення), і ось вони однотипні, але тільки виходить, що у жінки це одяг, а у чоловіка – це борода».
Схожість яйцеголових каменів навіяла автору образ композиції, яку він назвав «Лихі дев'яності». Сьогодні в його колекції є і звичайна галька, і халцедони, і чорний гранат, будь-то напівкоштовні камені або простий булижник, головне – щоб він ніс художнику необхідну інформацію. Роботи Владлена Семенова однаково добре приймали і в галереях Болоньї, Америки, Росії, і на харківських підприємствах.
«Людина повинна подивитися на цей камінь і подумати про щось важливе,– каже Владлен Семенов.– У мене багато сумних каменів, оскільки у людства, нажаль, більше печалі, ніж радощів».
Експозиція була відкрита для відвідувачів до 12 листопада. Адреса галереї: Держпром, 4-й під'їзд, 1-й поверх (вхід з боку площі Свободи). Час роботи: ВТ – СБ, 11:00 – 19:00, без перерви. Тел / факс: 717-10-40, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Сайт галереїcultura.kh.ua/activities/modern-art
Довідка. Владлен Трохимович Семенов народився в 1940 році в Полтаві. У 1968 році закінчив навчання в ХІСІ. У 1982-1994 роках він був головним архітектором Харкова, очолював Харківську організацію Спілки архітекторів України (1975-1985). Зараз Владлен Трохимович завкафедрою «Містобудування» Харківської державної академії міського господарства, кандидат архітектури, професор, Заслужений архітектор України, лауреат Державної премії в галузі архітектури, дійсний член Української академії архітектури, член експертної ради Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст.