Зима – чудовий час для активних ігор на свіжому повітрі, багато хто тільки й чекає, коли ж випаде сніг, щоб від душі награтися у сніжки та наліпити зі снігу щось нестандартне. Саме цьому і присвячений наш наступний урок, на якому Дід Мороз дасть поради, як не обмежуватися банальними сніговиками, а створити зі снігу навіть капітальні споруди, які можуть стати елементами дитячих ігрових майданчиків.
І почнемо ми із виготовлення будівельних матеріалів – снігових цеглин.
Гра «Цегляний завод»
Зі снігу можна збудувати чудову снігову гірку для катання, льодову гірку, на яку треба піднятись за допомоги канату, фортецю з баштами для військових ігор, лабіринти, тунелі, мости, альтанки, домівки тощо. Всі стіни цих споруд можна будувати зі сніжних грудок, після чого їх вирівнювати. Але можна піти й іншим шляхом – налагодити виробництво снігових цеглин, щоб будувати з них.
Для їх виробництва потрібні невеликі дерев'яні шухляди без дна та кришки. Їх можна легко виготовити у шкільній майстерні. Готові шухлядки мають бути розбірними, тобто одна поздовжня стінка разом із поперечною має відкидатися на петлях, або на шматках гуми чи шкіри. Також у комплектах до цих форм мають бути виготовлені спеціальні дошки з ручками для трамбування.
Зі снігових цеглин легко та зручно будувати стіни будь-яких споруд. При цьому, треба зауважити: щоб стіна була міцною, кожна верхня цеглина має спиратися на дві нижні таким чином, щоб стики у верхніх та нижніх рядках не співпадали (це видно на будь-якій кладці з цегли).
Гра «Осада снігової фортеці»
Якщо ви виготовили достатню кількість будматеріалів, то можна розпочати будівництво фортеці, щоб потім зіграти в її осаду. Зі снігу будують стіну заввишки у 1,5 метри і завширшки у 5 метрів. Слідом заготовлюються мішені: кола з фанери, що закріплені на довгих палицях.
Гравці розподіляються на дві рівні за складом команди; одна знаходиться в середині «фортеці» (за стіною), інша – на відстані у 8-10 метрів від неї на вогняному рубежі. Ті, що знаходяться у фортеці, тримають у руці палиці з мішенями. За командою суддів мішені підіймаються вгору на декілька хвилин.
З іншого боку, кожен «снайпер» на вогняному рубежі намагається вцілити за цей час у мішень. За умови попадання снайпер має вголос сказати : «Раз вцілив, два вцілив...» А суддя весь час слідкує за тим, щоби підрахунки були правильними.
Слідом команди міняються позиціями, та все повторюється. У підсумку перемагає та команда, у якої більше влучень.
Іноді замість мішеней використовують городки, у цьому випадку команди грають по черзі (або в «індивідуальному заліку»). Перемагають ті, які більше і швидше збивають городки.
Як варіант, можна зіграти і без мішеней у сніжки, якими захисники фортеці відбивають атаки нападників. В кого вцілили сніжкою, той вважається вбитим. Перемагає та команда, яка зазнала найменших втрат.
Гра «Сніговий скульптор»
Снігову бабу може ліпити будь-хто: нашвидкоруч згортають снігові кулі, на більші кладуть кулі трохи менші, на макітру – старе відро, замість носу – морква. Але це – для дітей молодшого віку, а для старших за віком пропонуються більш складні фігури, якими можна прикрашати або шкільні подвір'я, майданчик біля житлового багатоквартирного будинку, сквери тощо.
Аби скульптура вийшла міцною та стійкою, спочатку для неї потрібно зробити каркас з гілок, палиць, або дроту, після чого вже і ліпити частини тіла майбутньої істоти (хвіст, голову, тулуб та інші).
Але є й інший прийом: можна зліпити величезну снігову брилу і «відсікаючи все зайве» перетворити її на задану фігуру.
Також зі снігу можна формувати фігури-барельєфи, що лежать на площині. Така техніка дозволить зробити силуети літаків, космічних ракет, будівель та тварин з чітким виразним малюнком. Якщо стануться приморозки, можна облити їх холодною водою, для того щоб вони, вкриваючись кригою, простояли якомога довше.