ГОНЧАРСТВО Валківського району Харківської області | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 5 шт. )

ГОНЧАРСТВО Валківського району Харківської області

 

Гончарство – один із найдавніших видів народного ремесла. На Валківщині знаходяться багаті родовища високоякісної глини, завдяки цьому на цій території  з давніх часів розвивалося гончарство. На різних етапах історичного розвитку цих територій роль гончарства в забезпеченні потреб населення була різною. За функціями можна виділити п’ять різновидів виробів: посуд різного призначення, предмети обладнання житла (кахлі, вази, статуетки, рамки для дзеркал тощо), дитячі іграшки, люльки для паління, ритуально-сакральні предмети (підсвічники, хрести, ікони тощо).

Гончарні вироби мають досить високу пористість і виготовляються з легкоплавких глин. Технологія  виготовлення виробів базувалась  на властивості глини бути пластичною під час формування і ставати  досить твердою після її випалу при температурі близько 900 градусів за Цельсієм. Основними етапами були: заготівля сировини, виготовлення з глини тістоподібної маси, формовка виробу, сушка, випал, глазуровка і повторний випал.

Виробництво розпочиналося з заготівлі глини. Її копали, як правило восени і взимку в заглибленнях і на ярах.  Видобуту глину перевозили на подвір’я гончара, де вона вилежувалась декілька місяців у відкритому вигляді. Потім її невеликими порціями роздрібнювали, змішували з водою, відстоювали, очищали від сміття і в результаті отримували сировину, повністю готову для використання, тобто для формовки. З багатьох засобів формовки керамічних виробів народні майстри традиційно використовували тільки два: на гончарному крузі (під час виробництва посуду) і ручний (для виготовлення дитячих іграшок, люльок для паління, статуеток, прикрас та ін.).  Формовка та просушка виробів проходила переважно в житловому приміщенні гончара, але деякі майстри виносили влітку гончарний круг на подвір’я, під спеціальний дощатий навіс, де й працювали. Висушений посуд гончарі зберігали до випалювання в сінях, у коморі, на горищі.   Після випалу заготовки у горні в цілому завершувався процес виробництва неглазурованого посуду. Однак, починаючи з 1870-х років гончарі переходили до більш складного виду кераміки – глазурованого.  Одним з перших в налагодженні широкого виготовлення виробів, покритих непрозорою глазур’ю та візерунками, стали, завдяки сприянню графині В. В. Капніст, селянські майстри з сл. Нова Водолага  Валківського повіту.  Тут, а пізніше і в інших регіонах Слобожанщини, глиняну заготовку після першого, утильного,  випалу  розписували покривали глазур’ю («поливою») і знову поміщали в горно для випалу. Таким способом народні керамісти створювали досить естетичні  та міцні вироби, вартість яких на ярмарках і базарах була в 4-5 разів вища від звичайних неглазурованих.

Традиції гончарства на Валківщині підтримуються і зараз.  Яскравими представниками сучасного гончарства Валківщини є: Федір Гнідий, Борис Цибульник,  Дмитро Наріжний,  Олександр Ковальов, Ольга Тимошенко та ін.  Федір Гнідий здебільшого спеціалізувався  на виготовленні глечиків, дзбанів, вареничниць, куманців, свистунців. Борис Цибульник  виробляв посуд, іграшки, які мають досить витончену форму і гравіювання. Дмитро Наріжний відомий оздобленням своєї садиби, яка  має безліч керамічних елементів: полив’яні водостоки, оригінальні композиції  на ганку, на веранді, на даху, на паркані.  Не останню роль в розвитку гончарства  відіграє Валківська школа мистецтв. Завдяки Борису Цибульнику,  Олександру  Ковальову   ще у 1993 році було створено гурток кераміки,  де  розповідали дітям про гончарство. В цій школі діти аж до тепер  можуть вивчати гончарні традиції краю та випробовувати свої сили.

При підготовці статті були використані матеріали:

1. Бобринский А. А.  Гончарство  Восточной  Европы.  М. «Наука», 1978. -  с 73.

2. Маслов М. П. З історії розвитку народної  творчості на Слобожанщині. Гончарство/ М. П. Маслов// Муравський шлях – 2000. Матеріали фольклорно-етнографічної експедиції/ Харків. «Регіон-інформ». 2000. –с 66-69.

3. Газета Валківського району «Сільські новини» (№ 13 від 9 лютого 2016 року).

4. Народне мистецтво 1-2. 2000. (9-10). Мої шляхи-дороги в гончарстві. С 38-39.

Родовища глини

1 copy copy

 

 

 

 

 

 

 

 

Виготовлення виробу на гончарному крузі

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Оздоблення будинку виробом з глини (1)

3 copy

 

 

 

 

 

 

 

 

Оздоблення будинку виробом з глини (2)

4

 

 

 

 

 

 

 

 

Оздоблення будинку виробом з глини (3)

5

 

 

 

 

 

 

 

 

Виготовлення свистунця

6

 

 

 

 

 

 

 

 

Гурток гончарства Валківської школи мистецтв

7

Сховати метелика