Дискусія щодо мультикультурності Харкова в рамках проекту «Харківський трельяж» | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

Дискусія щодо мультикультурності Харкова в рамках проекту «Харківський трельяж»

 DSC 0110 copy copy

4-го листопада у Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва відбувся заключний захід «Харківського трельяжу» − «Публічні діалоги А.Ю. Корнєва та О.В. Коваля щодо мультикультурності та ідентичності міста». На відвідувачів чекала захоплююча та цікава дискусія між корінним харків’янином і людиною, для якої Харків став рідним вже у зрілому віці. Присутні почули яким різним може бути бачення мультикультурності та ідентичності міста, сприйняття його культурного та мистецького минулого та сьогоднішнього колориту.

Історик, культуролог, літератор, кандидат мистецтвознавства та головний редактор видання «ПроАРТ» Андрій Корнєв, який народився у Донецьку, розповів про свої враження від Харкова у різні роки. На його думку сучасна тенденція розвитку міста така, що постійне змішання стилів як ластиком стирає особливості колориту, який був притаманний саме жителям Харкова.DSC 0112 copy copy

Мистецтвознавець, культуролог, семіотик, лінгвіст, член Національної спілки художників України (секція мистецтвознавство), шеф-редактор журналу прикладного мистецтва і антикваріату «Anima Rerum / Душа речей» Олег Коваль наголосив на тому, що є Харків «німецький», Харків «єврейський», Харків «український», Харків «російський», Харків «вірменський» і саме це й складає його колорит.

До дискусії долучився відомий мистецтвознавець і художник-графік Вікентій Пухарєв зі своїм поглядом на те, що мультикультурності в Харкові немає, адже кожна національність, яка проживає в місті тримається особняком і не впливає на життя корінних харків’ян.

Відомий поет, літературознавець, етнограф, фольклорист Михайло Красиков також висловив свою точку зору стосовно історичних будівель та місця пам’яток архітектури на вулицях сучасного Харкова.DSC 0097

Відкритими діалогами завершується двотижнева програма дослідницького проекту «Харківський трельяж: люди, культура, одяг». Цей проект створений у співпраці Харківським історичним музеєм імені М.Ф. Сумцова, Муніципальною галереєю, Обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва, ГО «Харківська платформа розвитку культури і туризму», а також організацією Ukranian Fashion Educational Group за підтримки «Goete institut».

В рамках проекту було проведено низку виставок, лекцій та дискусій, де організатори намагались продемонструвати трансформацію виявів мультикультурності міста через одяг харків’ян ХІХ-ХХІ ст.

Проект створювався в активній співпраці з місцевою громадою, а отже його підсумки частково є непередбаченими й для самих організаторів, але супроводжуються маленькими й великими відкриттями, що дало змогу побачити наше місто з нових ракурсів.

                                                                                  

Сховати метелика