Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Пряма онлайн трансляція

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Новая фотогалерея Центра

Календар подій

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт http://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

«Життя на «нулі»

e-mail Друк

 u6GBlnQ dbA copy

Багато експозицій, виставок та вернісажів вже відбулося у виставкових залах Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.

Але на відкритті виставки «Життя на «нулі» вирувало стільки емоцій, як ніколи. А справа у тому, що автори світлин, живопису, віршів, музики та організатори мистецького проекту «Життя на «нулі» – воїни, які боронили і боронять нашу землю від ворога. Саме цей передній край, передові пости на фронті називають «нуль».

«Життя на «нулі» – це мистецтво, яке допомагало виживати в окопах і в полоні, допомагає і зараз у мирному житті. Будні передової у творах воїнів-митців – це засіб щиро розказати про пережиті відчуття, якими збагатився їх життєвий досвід.

А ще мета цього проекту – показати, що відбувається з бійцями після того, як вони виходять із зони АТО, розказати про життя хлопців, які після госпіталю повертаються додому.

Ці хоробрі українці, наші захисники – приклад того, як треба жити і цінувати життя, бо вони – нескорені і незламні.

Відкриття виставки митці нашого Центру намагались засобами свого мистецтва якомога більше наблизити до атмосфери і духу середовища проекту «Життя на «нулі». Відеокліп пісні на вірші М. Каменюка і музику В. Газінського «Молитва за рідний край» у виконанні тріо «ОБЕРЕГИ» у складі заслужених артисток України Людмили Омельченко, Вікторії Осипенко та Олени Шишкіної саме нагадав про події, які передували війні. А пісня «До свидания, мальчики» Б. Окуджави з українським текстом А. Тимченко у проникливому виконанні Олени Шишкіної була таким же кричущим протестом проти цієї «неоголошеної війни, розв’язаної «братерською» рукою», як і весь цей мистецький проект. Війна протиприродна сприйняттю юної душі. І наші діти вголос протестують проти війни – то був голос юної співачки, солістки вокальної студії «ТРІОЛІ» Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості Лізи Костюкової з піснею «Не твоя війна» на вірші і музику С. Вакарчука.

 

WxpvRg6ZdVY

Директор Центру культури і мистецтва Людмила Омельченко, презентуючи виставку зазначила, зокрема, що твори воїнів-митців не мають залишити байдужими харків’ян – відвідувачів виставки, бо тема ця болить кожному українцеві.

Про проект та його організаторів і учасників зворушливо і докладно розповіла Інна Єрмакова, співорганізатор, куратор і, мабуть, душа і серце колективного мистецького проекту «Життя на «нулі». Як каже вона сама, цей проект її «нуль». Дуже приємні враження про Харків і харків'ян Інна Єрмакова, яка вперше була в Харкові, висловила у Фейсбуці: «Який же Харків неймовірний! Друзі, ви круті! Справжні! Той випадок, коли справа, якою ти живеш, стає справою і твоїх друзів! Харків і харків'яни, ви змінили мій Всесвіт! І від імені всіх учасників проекту – Харків, дякуємо!»

Так, але, насправді наша велика вдячність учасникам проекту, героям, які відстояли Україну і Харків. Однак вони вважають себе звичайними людьми, небагатослівні, проте за них говорить приклад їхнього життя.

Ці «звичайні люди» –Анатолій Горбенко (позивний «Бугор»), пройшов гарячі точки війни 2014 року. У складі гранатометного взводу брав участь у визволенні Попасної, Первомайська, Мар’їнки, учасник Іловайської битви. Пройшов полон. На війні він втратив обидві ноги. Має нагороди. Приклад сили та волі для багатьох, хто його знає. Голова Національного об’єднання ветеранів-інвалідів.

Юрій Величко (позивний «Фотограф»), з 2015 по 2017 рр. служив у складі 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас–Україна» ЗСУ, танкіст і фотограф, розповідає про те, що зафіксувала його пам’ять і фотокамера, без зайвого героїзму і пафосу показує звичайне буденне життя на «нулі», в якому хлопці боронять нашу країну.

Павло Кулик (позивний «Барклай»), економіст за освітою, працював у банках.У травні 2015 року під час 5-ї хвилі мобілізації був призваний до лав Збройних сил України, у серпні в складі батальйону «Донбас-Україна» був направлений на схід України, в зону бойових дій, пробув на війні 420 днів, тобто фактично півтора року. Втілив у життя свою мрію малювати і створив майже 70 картин.z2LlQ9poVN4

Максим Кривцов (позивний «Далі»), спеціально для проекту з передової надсилав фотографії та вірші, які писав в окопах. Для того, щоб у Києві відкрили виставку, йому, учаснику АТО, давали звільнення, щоб добрався до населеного пункту з швидким інтернетом та зміг переслати свої матеріали. Максим і зараз перебуває в зоні АТО на «нулі».

Ігор Михайлішин (позивний «Піаніст»)­, юрист, боєць батальйону «Донбас–Україна» ЗСУ, інструктор зі стрілецької та гранатометної справи.

Проект «Життя на «нулі» об’єднав однодумців, які вирішили свої емоції вилити через мистецтво, і дає можливість говорити тим, хто був на передовій, саме за допомогою мистецтва, тому що інколи словами дуже важко сказати важливі речі. А ми маємо побачити, почути, зрозуміти.

Олександр Савенко, заслужений діяч мистецтв України.

e-max.it: your social media marketing partner