Сьогодні відзначається Всесвітній день культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку. "Я вірю, що майбутнє за співпрацею представників різних народів заради мирного розвитку. Ми маємо сприяти подоланню у населення стереотипів щодо культурного розмаїття, зневаги та нерозуміння представників інших культур," - таке переконання висловив голова Харківської обласної ради Сергій Чернов в інтерв'ю напередодні Дня культурного розмаїття.
Харківщина — осередок культури Слобожанщини зі своїми культурними традиціями. Тут жили і працювали такі всесвітньо відомі діячі, як філософ Григорій Сковорода, письменник Михайло Старицький, художник Ілля Рєпін, режисер Лесь Курбас, архітектор Олексій Бекетов, письменники Григорій Квітка-Основ’яненко та Петро Гулак-Артемовський, художниця Зінаїда Серебрякова та інші знакові постаті України.
На нашій землі пам'ятки історії та архітектури, унікальні об‘єкти садово-паркового мистецтва та культури.
Кожен район Харківської області має свою історію, досягнення і людей, якими пишається. Разом з тим є і свої відмінності.
Економічні проблеми в районах області вирішуються поступово. Нажаль, ми не маємо в достатній кількості фінансових ресурсів для миттєвого рішення комплексу питань, пов’язаних із охороною та реконструкцією культурних об’єктів.
7 червня на пленарному засіданні депутатським корпусом буде розглянуто Проект обласної Програми про збереження архітектурної спадщини в Харківській області на 2018-2023 роки. Це питання я тримаю під особистим контролем. Знаю, наприклад, що палац Шидловських, який нещодавно був знешкоджений пожежою, потребує негайного втручання. Вже напрацьований план заходів з реконструкції Шарівської садиби. Наші пращури залишили нам у спадок унікальні історичні пам’ятки, збереження яких справа честі і обов’язок перед дітьми.
Робоча група проаналізувала ситуацію в Харківській області, визначила поетапність і способи сприяння. Найбільш доступним на сьогодні є механізм залучення інвестицій. Але без підтримки громад Харківської області нам цього не реалізувати.
Саме тому, ми маємо говорити з населенням, маємо знайти слова аби мотивувати кожного до збереження культурної спадщини регіону.
Я хочу зауважити на терміні творчої економіки. В прогресивних країнах ця галузь дуже розвинута. Торгівля відповідними товарами та послугами має рекордні прибутки. Унікальні хенд-мейд речі, які передають ідеї, символи, уявлення про самобутній стиль життя працюють на імідж нашого краю.
Ми повинні навчити людей тому, що продукт творчої діяльності – це особливий товар і збереження культурної спадщини підвищує туристичну привабливість регіону. А що це означає в свою чергу? Підуть інвестиції, поїдуть туристи, з’являться нові робочі місця, райони отримуватимуть додаткові кошти. Словом, необхідна комплексна політика, що здатна об’єднати економічні, соціальні, екологічні та культурні аспекти розвитку. Нам є чим привернути увагу і є, що показати.
Це справа не одного дня і починати вирішувати її треба із зміни нашого з вами менталітету.
Сьогодні органи місцевого самоврядування мають підтримувати всі ініціативи в цьому напрямку, заради встановлення партнерських зв’язків з громадськістю.
З гордістю хочу нагадати про проект «Культурний хакатон», який став одним з переможців конкурсу «Малі міста – великі враження». Реалізується проект в селищі Шарівка, за підтримки місцевої громади та Харківської обласної ради. Його ідея – створення на території палацо-паркового комплексу «Садиба» особливого культурного простору.
23 і 24 червня в Шарівці всі охочі зможуть оцінити реалізацію нашої спільної творчої ідеї.
Крім Шарівського хакатону фінансування на конкурсі отримав і Чугуївський «Репінський пленер». Приємно підкреслити, що зі 158 конкурсних проектів було відібрано вісім, двоє з яких Харківські.
Культурне багатство нашого краю стимулює у людей творчий розвиток. Сьогодні наше завдання – налагодити ефективну роботу у галузі збереження культурної спадщини, забезпечивши рівні умови для творчості усіх етнокультурних груп. Ми мусимо вирішувати фінансові проблеми, задля росту престижу харківської області та знайти концептуально нові підходи для охорони нематеріальної культурної спадщини.
Нам належить навчити молодь мирно жити і працювати в умовах розмаїття культур, мов, релігій, різних способів самовиразу. Все це заради розвитку суспільства і позитивних перетворень в майбутньому.
В Харківській області мешкають представники близько 111 націй і народностей. В переважній кількості це українці, а ще росіяни, білоруси, євреї, вірмени, азербайджанці, грузини та представники інших країн.
В області створено більше 80 громадських об’єднань національних меншин. А тому, ми маємо підтримувати належні умови для культурної співпраці з усіма. Якщо людина не є етнічним українцем, але мешкає на Харківщині ми повинні подбати, щоб така людина почувались тут комфортно і була захищена від національних переслідувань.
Небезпека різкого скорочення широти культурного розмаїття дуже серйозна. І представники кожної з цих народностей мають усвідомлювати, що від них залежить зберігання культурної спадщини для майбутніх поколінь.
Щорічно в Харкові і області відбувається безліч фестивалів та культурних заходів. Найпопулярніші серед яких: «Есхар», Сковородинівський пісенно-обрядовий фестиваль «Івана Купала» та свято до річниці видатного художника Іллі Рєпіна; «Олексіївські фортеці» в Первомайському; свято полуниці в Ізюмі; фестиваль «Дитятко» та «Кроковеє коло» у Харкові; «Французська весна» та багато інших.
Харківщина – одна з областей України, яка має ще й унікальні природні надбання. Розкішні ландшафти, степові та лісові рельєфи, стрімкі ріки та легенди.
«Ізюмські баби» - кам’яні ідоли половців двохтисячної давнини на горі Кременець, оповиті багатовіковою історією, спонукають до роздумів та фантазій. Дворічанські крейдові гори та схили, які утворилися за часів палеогенового моря. Харківська пустеля з бугристими пісками у селищі Кіцевка є однією з чудес України. Друга така пустеля в Херсонській області.
Загадкова річка Сіверський Донець тече крізь всю область, обминаючи ліси та дику природу. Краснокутський дендропарк, «Співаючі тераси» та садиба Шидловських. А ще багато інших дивних і неповторних куточків. Це наше спільне багатство, яке потребує уваги та захисту.
Сьогодні, в День відзначення культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку є зайвий привід поговорити про охорону всесвітньої спадщини, захист матеріального і духовного надбання, про заохочення міжкультурного і міжрелігійного діалогу, а також про підтримку індустрії культури і музейної діяльності.
Позбавлення людини права на культурний самовираз або переслідування за етнічне походження – є недопустимими для країни, яка починає жити за європейськими принципами. Взаємоповага і толерантність – є ознаками культурної і вихованої нації.
Я переконаний, що такий день - прекрасний привід відвідати музей або виставку, присвячену іншій культурі. Почитати книгу зарубіжного автора. Дізнатись про релігії, традиції і свята інших народів.
Для довідки. 2018 рік Європейським Союзом названий Роком культурної спадщини. Щорічно 21 травня відзначається Всесвітній день культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку. У 2001 році ЮНЕСКО була прийнята Загальна декларація про культурне різноманіття, а рік по тому Генеральною Асамблеєю ООН був проголошений Всесвітній день культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку.
Стаття з Офіційного сайту Харківської обласної ради