Гротеск постмодернізму і строгість реалістичного живопису не конфліктують у творчості В. Шандиби | The Regional Organizing and Methodic Center of Culture and Arts

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

Division of Research and the revival of arts and crafts and exhibitions

A+ R A-
Article rating:
( 3 Votes )

Гротеск постмодернізму і строгість реалістичного живопису не конфліктують у творчості В. Шандиби

В.ШандибаВиставка живопису «Машини бажання» харківського художника-дизайнера Володимира Шандиби відкрилася 25 січня в центрі культури і мистецтва. Майстер представив фантасмагоричні постмодерністські стьобні роботи і пейзажі, створені на пленерах згідно всім нормам класичної художньої традиції.

Ліва півкуля відповідає за реалізм, права - за постмодерн

Виставковий простір залу умовно розділено на дві частини: в одній представлені реалістичні роботи, в іншій - написані в стьобному постмодерністському жанрі. Така незвичайність виставки повною мірою відображає особливості мозкової діяльності художника. Володимир зізнався: коли пише реалістичні картини, на які його надихає природа, відповідно, на пленерах у нього працює права півкуля мозку. У майстерні краще працює ліва.

«Частина моїх робіт написана «з голови», а частина - з натури, - говорить Володимир Шандиба. - На природі намагаєшся слідувати традиціям художньої школи, мальовничого ремесла, тут включається логіка. А в майстерні я намагаюся виразити внутрішній світ».

На реалістичних полотнах переважають степові пейзажі, морські мотиви, кримські дворики, а також старі старовинні українські хатки. Природа представлена ​​в основному в яскраво-зелених і сонячних теплих тонах весни, літа і ранньої осені.

О.Денисенко«Багато часу Володимир займається пленерами. Він дуже серйозно ставиться до створення картини як до суто ремісничого лабораторного моменту, - говорить заввідділом «Розписи Трьохсвятительської церкви» в Харківському художньому музеї Ольга Денисенко. - Якщо його щось не влаштовує, він переписує, змінює деталі і доводить картину до тієї планки, яка, на його погляд, є досконалою. І в цьому плані він діє дуже цікаво. З одного боку, Володимир може бути салонно-академічним художником, коли картина має гламурно-галантерейний вид, а з іншого боку, він страшно любить напіврозвалені халупи. Але естетство колориту, майстерно підібрані кольори ніколи не викликають якогось гнітючого враження. Лише естетичне задоволення, радість чи світлу ностальгію».

Через захоплення класичним реалізмом у Володимира трапляються суперечки з сучасними художниками.

«Цього літа в Криму у мене відбулася дискусія з представниками арт-об'єднання «Літера А», - розповів художник. - Я спостерігав їх болісні спроби перетворити природу в логічні концепти. І при цьому ще вони намагалися познущатися над реалізмом наших пейзажів. Але кожен з нас служить живопису як може».

Чому заєць перетворюється на вампіра?

Володимир Васильович вважає, що багато принципів сучасного мистецтва носять деструктивний, агресивний, руйнівний характер, тим не менш, якщо критикувати сучасних художників, то це може призвести до «посилення цинізму світу».

«Кожна людина, маючи уявлення про сучасні культурні процеси, сама вирішує, як до них ставитися. Я намагаюся займатися чимось своїм», - говорить художник.

«Своє» в рамках сучасного живопису у Володимира Шандиби відображається в іронічних жартівливих роботах, у гротескному зображенні людської чуттєвості, жорстокості, жадібності. Так, центральна картина цього циклу робіт «Машина бажання» зображує сцену полювання за зайцем. Кармічний взаємозв'язок ролей мисливця і жертви змінюється, і у тільки що підстріленого зайця виростають вампірські ікла.

Людська чуттєвість виражена в образі жінки, яка, вигнувши спину, показує витончені півкулі своїх сідниць. Жадібність символізує заєць, який ніжно притискає до себе велику червону морквину і для надійності вгризатися в неї передніми зубами.

В.Оглоблін і В.ШандибаЖиве море Шандиби

Фотохудожник Володимир Оглоблін згадав цікавий випадок на осінньому пленері в Криму:

«Всі роботи осіннього пленеру вивісили в залі і почали визначати кращі полотна. Серед них була і робота Шандиби «Море серед каменів». Я ходив навколо неї і помітив щось дивне. Якщо дивитися трохи зліва - море вже інше, ніж якщо стояти навпроти. Якщо спостерігати праворуч - картина знову міняється ... Живе море! Я думав, мені привиділося. У кого не запитаю - всі підтверджують. Володимиру дивом вдалося передати рух хвиль. Я знаю, що начальник пленеру ходив навколо цієї картини і облизувався, потім все-таки забрав її. Я навіть пошкодував, що я підняв цю хвилю інтересу до живого моря Шандиби».

Після вітальних промов та похвал, художник зізнався:

«Мені завжди хотілося, щоб людям було цікаво і весело поруч зі мною. Я відчуває себе в житті клоуном. Якщо мені вдається бути хорошим клоуном, то я радий».

Резонанс, викликаний виставкою «Машини бажань», без сумнівів, демонструє непідробну цікавість до живописних робіт художника, якому вдається бути різним, суміщати в своїй творчості жанри, що здаються несумісними і скрізь знаходити свою аудиторію.

Вишукану атмосферу на відкритті виставки створював вокально-інструментальний ансамбль «Діва» центру культури і мистецтва (художній керівник Галина Гейко).

Виставка триватиме до 7 лютого 2013 року з адресою: Пушкінська, 62, виставковий зал другого поверху.

Exhibitions

No records to display

Сховати метелика