Подорожуємо дивовижною Україною (частина 3) | The Regional Organizing and Methodic Center of Culture and Arts

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

Division of Research and the revival of arts and crafts and exhibitions

A+ R A-
Article rating:

Подорожуємо дивовижною Україною (частина 3)

 27052020

Україна має потужний туристичний потенціал, який після карантину отримає друге дихання. Скориставшись можливістю на карантині переосмислити свої погляди на деякі речі, люди починають бачити прекрасне в оточуючому і ближньому, а не дивитись на далеке, витрачаючи багато своєї енергії.

Неповторна архітектура київського Будинку з химерами– це шедевр польсько-українського архітектора-модерніста Владислава Городецького.  Архітектура будинку заворожує погляд своє містичністю та неординарністю, завдяки культурним прикрасам на міфологічну та мисливську тематики. Зовнішньому вигляду будинку повністю відповідають його інтер'єри з художніми розписами, мармуром, ліпним декором, дерев'яним різьбленням та інкрустацією.

Костел-мавзолей Потоцьких в с. Печера Вінницької області – ще одна робота архітектора Городецького.  Городецький товаришував із родиною Потоцьких й не раз гостював у їх маєтках. Саме в той час він і спроектував костел Потоцьких у стилі українського бароко, котрий привертає увагу подорожуючих своїм старовинним нетиповим для місцевості виглядом.

Сліди родини Потоцьких збереглися і в Тульчині – це палац родини Потоцьких, побудований за проектом Лакруа. До ансамблю палацу входили також театр, манеж, стайні (не збереглися), турецька лазня, оранжереї, службові і житлові приміщення, два бічні флігелі. Цікавинка палацу була в тому, що він з'єднувався з іншими об'єктами Тульчина кількома підземними спорудами та тунелями. Підземелля залишилися з середньовіччя і використовувалися для схову від нападників, зокрема турків, а також самим графом Потоцьким у своїх цілях. У свій час палац мав стінописи доби класицизму, але вони не збереглися до наших днів.

Шедевр світового садово-паркового мистецтва кінця XVII — початку XIX століть, пов'язаний  з Потоцькими, розташований в Умані й носить величаву мудру назву «Софіївка», на честь дружини Станіслава Потоцького Софії. Автором цього грандіозного проекту є Людвіг Метцель. Саме за його проектом парк повстав перед нами, прикрашений штучними скелями, гротами, павільйони, альтанками та скульптурами. За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». Звичайні подорожуючі можуть зустріти в парку статую Паріса, мармурову античну статую Орфея, статую. Еврипіди, бюст Сократа, Платона, Арістотеля та Гомера. Одна зі скель нагадує профіль людського обличчя. За одними переказами  профіль належить Людвігу Метцелю, автору цього славнозвісного шедевру, а за іншими — Станіславу Потоцькому – меценату, натхненному коханням до своєї дружини Софії. 

Високий цоколь рожевого граніту, стіна, обличкована світло-жовтою керамікою, різьблені двері із орнаментом на тему «дерево життя», арабески у вигляді «вазонів» на 2 поверсі будинку - все це про перлину українського модерну будинок Полтавського губернського земства Василя Кричевського. Сьогодні в будівлі розміщується Полтавський краєзнавчий музей. Стіни головного залу вкривали рослинні орнаменти, виконані за ескізами Миколи Самокиша, та три великі тематичні картини, написані Сергієм Васильківським за допомогою М.М. Уварова, М.А. Беркоса. Кожен може побачити красу будівлі, неповторний та оригінальний дизайн колишнього будинку Полтавського губернського земства, відвідавши полтавський краєзнавчий музей.

4 1 copy copy copy

5 2

6

2

3. 1

Exhibitions

No records to display

Сховати метелика