16 листопада у центрі культури і мистецтва відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений 155-й річниці з дня народження відомого історика та громадського діяча Дмитра Багалія – «Дніпра Івановича», як його жартома називали позаочі.
Дмитро Багалій мав вражаючий послужний список. Протягом життя він проявляв себе як успішний організатор і керівник у багатьох сферах суспільного життя. Був засновником Харківської школи істориків-архівістів, працював завідуючим Харківським історичним архівом, брав участь у створенні етнографічного та художнього музеїв. Тривалий час був ректором Харківського університету. Протягом 13 років очолював правління Харківської центральної бібліотеки (нині бібліотека ім. Короленка).
Дійсний статський радник з генеральським титулом «ваше превосходительство», потомственний дворянин, кавалер орденів св. Станислава, св. Володимира та св. Анни, заслужений професор Харківського університету, член державної думи Росії і, нарешті, харківський міський голова – все це Дмитро Іванович Багалій.
Літературно-мистецький вечір розпочався виступом наукового співробітника бібліотеки ім. Короленка Світлани Овчиннікової, яка представила виставку книг з бібліотечних фондів.
«У 1912 році за ініціативи Дмитра Івановича Багалія був виданий цей покажчик «Каталог українських книжок», - розповіла Світлана Овчиннікова. – Це був перший каталог українських книжок взагалі. Тут містяться бібліографічні дані трьох тисяч українських книжок. Розділ історії України укладав сам Дмитро Іванович Багалій».
Світлана Овчиннікова представила книжки, до видання яких мав безпосереднє відношення Багалій, його автобіографію, видану у середині 20-х років, а також збірки тез з Багаліївських читань, які щорічно проводить бібліотека ім. Короленка, починаючи з 1998 року.
Для розуміння того, якою ж людиною був Багалій, на літературно-мистецькому вечері були представлені спогади сучасників суспільного діяча та науковця. Вони були упорядковані його правнукою Ольгою Юріївною Багалій, що зараз мешкає у Харкові. Ось деякі з них.
Олександр Михайлович Ладиженський, чоловік старшої доньки Дмитра Багалія Наталії згадував про свого тестя так:
«Дружив з художником Васильківським, Репіним. Любив український фольклор. Часто згадував про свого близького друга, артиста та драматурга Марка Кропивницького, з яким в молоді роки їздив на ярмарки робити постановки українських спектаклів. Образ життя у Багалія був скромний. На засідання державної ради, на який високопосадовці приїздили у кареті, Дмитро Іванович ходив пішки. У його домі було дуже багато цінних українських картин та дуже велика бібліотека.
Займатися політикою не любив. Його улюбленими приказками були: «ходит птичка весело по тропинке бедствий, не предвидя ничего, никаких последствий» и «семь раз отмерь – один отрежь».
Надія Суромцева, історик, громадська діячка:
«У Харкові я дійшла до думки про наукову роботу. Я пішла на розмову до Багалія. Низенький жвавий дідок розпитав мене, та й то переважно про мою літературну роботу, послухав якесь оповідання і порадив йти до нього. Так і почалася моя робота при кафедрі».
Олександр Оглоблін, історик:
«Дмитро Іванович був мудрий і терпеливий. Тактика дніпровських рибалок Багаліїв стала вдачею вченого академіка. Бережна витримка і смертельна сила вдару. «Дніпро Іванович» - називали його жартома, і це йому дуже подобалось. Багалій залюбки повторював слова свого улюбленого Сковороди, який казав, що душі кожної людини властива «своя особенная стать». Багалій був українським істориком, вченим, дослідником. Це була його «особенная стать».
Щоб ще глибше поринути у атмосферу тих часів, у які жив Багалій, студенти Харківського університету мистецтв ім. Котляревського та учні Харківської музичної школи ім. Бетховена підготували музичну програму, в якій було представлено як класичну музику, так і українські народні пісні, які за життя збирав та любив співати Дмитро Іванович. Перед глядачами виступили музиканти та вокалісти, лауреати міжнародних конкурсів Віталій Глашко, Юрій Акселерот, Ренара Алієва, Євген Маляревський та інші.
Відеосюжет про Дмитра Івановича Багалія виробництва телеканалу "Перша столиця", що демонструвався під час літературно-мистецького заходу, можна подивитись тут