«Муравський шлях» подружився з сусідками «Буранівських бабусь» і почув українські пісні півночі Росії | The Regional Organizing and Methodic Center of Culture and Arts

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

Laboratory studies of the Intangible Cultural Heritage

A+ R A-
Article rating:
( 2 Votes )

«Муравський шлях» подружився з сусідками «Буранівських бабусь» і почув українські пісні півночі Росії

11315-17 березня фольклорний гурт «Муравський шлях» Обласного центру культури і мистецтва представляв Україну на фестивалі «Всеросійська Масляна» в Пскові. Наші фольклористи побували на російському святкуванні Масляниці, поспілкувалися зі своїми колегами - колективами з різних куточків Росії і ближнього закордону, а також відвідали визначні пам'ятки псковських околиць.

Масльона і Дід ​​Скобарь - персонажі нової псковської міфології

Народні масляні гуляння у Псковській області проходили в статусі обласного свята багато років поспіль, як і в багатьох російських областях, але з 2010 року захід набув статусу всеросійського фестивалю. Організатори отримали фінансову підтримку. З'явилася можливість запрошувати колективи з різних регіонів Росії і країн ближнього зарубіжжя.

У перший день перебування на фестивалі 15 березня в Псковському культурному центрі пройшов великий концерт 15 колективів-учасників з різних областей Росії та чотирьох країн (України, Білорусії, Естонії та Литви). Незважаючи на будній день, зал був битком набитий глядачами.

216«Фестиваль не був однорідним в стильовому напрямку, - розповідає керівник колективу «Муравський шлях» Галина Лук'янець. - Безумовно, основою виступав фольклор, народні традиції та звичаї, але колективи були різного рівня. Груп, що займаються етнографічними експедиціями, збиранням матеріалу і найбільш точним його відображенням, було всього п'ять. Зокрема, з тих, хто запам'ятався, були молодіжний хореографічний колектив з Карелії, колектив з Твері. Яскраве враження справляв фольклорний гурт з Удмуртії і республіки Марій Ел».

На наступний день масштабні акції проводилися буквально на кожній площі Пскова. «Муравський шлях» брав участь у двадцятихвилинній масштабній ході з кавалькадою, возами, опудалами Масляної центральними вулицями Пскова, а потім виступав на концерті до відкриття фестивалю «Всеросійської Масляної», яке відбулося на головній площі міста. Центральними персонажами і ведучими  свята були Масльона і Дід ​​Скобарь. Вони - фірмові персонажі псковського фестивалю, свого роду «ноу-хау». Масльона - розкішна повна рум'яна жінка в кокошнику і сарафані, а Дід Скобарь (узагальнений образ всіх жителів Пскова і Псковської області) - вусатий і бородатий мужичок у високому капелюсі й кожусі. Крім того, на відкриття масляних гулянь на конкурс з різних куточків Росії з'їхалися Діди Морози, в тому числі і головний Дід Мороз країни - Великоустюзький.

«Температура повітря мінус 12 градусів нікого, крім нас, жителів півдня, не бентежила, - говорить Галина Лук'янець. - Народу на вуличних гуляннях було дуже багато, в тому числі дітей».

Галина Василівна, як і всі керівники делегацій гостей свята, була задіяна у випічці благодійного млинця, який потім продавали на аукціоні, таким чином, збираючи кошти для допомоги сиротам. Також, керівник «Муравського шляху» привезла із Пскова пам'ятний металевий млинець, який кувала власноруч.

У той же день в рамках фестивалю «Всеросійська Масляна» була проведена наукова конференція на тему «Масляничні традиції в народній культурі». З доповідями виступали вчені із Санкт-Петербурга, Бєлгорода, Воронежа. Відзначилися на конференції і харків'яни. Представник колективу «Муравський шлях» доцент ХГПА Мирослава Семенова представила дві статті: одну - етнографічну, другу - педагогічну.

238«Вечорки» фольклорних колективів проходили в фортеці ХІ століття

В суботу ввечері 16 березня «Муравський шлях» взяв участь у «Вечорках». Так на «Всеросійській Масляній» називався захід для фольклорних колективів, який проводився у формі танцювального вечора в історичній будівлі - Наказових палатах Псковського Кремля.

Псковський Кремль - це ядро ​​Псковської фортеці, що датується кінцем ХІ - початком ХІІ століття, і розташований він на високому і вузькому мисі при впадінні річки Пскови в річку Велику. Спорудження зберегло первісний автентичний вигляд: фасад не був змінений, а у внутрішніх приміщеннях поміняли тільки дощаті підлоги.

«Вечорки» проходили з піснями, танцями та народними забавами. Так, кожен колектив повинен був навчити всіх учасників грати в гру, характерну для його місцевості.

«Основною метою цього вечора було створення умов для неформального спілкування між фольклорними колективами-учасниками, - говорить Галина Лук'янець. - Ми особливо подружилися з бабусями з Удмуртії. Це колектив з села Кіясово, називається «Інвожо». Вони розповідали про свою культуру, яка досі зберігає язичницькі елементи. Наприклад, святкова обрядовість і символічні жертвопринесення відтворюються там і зараз».

Цікаво, що жителі села Кіясово фактично сусіди зірок Євробачення «Буранівських бабусь». Не дивно, що розповідаючи про них, учасники колективу «Інвожо» виказували легку заздрість і ревнощі. Адже особливості репертуару та костюми у цих колективів дуже схожі.

Але більше харків'ян вразив виступ колективу, учасники якого належать до народності сету. Це російський субетнос з компонентами фінського, естонського та карельського етносів. Мова у них своя власна.

Яке ж було здивування учасників «Муравського шляху», коли на незнайомій мові представники естонської сторони заспівали поспіль дві пісні, що побутують на території Слобідської України!

«Ми очі повикатували! В одній з пісень ми почули знайомі слова «Калина-малина ...», а друга пісня є у нас в репертуарі «Їхали цигани з ярмарка домой, та й остановились под яблонькой густой. Ой, циганочка, ой, циганочка, ой, циганочка чорная, погадай…». Це якийсь неймовірний перетин традицій, адже субетнос сету - це дуже далекі від нас племена і зовсім інша мовна культура», - підкреслила Галина Лук'янець.

168Від руйнування в радянський час псковські храми врятував... їх вік

Псковська область і сам Псков, без сумнівів, - вражаючі туристичні центри. У перший день колективам-гостям провели екскурсію по Псковському Кремлю, а на третій день перебування перед від'їздом учасники групи «Муравський шлях» побували у старовинному містечку під Псковом - Ізборську, одному з найдавніших російських міст.

Ізборськ як центр кривського населення разом з Смоленськом і Полоцьком вперше був згаданий початковим літописцем в середині ІХ століття. Харківські гості відвідали основні визначні пам'ятки міста - Ізборську фортецю, яка відноситься до ХІV століття, Словенські ключі, які б'ють, по завіреннях учених, уже більше тисячі років, Псково-Печерський чоловічий монастир і навіть спустилися в Печорські печери.

Схоронність історичних пам'яток та особливо храмових комплексів у Пскові, Ізборську і Печорах, викликала логічне запитання в учасників «Муравського шляху», на який їм відповів екскурсовод.

«Ми поставили запитання: чому в Пскові так багато церков? І отримали таку відповідь. Коли в радянський час надійшов негласний наказ зруйнувати, переробити привести в запустіння церковні споруди, то це стосувалося тільки нових храмів. У Пскові всі церкви побудовані раніше ХVІІ століття. Тому по збереженню стародавньої храмової архітектури це місто просто унікальне. Зараз, незважаючи на велику кількість багатовікових споруд, православна церква та держава підтримують їх у пристойному стані, виділяють кошти на реставрацію. У багатьох храмах відновлені служби», - ділиться враженнями Галина Лук'янець.

Blog Expedition

Prev Next

Щоденник експедиції с. Вязова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р.

  Щоденник експедиції с. В'язова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р. Можн...

Read more

Бєлгородський район Бєлгородської області, 18-21 вересня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населенним пунктам Бєлгородської облас...

Read more

Борисівський район Бєлгородської області, 14-18 серпня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населеним пунктам Бєлгородської област...

Read more

м. Балаклія Харківської області, 24 березня 2011 р.

Експедиційний виїзд до м. Балаклія Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В. 24 березн...

Read more

с. Петрівка Золочівського району Харківської області. 2 жовтня 2011

с. Петрівка Золочівського району Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В.   2 жовтня...

Read more

смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011

Експедиція лабораторії досліджень нематеріальної спадщини 27-28 липня 2011 року смт Котельва Полтавс...

Read more

Record Library

Prev Next

«Без кукілю, без мітлиці» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Read more

«Ішла Марія з монастиря» (колядка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Read more

«Меланія пребагата» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Read more

«У віконця старенькая мати» (балада) с. Деревки Котелевський район, Полтавська область

Read more

«Та й понад нашим яром» (лірична) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Read more

«Та й ішов козак дорогою» (балада) с. Михайлівка Котелевський район, Полтавська область

Read more

«Ой нема гірш нікому» (балада) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Read more

«Ой на вої нарожденні» (колядка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Read more

«Не кропи мати водою» (весільна) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Read more

«А до мене вечірком» (жартівлива) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Read more

«А в нашого пана береза стояла» (щедрівка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Read more

«Славлено, преславлено» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Read more

«Смутний вечір, тихий ранок» (лірична) м. Балаклія, Харківська область

Read more

«Короваю, наш раю» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Read more

«Уже сонце котиться» (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Read more

Notations and Lyrics

Prev Next

"Уже сонце котиться" (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Read more

"Ой, паночку наш, наш" (буряшна) с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська область

Read more

"Ой чиє ж то козеня?" (жнивна) сел. Польова, Дергачівський район, Харківська область

Read more

"Ой люди люди вороги" (весільна) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Read more

"Горе ж тому а й лебедику" (лірична) с.Матяшівка, кут.Ліски, Полтавська область

Read more

"По той бік гора" с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Read more

"Ой то й на горі" (колядка) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Read more

"Вітер віє..." с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Read more

"Ой, сонце низенько" (весільна) с.Терни, Лубенський р-н, Полтавська область

Read more

"Ой, з-за гір, з-за гір вилітав сокіл" (козацька) с.Гоголеве (хут.Марченки), Полтавська область

Read more

"Лежить чумак" (чумацька) с.Матяшівка, Великобагачанський р-н, Полтавська область

Read more

"Ой рано куры запяли" (колядка) с.Журавлевка, Белгородский район, Белгородская область РФ

Read more

"На горі, горі, горіли огні" (колядка) с.Стригуни, Борисівський район, Бєлгородська область РФ

Read more

"Смутний вечір, тихий ранок" (лірична) м.Балаклія, Харківська область

Read more

"Славлено, преславлено" (весільна) м.Балаклія, Харківська область

Read more
Сховати метелика