29-31 травня фольклорний гурт «Муравський шлях» харківського обласного центру культури і мистецтва гідно представив Україну на Х Всеросійському фестивалі народної творчості ім. А.П. Містюкова «Ти, Росія, і серце, і пісня моя!», зайнявши І місце в номінації «фольклорні колективи». Всього у фестивалі брало участь більше 20-ти колективів народної творчості з Росії, Казахстану, Сербії, Польщі та Латвії.
У фольклорному жанрі переможених немає?
Вважається, що в рамках фольклорного жанру недоречно проводити змагання, адже носії фольклорних традицій - це люди, що демонструють унікальні форми народної культури, які не можна порівнювати, якої б краси та складності вони не були.
«Такий стан речей є справедливим по відношенню до автентичних виконавців, - розповіла керівник фольклорного гурту «Муравський шлях» Галина Лук'янець. - Але в останні десятиліття ми зіткнулися з тим, що традиційна культура зберігається завдяки міським молодіжним колективам або колективам з учасниками старшого віку, які багато років займаються реконструкцією традицій. І тут, звичайно, змагання є більш доречними».
Галина Василівна зізналася, що її колектив вперше за багато років на Х Всеросійському фестивалі народної творчості ім. А.П. Містюкова опинився в ситуації конкурсних змагань. І це поставило перед виконавцями проблему, з одного боку, необхідності сценічного пристосування, а, з іншого боку, принципового дотримання традиції.
Нове кредо російських конкурсів народної культури - цінність локальних традицій
Липецький фестиваль став для українських виконавців приємним відкриттям, оскільки безумовним критерієм високої оцінки фольклорних колективів було їх суворе дотримання традицій (і у виконанні фольклорного матеріалу, і в одязі), причому особливо наголошувалася цінність локальних регіональних традицій.
«Я з подивом почула різку критику від російського хореографа, який висловив негативну думку щодо незграбних «шароварних» костюмів деяких колективів за те, що вони не відображають місцеві традиції, - розповідає Галина Лук'янець. - Це, дійсно, революційні заяви, оскільки до цих пір уявлення про «хороший виступ» в рамках жанрів народної творчості було заштамповане, запозичене з радянських часів».
Один з членів журі ліпецького заходу навів приклад неприємного випадку на фестивалі в Молдові, коли перед одним з дитячих колективів буквально опустили завісу через те, що учасники зі своїми костюмами абсолютно не вписувалися в положення фестивалю. Журі поставило ультиматум: або переодягайтесь, або в наступний раз уважніше читайте положення. В результаті, колективу так і не дали виступити.
Фестиваль зібрав народних виконавців і танцюристів з 6 країн
Х Всеросійський фестиваль народної творчості ім. А.П. Містюкова «Ти, Росія, і серце, і пісня моя!» став по-справжньому міжнародним.
«Серби зачарували всіх! - ділиться враженнями Галина Лук'янець. - Одразу було видно, що захоплення народними танцями носить в Сербії масовий характер! Адже протягом усього фестивалю учасники хореографічного колективу «Браніслав Нушич» весь час «жили в танці», ніби для них не існувало понять «виступ» і «не виступ». Де б автобус з колективами-учасниками не зупинявся в дорозі, серби виходили, починали ставати в коло, показували рухи ніг. На фестивальній вечірці вони навіть намагалися навчити нас своїм танцям, але я вивчила тільки перший рух. Це дуже складна дрібна ножна техніка, що нагадує ірландські танці».
Учасники запрошеного польського колективу «Прикордоння» - жителі села Шіплішки, яке знаходиться на кордоні трьох держав: Польщі, Литви та Росії. Поляки дуже пишаються своїми унікальними локальними традиціями.
«Відомо, що польське народне вокальне мистецтво зводиться до одноголосних і дуже простих наспівів. Але в Східній Польщі досі переважає двухголосна традиція, - розповіла Галина Лук'янець. - Я, звичайно, з ввічливості промовчала, але на Слобожанщині нерідко зустрічаються і трьох-, і чотириголосні наспіви» (не без гордості посміхається наша землячка - прим.).
Сприятливе перше враження стало вирішальним для українців
На фестиваль до Липецька з «Муравського шляху» змогли поїхати тільки 4 людини: Галина Лук'янець, Олександра Тимченко, Мирослава Семенова та Сергій Степанов. Галина Василівна шкодує, що людей було так мало: «Якби ми виступали хоча б вшістьох, то звучали б набагато ефектніше».
На конкурсному виступі «Муравський шлях» виконав веснянку «Ой, ти, синенький пролісочок», колядку «Ой, добрий вечір, пане хазяїну», ліричну пісню «Та й нема гірш нікому, як тій сиротині» і слобожанську козачу пісню «Ой, розвивайся , сухий дубе».
Як стало відомо після вручення нагород, за невеликої кількості виступаючих у журі були серйозні сумніви, чи давати українцям перше місце в номінації «фольклорні колективи», адже у «Муравського шляху» були дуже серйозні конкуренти - фольклорний ансамбль старовинної козацької пісні «Козачья вольница».
«Вони дуже харизматично виконували козацькі пісні. На сцені виступали представники 4-х поколінь: і жінки за 70 років, виконавці середнього віку, молодь і навіть маленька дівчинка. Всього їх зібралося 15 осіб, і це ще не повний склад учасників», - розповіла Галина Василівна.
Але судді віддали перше місце саме українцям, і основною причиною цього керівник «Муравського шляху» бачить у сприятливому першому враженні.
«На відкритті фестивалю в місті Липецьку ми дуже вдало заспівали нашу красиву ліричну пісню «Вилітала галка». І вона прозвучала так зворушливо, що після нашого виступу до нас підходили люди і плакали, дякували. Підійшов і незнайомий чоловік, почав цілувати мені руку. Це я потім дізналася, що він голова журі ... ».
Довідка. Всеросійський фестиваль народної творчості ім. А.П. Містюкова "Ти, Росія, і серце, і пісня моя!" має довгу історію. У 1989 році в м. Липецьку вперше був організований обласний конкурс хорових колективів. Він поклав початок традиційному фестивалю народної творчості імені О. Містюкова, який відбувся на Липецькій землі в 1991 році з ініціативи обласного Будинку народної творчості та російського народного хору Новолипецьких металургів; відразу придбав великий розмах. З роками фестиваль набрав більш солідний статус, росли його популярність, географія. На першому фестивалі були присутні творчі колективи з чотирьох областей Чорнозем'я, в 1999 році у фестивалі брало участь вже більше тридцяти колективів з 14 регіонів Росії. У наступні роки сюди стали приїжджати колективи не лише з Росії, а й України, Білорусії, Казахстану, Литви, Італії.