foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Article rating:
( 1 Vote )

Томаса з Австрії та Катю з Харкова «одружили» за старовинним слобожанським обрядом

Friday, August 12, 2011 Comments: 0

Томас і Катя вдало впоралися з роллю наречених. Фото Віктора КочетоваСтудента з Віденського університету Томаса Яника і Катю Калмикова, яка навчається в харківському політеху, одягнули у старовинні весільні українські костюми нареченого і нареченої і змусили цілуватися. Обряд слобожанського весілля відбувся 11 серпня в обласному центрі культури та мистецтва. Його провели учасники дослідницько-виконавського фольклористичного колективу «Муравський шлях», а гостями весілля стали австрійські студенти, які приїхали до Харкова на літній курс вивчення російської мови.

Гостями імпровізованого весілля стали австрійські та харківські студенти. Фото Віктор КочетоваУсього на три тижні студенти з Австрії приїхали в Україну, щоб вивчити російську мову і познайомитися з нашою культурою.

Австрійські студенти із задовленням вивчают нашу культуру та спілкуються з ровесниками-харкв'янами. Фото Віктора Кочетова - Це група з 16 студентів Віденського університету. Ми з ними вже побували в Києві, потім приїхали на два тижні до Харкова, і з'їздимо на два дні до Львову, після чого разом з групою з 16 харківських студентів політехнічного університету на тиждень поїдемо до Австрії, - розповідає викладач російської мови Віденського економічного університету Шарлота Кан. - Ось така програма обміну діє вже 19 років. Влітку австрійські студенти Томаса одягнули у весільну вишиванку. Фото Віктора Кочетоваприїжджають в Україну на три тижні, а потім – взимку, і у них 5-6 місяців відбувається стажування. Цього року тут економісти та словісти, які вивчають російську мову, до речі, завтра у нас вступ і в українську мову, щоб мали уявлення. І, треба підкреслити, що наші студенти дуже здружилися з харків'янами. Таке буває не щороку. Вони разом гуляють, Така інтерактивна форма спілкування сприймається карще, ніж якби австрійцям просто розповіли про національні костюми. Фото Віктора Кочетовапрацюють в групах, і вже питають, чому ми тут так мало часу.

Але ж потрапити на слобожанське весілля за старовинним обрядом вони і не сподівалися.

 

Наречений  дуже червонів, коли його примушували цілувати молоду

Європейці дуже цінують нашу автентику, бо в них своя жива культура майже не збереглася. Фото Віктора Кочетова

- Чим весілля добре, тим, що воно включає в себе і розмовний жанр, і рухи, і танці, і ігри, і музику, і пісні, - каже керівник дослідницько-виконавського колективу «Муравський шлях» Галина Лук'янець. - Ми вибрали головних персонажів з їх же середовища, і на їх прикладі показали наш слобожанський костюм. Якби просто розповідали, це було б не так цікаво, а коли на їх знайомих ми надягаємо ці костюми, це сприймається на ура. Через такі форми Наречену одягнули у автентичне вбрання прямо на сцені. Фото Віктора Кочетоваінтерактивного спілкування вони краще сприймають нашу культуру. Ми знаємо, що наша автентика в Європі цінується дуже високо, оскільки у них така жива культура практично не збереглася.

Костюм нареченої - довгу сорочку, юбку, керсетку, широкий пояс у вигляді рушника, намисто із срібними монетками - прямо на сцені наділи Томас червонів, коли його примусили цілувати наречену. Фото Віктора Кочетована майбутнього машинобудівника - студентку третього курсу німецького технічного факультету політеху Катю Калмикову. Потім одягнули у весільну вишиванку і Томаса Яника, другокурсника факультету міжнародної економіки Віденського Наприкінці весілля молоде подружжя лихо відтанцьовувало. Фото Віктора Кочетовауніверситету. Хлопець дуже ніяковів і червонів, коли під час обрядового дійства його примушували цілувати свою імпровізовану наречену. Але потім увійшов у роль, і в кінці весілля хвацько витанцьовував зі своєю «молодою», міцно тримаючи її за талію.

Непросто дався жениху обрад благословення. Фото Віктора КочетоваНепросто дався йому і обряд благословення батьків, коли потрібно було встати на коліна, а мама нареченої, роль якої виконувала Галина Лук'янець, тричі перехрестила Наречена виконувала й роль перекладачки з німецької. Фото Віктора Кочетовамолодих іконою Христа. Томас вперше в Україні і його пізнання російської, а тим більше, української поки що мізерні, на відміну від його «нареченої», яка добре виконувала ще й роль перекладачки.

 

Матеріали до автентичного весілля збирали у фольклорних експедиціях

Коли жених йшов по наречену, попереду була світилочка із свічечкою в руках, а за нею - свати та дружки. Фото Віктора КочетоваАртисти «Муравського шляху» залучили студентів у автентичне дійство, провівши їх по основних моментах обряду: спочатку наречена ходила з «шишками» по домівках односельців і запрошувала на весілля, потім свати з нареченим прийшли в будинок нареченої, щоб забрати її (причому, нареченому На картуз нареченого та віночок нереченої чіпляли квітки як символ чистоти молодих. Фото Віктора Кочетовадовелося розщедритися на євро в якості викупу за свою наречену), а потім вже саме весілля проходило в будинку нареченого. Все, що відбувалося, артисти коментували, роз'яснюючи сенс супроводжуючих символів, і виконували обрядові пісні.

- Весь цей матеріал ми збираємо у фольклорних експедиціях. Їдемо в село, розпитуємо, записуємо, потім відтворюємо, - розповідає Галина Лук'янець. - І костюми теж - це або справжні старовинні костюми з конопляних і лляних тканин, або їх сучасні точні копії.

Виявляється, спочатку на голову нареченої одягали віночок, а момент її перетворення на жінку відбувався прямо на весіллі - вінок з дівчини знімали і ховали її косу під декілька хусток. Красуня-Катюша у новому Наприкінці весілля артистам «Муравського шляху» вдалося залучити до фольклорного свята абсолютно усіх студентів. Фото Віктора Кочетоваобразі вразила Томаса.

Коли з нареченох знімали вінок і запинали, вона вже вважалася жінкою. Фото Віктора Кочетова- Мені найбільше сподобалася музика, танці і ... наречена, - зізнався австрійський студент.

Наприкінці весілля артистам «Муравського шляху» вдалося залучити до фольклорного свята абсолютно усіх студентів. Вивчати основні рухи українського танцю, грати в народні ігри їм дуже сподобалося.

Автор: Наталія ВАСИЛЬЄВА