foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Article rating:

Практика, заснована на стратегії: воркшоп з обміну досвідом у сфері культурної політики у Баку


alt21-24 липня 2014 року в столиці Азербайджану місті Баку відбувся черговий воркшоп з циклу цього року з обміну досвідом у сфері культурної політики «Інструменти і підходи до імплементації реформ культурної політики». Тема бакинського воркшопу звучала так: «Практика, заснована на стратегії: підходи до стимулювання змін на краще». В роботі цього семінару-практикуму, як звичайно, брали участь представники сфери культури країн Східного Партнерства. Коло питань, що розглядалися під час роботи воркшопу, було не надто широким, що дозволило ретельніше опрацювати теорію і отримати необхідні практичні навички в розробці плану імплементації культурних стратегій.

altУ перший же день роботи пройшла відкрита сесія за участю заступника міністра культури і туризму Азербайджану Севда Юсуф кизи Мамедалієва, представників державних і громадських організацій культури республіки, представників приватних туристичних фірм, присвячена презентації стратегії культури Азербайджану. На основі досвіду Азербайджану була зроблена спроба вивчити «Національну стратегію культури» як інструмент реформ в сфері культури. Інтерактивний зворотній зв'язок у формі запитань і відповідей дозволив визначити взаємозв'язок між стратегією та роботою над практичними проектами. Треба сказати, що в ході аналізу та обговорення в групах був зроблений висновок про те, що представлений нам документ не зовсім відповідає вимогам складання стратегій і являє собою, швидше, якийсь концепт, основні напрямки культурної діяльності, схвалені президентом.

altНадалі робота учасників воркшопу проходила над формуванням спільного бачення однієї з п'яти обраних раніше тем: розвиток аудиторії; креативні міста/стратегії культурного розвитку; просування культурних продуктів і послуг; альтернативні джерела фінансування культури; децентралізація культури. Концепція воркшопу дає унікальну можливість поєднувати практику і навчання, що дозволяє підвищити рівень знань, а також виробити і вдосконалити практичні навички.

altЧитання книг або прослуховування лекцій дає знання, але не дає уміння. Вміння ж отримуються у ході застосування знань на практиці. Результатом відсутності навчання, орієнтованого на практику, є відсутність уміння. Тому значна частина часу воркшопу була присвячена практичному навчанню, а саме роботі над двома кейсами під керівництвом відомих тренерів та експертів з питань культурної політики: «Культурне підприємництво на рівні громади» (Рут Черрінгтон, Великобританія) і «Системний підхід до розробки культурної політики та стратегій розвитку креативних індустрій і необхідний інструментарій »(Рагнар Сііл, Естонія).

altУчасники воркшопу були розділені на дві групи, кожна з яких працювала над одним із кейсів. На наступний день групи мінялися. Під час роботи над першим кейсом необхідно було сформувати комітет клубу Wibsey WMC, який прагне подолати певні труднощі (адаптувати «стару» модель клубу або створити нову, яка дозволить врятувати клуб та відкриє для нього перспективи розвитку). Основні питання, які необхідно було вирішити, це фінансування, управління клубом, його сталий розвиток. В ході роботи учасники групи дізналися про історію існування в Англії клубів Wibsey WMC (самофінансування і самокерування клубів, що створюються представниками робітничого класу для організації свого відпочинку) та мережі чіталішт (будинків культури) в Болгарії; про краудфандінг (практиці фінансування проекту або діяльності шляхом збору невеликих сум серед великої групи людей, як правило, через Інтернет) і краудсорсинг (засіб отримання інформації, ресурсів, контенту, послуг, допомоги для вирішення певної задачі, реалізації проекту або проведення заходу, заручившись допомогою і підтримкою багатьох людей на платній або безоплатній основі).

altДруга група в цей час займалася визначенням креативної економіки, сутності креативних індустрій і тих напрямків культурної діяльності, що можуть до них відноситися. При цьому з'ясувалося, що строгого визначення і чіткого розуміння, що саме відноситься до креативних або творчих індустрій, креативної економіки, в Європі немає. Існує маса визначень. Але в цілому група дійшла висновку, що до культурних індустрій відноситься сценічне та візуальне мистецтво, культурна спадщина і власне індустрії кіно, відео, телебачення, радіо, нових медіа, музики, книг, публікацій та преси. До творчих же індустрій відносяться архітектура та дизайн, графічний дизайн, мода та реклама.

altРагнар Сііл, який раніше обіймав пост держсекретаря Естонії з питань мистецтва, на сьогоднішній день є експертом з питань культурної політики та креативних індустрій, а також засновником та керуючим партнером естонського аналітичного центру та консалтингової групи з питань креативної індустрії. Його досвід в розробці культурної політики Естонії на період до 2020 року, а також політики з питань креативної індустрії, виявився дуже цікавим і корисним для учасників воркшопу. Крім того, Р. Сііл є головою експертної групи ЕС з питань культурного та креативного сектора. Він представив посібник з розробки культурної політики і стратегії в галузі розвитку культурних та креативних індустрій, метою якого є демонстрація місцевим, регіональним і національним органам влади та культурній спільноті потенціалу культурних та креативних індустрій (ККІ) в контексті регіонального та місцевого розвитку. Представлене керівництво може допомогти в створенні життєздатних місцевих, регіональних та національних стратегій у галузі культурних та креативних індустрій. Крім того, воно зможе стати інструментом планування та стратегічного використання програм підтримки ЄС (зокрема, структурних фондів, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських районів і ін.) З метою зміцнення потенціалу культури та забезпечення сприятливих ефектів для економіки в цілому.

altДля створення нового культурного управління, яке спирається на локальну ідентичність і враховує аспекти сталого розвитку в культурній політиці, Порядок денний на ХХІ століття (програма дій, прийнята ООН з метою сталого розвитку в XXI столітті) для культури закликає міста розробляти довгострокові стратегії в галузі культури, а саму систему культури – впливати на ключові інструменти планування в регіоні/місті.

altГоворячи про супутні позитивні ефекти культури для інших галузей економіки, учасники воркшопу ознайомилися з восьмирівневою моделлю непрямих ефектів розвитку культури: інновації, добробут, сталий розвиток, соціальна згуртованість, нові моделі підприємництва, безперервна самоосвіта, «м'яка сила» (культурні та творчі виробництва вважаються елементами, що значно сприяють поліпшенню репутації та підвищенню авторитетності країни на всіх рівнях міжнародних відносин, як політичних, так і економічних), місцева ідентичність. Значення цієї моделі розкривається повною мірою у відповідній програмі ЄС «Культура 3.0», де активний доступ до культури і участь в культурній діяльності стають соціальною нормою і природним вектором розвитку інноваційної економіки і сучасного суспільства. Однак це не означає, що прямий макроекономічний ефект зростання культурних і творчих індустрій нівелюється. Аналогічно, Програма «Культура 3.0» не заперечуючи розвиваючій ролі туризму, підкреслює, що він не повинен розглядатися в якості основної рушійної сили розвитку, очолюваного культурою, а, швидше, як взаємодоповнюючий сектор, який створює економічну цінність як наслідок основних факторів розвитку. Культурна середа, що розквітає, також може бути привабливою для культурного туризму, але не навпаки, бо потужні туристичні потоки без сильної і живої бази культурного виробництва швидко перетворює середу в залежний від туристів тематичний парк.

altПісля роботи над кейсами робота була продовжена в напрямок розгляду проектів учасників воркшопу. Вони повинні були провести так званий пітчинг, тобто представити свої проекти з точки зору трьох основних питань: чому це необхідно зробити; як це можна зробити; коли (за який період часу) це можна зробити. П'ятихвилинний пітчинг, як правило, супроводжувався питаннями, коментарями та рекомендаціями групи.

altДуже цікавими і пізнавальними для учасників бакинського воркшопу стали ознайомчі візити в місцеві культурні інституції: палац культури в селищі Мардакян, що активно веде роботу з розвитку аудиторії, а також в музеї та культурні центри Баку (Ичери-шехер або «старе» місто – старовинний житловий квартал та історико-архітектурний заповідник у столиці Азербайджану; палац Ширваншахів – палацовий ансамбль XIII-XVI ст., культурний центр ім. Гейдара Алієва, музей сучасного мистецтва та ін.).

Результати воркшопу, що проходив в Баку, стануть основою для третього і останнього в поточному році, а також всього циклу воркшопів з обміну досвідом у сфері культурної політики 2013-2014. Цей воркшоп відбудеться 8-11 жовтня в м. Мінську (Білорусь). Він має сприяти досягненню нашої спільної мети, яка полягає в посиленні ролі культурного сектора та підвищенні професійного рівня представників культурного сектора в країнах Східного Партнерства.

Оксана Бугайченко, завідуюча відділу інноваційних технологій соціально-культурних проектів КЗ ООМЦКМ

  3  2alt