Речі «напоказ»: на виставці «Гнилицький. вул. Дарвіна» не розрізнити намальоване і справжнє | The Regional Organizing and Methodic Center of Culture and Arts

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Article rating:
( 5 Votes )

Речі «напоказ»: на виставці «Гнилицький. вул. Дарвіна» не розрізнити намальоване і справжнє

Фото0646І ця простота означає тут - чисту річ, яка просто є річ, і нічого більше...
М. Хайдеггер

Прийшовши на виставку в ЕрміловЦентр «Гнилицький. вул. Дарвіна», ви не побачите нічого, крім речей. Не просто речей, але позбавлених людської присутності... Свавільна лампа, що вмикається сама по собі, нарочито діловитий пилосос, старіючий і втомлений від світу умивальник, пралка, що заколисує рівною піснею електрики і нескінченністю водної пучини...

Фото0617Цілком очевидно, що художник як досвідчений мислитель майстерно працює з кордонами внутрішнього і зовнішнього досвіду, межами реального. Є те, що робить його стиль і роботи унікальними: парадоксальне вміння заново відкрити річ такою, яка вона є, створити «ілюзію» її чистого споглядання.

Фото0620Потрапляючи всередину приміщення, буквально перестаєш бачити людей і людське як таке. По-перше, в самих роботах неможливо відшукати авторської інтенції. По-друге, в перші 15-20 хвилин не можеш відрізнити намальоване від реального. Це не звичайна ілюзія, не просто знищення межі між реальністю і вигадкою. Олександр Гнилицький змінює наше сприйняття, ламає грань між зовнішнім і внутрішнім, вводить нас в «позитивний» світ. Закриті від нас неувагою і зосередженістю на самих собі речі постають тепер перед нами у своїй самості. Вони знаходять свій власний голос, який виражається в тихій присутності, що мовчить. Тепер ми можемо підглянути, поспостерігати за речами, за тим, як вони живуть, коли нас немає поруч. І Гнилицький надає нам таку можливість.

Фото0622Граючий зі своєю власною текстурою і забарвленням халат, що висить на справжніх дубових дошках, увібравши у себе сонце і запахи літа. Іншого разу речі самі дозволяють поглянути на себе, щоб показати свою фундаментальність і важливість, як роблять це полиці з касетами, звучна інтенсивністю фарб платівка, книжкова полиця, що мудро мовчить. Фантастичний, приголомшливий ефект!

Фото0631Роботи Гнилицького, створені в різні періоди життя і виконані в різних техніках (живопис, графіка, відео, фотографія), майстерно переплетені з його меблями та особистими речами. Це дає відчуття особливої, цілісної і гармонійної реальності, тиші побутуючих предметів. Вони мирно уживаються разом. Речі в їх «при-миренні» запрошують нас, дають нам місце і голос, розкривають перед нами реальність.


Фото0639Побачити виставку робіт харків'янина, легенди українського сучасного мистецтва Олександра Гнилицького у «ЕрміловЦентрі» можна буде до 30 листопада.

 

Фото0650Довідка. Олександр Гнилицький народився в Харкові у 1961 р. У 1980-му закінчив факультет театрально-декораційного живопису Харківського художнього училища. Навчався в Українській держакадемії мистецтва в Києві. Він входить до топ-п'ятірки українських художників «нової хвилі», засновників ключових українських мистецьких течій. Одним із перших почав експериментувати з відеоартом, але після експериментальних 1990-х, інсталяцій та відео, у 2000-х повернувся до живопису. Його роботи виставлялися в художніх галереях України, Росії, Хорватії, США, Франції, Норвегії, Фінляндії, Великобританії, Німеччини, Італії, Польщі. Останні роки життя мешкав у Мюнхені. Помер 1 листопада 2009 р. в Києві від тяжкої хвороби.

 

Автор: Філіпп Тесленко

Сховати метелика