Виставка сучасної скульптури «Відповідь у формі» відкрилася в художній галереї «Мистецтво Слобожанщини» 9 лютого. Творчий діалог з відвідувачами ведуть 11 харківських скульпторів. Всі вони мислять неординарно і сміливо висловлюються у формі.
Виставка показує зріз сучасної скульптури в усьому її розмаїтті формотворчої і проблематики, до якої автори звертаються у своїх роботах, вважає мистецтвознавець Віра Крилова: «Головне достоїнство експозиції в тому, що при величезній різноманітності тут немає порожніх робіт, перед кожною скульптурою хочеться зупинитися, розглянути докладніше, вдуматися, зрозуміти. Їх об'єднує глибинний підхід до творчості, заснований на сильних традиціях харківської школи скульптури».
Кожен автор розмовляє з глядачем своєю особливою мовою, втіленою у формі і просторі. Майже всі учасники виставки - учні визнаного не тільки в Україні, а й за її межами майстра, завкафедрою скульптури Харківської державної академії дизайну і мистецтв, академіка Олександра Рідного. З його роботами теж можна познайомитися на виставці.
Одна з найбільш успішних учениць Олександра Рідного - Анна Іванова входить в десятку найвідоміших скульпторів України. Вона представила оригінальні барельєфні пейзажі, в яких несподіване поєднання використаних матеріалів і предметів. Звичайні ключі, цвяхи, засушені рослини на додаток до авторських скульптурних мініатюр створюють тонкі інтелектуальні пейзажі.
«Для мене головне - викликати позитивні емоції, розвивати почуття прекрасного у людей, - розкриває ідею і мету своєї творчості скульптор Олександр Сердюк. - Якщо художник втілює красу пензлем і маслом, то скульптор - в тривимірному просторі...» Олександр переосмислює відому картину Ботічеллі «Три грації», і, попередньо пропустивши її крізь свою свідомість, представляє однойменну роботу - «Три грації». За допомогою своїх робіт він звертається до чуттєвої сфери.
Скульптор Максим Шемет вважає, що кожна робота повинна нести смислове навантаження, але художник повинен дати глядачеві простір для уяви. І його робота «Заборонений плід», дійсно, розбурхує уяву: виконане з дерева надкушене яблуко, в серцевині якого замість насіння - бронзові Адам і Єва. Ця просторова метафора про первородний гріх буквально матеріалізується, завдяки майстерності скульптора.
Незвичайний діалог культур відбувається в творчості скульптора з Ірану Фаршида (Джозефа) Елішан Сайяда. Він представив як роботи реалістичного напряму, так і химерний сюрреалізм, яскравим прикладом якого є його натюрморт-триптих «Яблуко у вигляді сови». «Людина відкусила яблуко, дивиться, а це не яблуко, а сова, - пояснює свою задумку автор. - У європейців сова асоціюється з мудрістю, а в іранській міфології сова - символ нещастя».
Фаршид спочатку хотів їхати вивчати скульптуру в Італії, але там не склалося, і приїхав сюди, вступив до Худпрому, після закінчення ось уже більше 10 років живе і творить в Харкові. «Я не жалкую про це, - каже скульптор. - У Харкові більш глибока школа. І ось у такому здавалося б маленькому місті як Харків, маленькому порівняно з моїм рідним Тегераном, де 20 мільйонів жителів, так багато художників дуже високого рівня, тут постійно можна вчитися. За моєю спеціальністю на нашій батьківщині нічого робити, там не можна виліпити оголену натуру. Якщо можна, тільки чоловіка, та й то лише торс - верхню частину до пояса. Жінок взагалі не можна. Виходить, мені там робити нічого, адже якщо кілька місяців не працювати, то втрачаються навички. І, до речі, тут я можу досконально вивчати іранську міфологію, у нас на батьківщині такої можливості практично немає. Наша культура давніша за єгипетську, в нашій міфології багато цікавих образів і сюжетів, і, думаю, восени тут відбудеться моя персональна виставка на цю тему, в якій буде понад 50 експонатів».
Бронзовий трубач Володимира Мілікова немов ширяє в повітрі. Робота називається «Крок перший». Музика, говорить скульптор, служить для нього значним джерелом натхнення, ще з дитинства він хотів стати музикантом, любив співати, грати, закінчив музичну школу. «Ця скульптура - перша з серії на музичну тематику. Була така особистість Майлз Девіс, трубач. Його творчість дуже люблю, мені цікава його доля. У долі кожної людини є злети і падіння. Девіс є «іконою» джазу, тому я взяв його для втілення цієї ідеї, щоб показати які можуть бути падіння, злети і, врешті-решт, досягнення якоїсь нірвани, переродження людини в, скажімо навіть, божество, ікону. За допомогою образу музиканта я відображаю філософські думки, прагнення людства до чогось вищого».
Виставку можна буде відвідати і збагатитися враженнями до 25 лютого.
Довідка. На виставці представили свої скульптури Олександр Рідний, Анна Іванова, Роман Блажко, Тетяна Альбицька, Олексій Поляков, Володимир Міліков, Михайло Кашкаров, Олександр Сердюк, Максим Шемет, Сергій Андріяка і Фашід Елішаі Сайяд (Джозеф).