3 жовтня любителі цифрової фотографії знову зустрілися в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного центру культури і мистецтва на засіданні фото-клубу «Photoleague». Говорили про сучасні тенденції в світі художньої фотографії. На зустрічі учасники познайомилися з творчістю представників фото-агенства Magnum.
Відео-лекція Георгія Пінхасова та інтерв'ю Антуана Д'Агата представили два абсолютно протилежні погляди на репортажну фотографію, тим самим спровокувавши присутніх на дискусію про сучасне мистецтво.
У фото-агенстві Magnum працюють кращі з кращих. Георгій Пінхасов - єдиний представник країн СНД в цьому агенстві. У 1970-ті він починав оператором на «Мосфільмі», брав участь у зйомках «Сталкера» Тарковського. З 1985 року живе в Парижі, а з 1988-го співпрацює з Magnum.
Роботи Пінхасова - це дослідження світла, тіні й життя в усіх її проявах. На його фотографіях глядач бачить надзвичайну роботу зі світловими акцентами і експерименти з композицією. Цьому сприяло його захоплення конструктивістським живописом.
Пошук супрематичних форм (супрематизм - напрямок авангардистського мистецтва - поєднання різнокольорових і різного розміру геометричних фігур) він продовжив за допомогою мистецтва фотографії. Експерименти в стилі мінімалізму виробили у нього приголомшливе почуття деталі і загального. Його репортажні фотографії надзвичайно естетські, але це, насамперед, художня фотографія з сильними світловими акцентами і тоновими контрастами.
«Звичайно, можна навчитися різним технікам зйомки, але тоді ви будете знімати як усі. Краще помиляючись відкривати нове, ніж повторювати інших. У цій випадковості - феномен творчості. У мистецтві головне, щоб було смачно, «прикольно», несподівано, емоційно. Так що краще підвищувати свій культурний рівень і розвивати себе як особистість, ніж відточувати технічні прийоми », - розповідає Георгій Пінхасов в своєму інтерв'ю журналу «Фотосправа».
Фотографії Антуана Д'Агата - це прагнення показати ту чорноту, яка існує в нашому суспільстві, але про яку намагаються не думати і не говорити. І часто погана якість фотографій тільки доповнює загальну картину. Фотографувати він почав запізно - у 35 років. До цього був залежний від важких наркотиків і його знімки були нечіткі, бо часто фотографував п'яним. Але з часом він навчився контролювати і свою залежність, і розмитість в кадрі став використовувати як принцип. Його моделі - повії і наркоманки, місця зйомок - готелі та борделі. Можна засуджувати фотографа за його спосіб життя, але правдиво відобразити всю огидність цього вивороту нашої цивілізації може тільки людина, що сама перебуває на дні суспільства. Більшість людей просто ніколи не опустяться до таких жахів існування, які можна побачити на знімках Антуана.
«Ніяких моральних обмежень, ніяких суджень, тільки одна етика - ти повинен жити тим, що фотографуєш», - зізнається Антуан і дотримується цього принципу. Але це тільки його особливий шлях, він - рідкісне виключення з тисяч залежних людей, що помирають від своєї слабкості.
Агентство Magnum спеціалізується на репортажної фотографії, але дуже високого художнього рівня. Головний принцип - це ніякого фотомонтажу і домальовування в редакторах. Тільки реальне життя у всіх його проявах, тому і сходяться в одній точці настільки різні фотографи та їх роботи: естетські і витончені фото Пінхасова і брутально-огидні кадри Антуана Д'Агата. Обидва вони знімають те, що їх хвилює.
Настільки різні погляди на світ, мистецтво, репортаж та фотографію викликали гарячу дискусію серед аудиторії.
«Важливо, щоб фотографія в першу чергу хвилювала автора: заставляла плакати, сміятися чи викликала страх, тривогу, безтурботність - що завгодно, тільки не байдужість. Найчастіше, звичайно, і фотографа, і глядача хвилює заборонене і небезпека. Зараз з цим складніше - все дозволили, а що ж тоді знімати? У репортажі завжди важливий сильний момент. Якщо він упущений, то - все», - пояснює відомий харківський фотограф Володимир Лелюк.
У кожного з нас є маса сімейних фото, а це і є не що інше, як репортаж нашого життя. Зараз всі події відбуваються, щоб закінчитися цікавим красивим або «прикольним» альбомом фотографій.
Шедевр може вийти лише в поєднанні таланту з величезним бажанням і працьовитістю. Ведучі фотоклубу підкреслюють, що потрібно пробувати і шукати свій жанр, свій метод: якщо ви не вмієте ловити момент, то не треба себе мучити, навчіться створювати свій момент у предметній, студійній або пейзажній зйомці.
Художня фотографія зараз існує як повноправний жанр візуального мистецтва, який стає все більш популярним через його легку доступність, але і конкуренція в цьому жанрі теж збільшується, тим самим стимулюючи фотографів до нових творчих пошуків і відкриттів.