В галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного центру культури і мистецтва 17 жовтня відкрилася виставка Олександра Купчіка і Тетяни Путятіної «Подорож до Тібету». В залах галереї представлено 60 кращих фотографій з зображенням пейзажів Тібету та його мешканців.

Автори запрошують глядачів відправитися у подорож на «Дах світу». Олександр Купчик і Тетяна Путятіна в травні 2006 р. протягом місяця подорожували Тибетом з метою дослідження унікальної природи і культури цього високогірного району світу. Для цього їм довелося подолати на джипі більше 4000 км на висотах від 3600 до 5600 метрів.

Там з незапам'ятних часів ізольовано від зовнішнього світу живуть тибетці. Вічній боротьбі з суворим кліматом їх завжди супроводжує щира посмішка.

Для багатьох людей, які стають на шлях самопізнання та духовного розвитку, Тібет є легендарною країною, де, по одній із версій, розташована міфічна країна Шамбала. За легендою, Шамбала зробилася невидимою для людських очей і тільки чисті серцем зможуть знайти до неї дорогу. Віра в реальність цієї країни як такої, де живуть просвітлені духовні лідери людства, неодноразово штовхала людей на пошуки Шамбали.

«У нас по відношенню до Тібету не було езотеричного пафосу і ми туди їхали не за містичними прозріннями, але повернулись ми в Україну вже іншими. На мою думку, цьому є дві причини. По-перше, дуже розріджене повітря, завдяки якому все ж таки певні зміни свідомості відбувались, а по-друге, вражаюча красота природи Тібету. Це була наша перша подорож за межі України, потім було багато країн, але всі вони вже здавалися нам дуже мінорними та спокійними», - зізнається Олександр Купчік.

Маршрут пролягав з Катманду (Непал) до Лхаси, далі фотографи відвідали райони озер Ямрдок-Тсо і Нам-Тсо, монастирі Ретінг, Дріконг, Самьє, потім – подорож і обхід священної гори Кайлас і повернення до Непалу через район Евересту. Результатом цього стало понад 9000 спільних фотографій.
Тетяні Путятіній подорож до Тибету особливо запам'яталася труднощами адаптації до життя на високогір'ї та дружелюбністю народу.

«Подорож в гірському регіоні – це постійне балансування на межі життя та смерті. Я повною мірою відчула, що таке гірська хвороба. Наприклад, щоб хоч якось компенсувати нестачу кисню, обов'язково необхідно випивати по 5 літрів води на день. Крім цього – постійні головні болі і ще багато складностей, але всі ці відчуття з надлишком компенсувалися позитивними емоціями від спілкування з монахами. На ночівлю частиш за все ми зупинялися в монастирях, тому що в деяких районах Тібету це єдині місця, де живуть люди, - розповідає Тетяна Путятіна. – Але найдивовижніше в Тібеті – це люди, а точніше їх простота та відкритість світу, дружелюбність та гостинність. Коли розмовляєш з ними, стає зрозумілим, що твій співрозмовник знаходиться цілком поруч – тут і зараз. Неймовірне відчуття присутності тібетця в усьому – всім тілом, розумом і душею».

«Тібет завжди був цікавим та загадковим. Це зовсім інший погляд на світ. Цікаво, як співвідносяться бурхливі події та негаразди політичного та соціального життя нашої країни та куток спокою і споглядання на цій виставці. Все ж таки у світи є гармонія, і все знаходиться у балансі та рівновазі», - наголосила на значенні виставки директор Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Тетяна Іщенко.

На відкриття виставки також завітав Євген Бульба – спеціаліст з тібетського буддизму. Він допоміг гостям галереї більш об'ємно відчути особливість Тібету в контексті розвитку людської цивілізації.

«Ця виставка дуже важлива для привернення уваги до Тібету, хоча б в такому локальному масштабі. Я не мистецтвознавець і мені складно оцінювати художні переваги цих фотографій, але я можу сказати, що відкриття для України цієї дивовижної країни вже має велике значення. Справа в тому, що в Тібеті на протязі багатьох сторіч зберігалась незмінною форма північно-індійського буддизму, який прийшов туди у 8 ст. н.е. Ритуальна форма звісно була тібетською, а філософське знання – це загальнолюдське надбання. Нажаль, для всього світу його було не відкрито, а зламано. Після встановлення китайського комуністичного режиму - культурні втрати для людства виявились непоправні», - вважає Євген Бульба.

Ми, українці, можемо тільки знати про ситуацію в Тібеті, про це говорять самі його мешканці. Саме в цьому, на їх думку, і може полягати участь іноземців – просто знати. Буддизм зараз стрімко розповсюджується по всьому світові. Багато європейців сповідують його принципи, можливо, це пов'язано з перебуванням у вигнанні в Європі та Америці багатьох монахів та буддистських вчителів.
Для харків'ян є чудова можливість побачити цю дивовижну країну очима фотографів-мандрівників Олександра Купчіка та Тетяни Путятіної.

Виставка працює до 3 листопада. Вхід вільний.

Адреса: пл. Свободи, 5 (Держпром), 4-й під'їзд, 1 поверх (вхід зі сторони площі).

Тел.: +38 057 717-10-40, +38 057 705-15-50.

Час роботи: Вівторок-субота, з 11.00 до 19.00, без перерви.