foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Article rating:
( 2 Votes )

Євгенія Міро: Художник несе відповідальність за духовну інформацію, яку він передає світові

Sunday, August 25, 2013 Comments: 0


Evgenia MiroСім унікальних митців зібралися на виставці «Вікна», яка відкриється 27 серпня 2013 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» центру культури і мистецтва. Всі вони - однокурсники з Харківського художнього училища, доля розкидала їх по різних країнах, і тепер, через понад чверть століття, вони об'єдналися у творчому проекті. Сьогодні ми представляємо одну з учасниць – художника-графіка Євгенію Міро.

Засновниця російського стилю в світовому дизайні

Міро (від Мірошниченко) - це псевдонім, який можна побачити на текстилі, порцелянах, фаянсі, аксесуарах, інтер'єрних предметах провідних світових брендів. Це не просто речі, а справжні твори мистецтва, в яких талановита художниця втілила своє бачення різних мотивів російської культури. Недарма її вважають засновницею російського стилю в світовому дизайні.

«У мене був такий період у житті, коли я паралельно малювала для п'яти різних компаній, і всі вони замовили мені тему російського фольклору. Було навіть трішки сумно, тому що мені здавалося, я й інше вмію малювати. Але це привело мене до розуміння, що по-справжньому російського стилю в світовому дизайні немає. Тому мені хочеться заснувати цей напрямок і згодом створити будинок стилю для роботи російських дизайнерів», - розповідає художниця.

Менш ніж за десяток років Євгенія Міро створила понад 300 дизайнів для Pierre Frey, J.Seignolles, Haviland, Wedgwood, Provasi, Limoges, Emaux de Longwy, Beauvillé, Imperial (Lomonosov) Porcelain. Вона стала першою російською художницею, з якою уклав контракт Будинок Hermès.

Alphabet Russe«Коли я вперше опинилася в Лондоні, друзі запропонували віднести мої хустки до Будинку Hermès, і ми залишили роботи в англійському представництві, щоб потім їх показали шефові з Парижу, - згадує Євгенія Міро.- Мені написали рекомендаційного листа, але потім виявилося, що він десь загубився. Минуло три роки, я випадково опинилася в Москві і зайшла до магазину Hermès, розповіла історію щодо зниклого листа, і ми познайомилися з арт-директором Будинку Hermès в Москві, їй сподобалися мої роботи, і вона відправила ще один рекомендаційний лист. Але знову пройшло чимало часу, ніякої відповіді не було, і я на цій справі «поставила хрест». Через рік я знову приїхала до Москви у своїх справах, і знайомі кажуть, що мене розшукували з Будинку Hermès, і щоб я терміново приїхала в магазин з малюнками і при параді. Приїжджаю, там - два французи, запитують: коли ми вас побачимо в Парижі? А у мене і візи немає. Ще пару місяців оформляли документи, і ось, нарешті, у червні 2004-го мені було призначено зустріч з керманичем Будинку Hermès, вона проходила 2,5 години. Коли він подивився мої малюнки, сказав: завтра ми хочемо вас бачити в студії. Мене оцінили в трьох департаментах (хустки, браслети, фарфор), і я отримала направлення відразу на 15 дизайнів. Була непроста тема: потрібно було декоративно безпредметно розкрити тему «20-30-ті роки, театр, Дягилівські сезони». І що дивно, адже я ніколи до цього не розписувала тарілки, ювелірні прикраси, браслети, але саме наша художня школа дозволила мені впоратися з цим завданням. Тоді ж з'явилося моє перше блюдо, яке поклало початок колекції «Російський балет».

Bracelet Large 72Російський стиль - це казковість

Потім почалися нові пропозиції, нові дизайни, нові ідеї. Їх втілення мало великий, в тому числі, і фінансовий успіх, і це показало, що у світі великий інтерес до російської культури, пишається Євгенія. Сьогодні вона - громадянка Росії.

«Після харківського училища я вступила до Ленінградського художньо-промислового університету імені Мухіної, там і залишилася жити. Але для мене немає особливої різниці між Росією і Україною. Це одна культура», - вважає Євгенія Міро.

Одна з останніх її колекцій, створених для французької компанії Serdaneli (дизайн для ванної кімнати), називається « Vassilissa».

«Ми всі виросли на російських казках, з дитинства пам'ятаємо казку «Василиса Прекрасна»: яке в ній різноманіття образів! Для себе я визначила російський стиль як казковість, - пояснює дизайнер. - Російська культура - саме казкова. Вона багатогранна, красива за кольорами, орнаментами, це може бути абсолютно різний декоративний підхід. Російський стиль гарно вписується в будь-який масштаб. Це дуже важливо, оскільки дає різноманіття напрямків. Велика різниця, коли розписуєш текстиль, фарфор або ювелірні прикраси».

Мадам Забавушка

Ритм, пластика, колірні рішення дозволяють Євгенії створювати унікальні роботи. Недарма в Парижі її іменують мадам Забавушка – через назву колекції хусток, які вона зробила для Будинку Hermès.

«В Європі дуже престижно, коли художник дає назву своєму проектові. Для цього потрібно придумати образ. Ідея народилася після відвідування музею «Забавушка» в Москві, де зберігається більше тисячі видів народних іграшок всіх традиційних промислів. Тепер крім матрьошок у світі знають і цю сторону російської культури, - переконана Євгенія Міро. – Одного разу на аукціоні Сотбіс я зустрілася з американкою, на якій була моя хустка «Забавушка» в блакитних тонах. Вона розповіла, що їй син подарував помаранчеву хустку з цієї серії, але вона загубилася. Жінка хотіла знайти таку самісеньку, але їх вже ніде не було, купила іншу, проте їй дуже не хотілося засмучувати сина, і вона звернулася до мене за допомогою. Ми два місяці шукали в різних країнах, і з величезним трудом нарешті знайшли єдиний примірник. Це було диво, тобто любов матері до сина допомогла».

Bracelet SmallКрім хорошої техніки Харків дав філософські орієнтири

Таких зворушливих життєвих історій, пов'язаних з її дизайном в різних країнах, відбувалося чимало. Євгенія сприймає їх як знаки долі, певну рефлексію на її творчість.

«Дуже важливо, що ти даєш у своїх роботах цьому світові, повинна бути відповідальність за передачу духовної інформації, тому що світ художника дуже тонкий, і всі переживання, чуттєва сторона пізнання, спостереження, духовний пласт, відображаються в якійсь стилістиці. І кожен новий проект - це, напевно, як народження дитини, яку ти пускаєш у світ», - вважає художниця.

Це почуття відповідальності прищепили саме в художньому училищі, звідти ж - і вміння втілювати образи, вважає Євгенія Міро:

«Всі завдання, які нам давав в училищі викладач з малюнку Генадій Лісничий, були спрямовані на розвиток образного мислення, він давав нам можливість фантазувати. Наприклад, таке завдання: до вас у гості завытала людина, ви їй хочете показати, що ви художник, що ви намалюєте? А ще Володимир Луценко згадується своїм філософським ставленням до малюнку, він нам казав: вміючи малювати кубик, зможете намалювати все що завгодно, вчив, що філософія роздумів дає розуміння всього. Наша освіта базувалася на гарній академічній основі, і тому коли ти володієш умінням малювати лінію, пластику, пляму, то потім вже можеш інтерпретувати себе в будь-якому напрямку. Саме добра школа малюнку дає мені змогу успішно управлятися з дизайнерськими завданнями. Після харківського училища було легко вчитися у Пітері, хоча викладачі відзначали, що в порівнянні з пітерською школою, для якої характерна перевага сіро-сріблястих тонів, у мене інше бачення кольору: це активний, яскраво експресивний живопис».

P.Frey 2Харків Євгенія із вдячністю згадує за загальну атмосферу, в якій вона росла, спілкувалася з однолітками та старшими людьми.

«Харків завжди об'єднував безліч творчих людей, на ті часи це були якісь дисидентські кола, в яких я оберталася. Той самий Геннадій Лісничий відкрив для нас режисера Тарковського, а також інше нетрадиційне у ті часи кіно, яке тоді потихеньку показували у Будинку вчителя, і потім ми вже самі стежили за всіма кіноновинками. Ще один наш викладач в училищі Валерій Федорович Пальцев вклав у нас переконання, що інтуїцію художник повинен виховувати, тому потрібно стежити за всіма новинами у мистецтві і дуже добре знати театр, кіно, літературу. Він познайомив мене з французьким мистецтвом. На той момент він уже кілька разів був у Франції і показував багато слайдів, які сам робив у Луврі. Я дуже захопилася французькою культурою, мовою, поезією. Дипломна робота в мене була на тему: «Дерева і люди». Я зробила 6 графічних аркушів, присвячених такому образу: як життя людини втілене у деревах. І їх супроводжували рядки з віршів Поля Елюара. Безумовно, я тоді й припустити не могла, що буду жити і працювати у Франції. Так цікаво в житті буває, що стикаючись з чимось, ми потім це отримуємо. Як символізм, як знак, що ми зіткнемося з цим пізніше. Так й думка про Пітер з'явилася завдяки тому, що ще у школі я ходила в літературний клуб імені Лермонтова, і ми поїхали на екскурсію до Ленінграду лермонтовськими місцями. Я полюбила це місто. А ось і ще один символізм: в літературному клубі протягом багатьох років до кожної річниці з дня народження Лермонтова я малювала театральні декорації. Ну, хто тоді міг подумати, що з часом я буду працювати з Маріїнським театром, робити для них брендовий дизайн?».

З особливим трепетом Євгенія показує дизайн тарілки, в якій по колу вписано будівлю Маріїнського.

«Це було непросте завдання: вписати архітектуру по колу, потрібно було провести складні розрахунки. Мені в цьому допомогла мама Лариса Андріївна, вона у мене була інженером-конструктором космічних кораблів. Завдяки їй, у мене і з кресленням було все відмінно. Мама взагалі дуже любила мистецтво. Вона прагнула дати мені добру освіту, але вже в художньому училищі переді мною постав непростий вибір: чи то спорт, чи то малювання. Я була майстром спорту з настільного тенісу, постійно їздила на змагання, через що доводилося пропускати заняття в училищі. І в якийсь момент постало питання руба. Звісно, я щаслива, що обрала малювання. Але спорт мене дисциплінував, навчив активності, завзятості в досягненні мети, швидкості реакції», - каже Євгенія.

Нові ідеї розкривають інші сторони художниці

Можливо, саме тому вдається утримати удари конкуренції на міжнародному ринку, і їй підкорилися три провідні країни в європейському дизайні - Англія, Франція і Італія.

«У моїй роботі головне - це ідея, і живучи в Парижі, я прекрасно розумію: щоб впоратися з будь-яким завданням, потрібно знайти оригінальну ідею в одну мить. Кажуть, у італійців тяга до мистецтва в крові, тому номером один у дизайні, безумовно, виступає Італія. Я зробила кілька проектів дизайну для італійських компаній, і зараз почала працювати з Artemide, це дизайн ламп. Для компанії Provasi, яка спеціалізується на меблях, створила дизайн посуду, переробивши орнаментику меблеву так, щоб був єдиний стиль. Зараз працюю над кількома проектами, мені цікаво спробувати нові фактури. Одна з таких ідей - це буде робота з оргсклом. По суті, це вже скульптура, я створила свій перший проект, він називається «Крило ангела». І я хочу ще реалізувати тему часу. Це теж одна з моїх улюблених тем, яку мені поки лише частково вдалося втілити в каре, в такому конструктивістському стилі. Взагалі мене ваблять годинникові механізми, їх теж можна подати філософськи. Тобто поки що кожного разу нова ідея дає нові рішення, і це дозволяє розкрити себе з іншого боку».

Незважаючи на те, що Євгенія зараз живе і працює в основному закордоном, бажання залишитися там назавжди у неї немає.

«Мені близька неповторність слов'янського характеру: доброта, різноманіття, бажання знайти рішення в будь-якій ситуації, здатність бути вдячними - це властиво нашій людині, такого ніде більше не зустрінеш. Тому для себе я ніколи не захочу відмовитися від своєї батьківщини заради якихось вигод. Це те творче джерело, яке дозволяє любити свою землю і передавати цю культуру іншим», - вважає художниця.

Довідка. Євгенія Міро - член Спілки художників і Спілки дизайнерів Росії. У 1986 р. закінчила Харківське художнє училище. У 1998 р. - Ленінградський художньо-промисловий університет ім. Мухіної (з відзнакою). Потім працювала і вчилася в Англії в Fashion Shool Девіда Джонса, за його участю в Лондоні був реалізований її перший самостійний проект "Час". Її графіка, панно, вітражі, мозаїки, розпис по фарфору, тканині, пап'є-маше виставлялися в Росії, Англії, Франції, Німеччині, Швеції, США. Євгенія працювала для театрів, Будинків Мод, fashion дизайнерів, магазинів, створювала дизайн для всіх видів аксесуарів і тканин. Одна з улюблених тем для Євгенії Міро - колекції "Орнаменти та символи народів Світу"- вивчення Світової культури Символізму. З 2007 р. - живе і працює у Франції.