5 серпня 2014 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» обласного центру культури та мистецтва відбувся кіновечір, присвячений 170-річчю з дня народження видатного українського художника, нашого земляка Іллі Юхимовича Рєпіна. Основні віхи біографії та історія створення ключових робіт відбилися в кінофільмах «Далеке і близьке Іллі Рєпіна» і «Зі спогадів художника», які були показані.
Як для української, так і для всесвітньої історії художньої культури особистість Іллі Юхимовича Рєпіна є однією з ключових у становленні та розвитку реалізму. Серед його учнів значаться такі знакові для образотворчого мистецтва кінця ХIХ - початку ХХ століття імена, як Борис Кустодієв, Ігор Грабарь, Іван Куликов, Валентин Сєров, Анна Остроумова-Лебедєва та інші.
Ілля Рєпін народився в 1844 р в р Чугуєві, який входив тоді до складу Харківської губернії. Те, як хлопчик з небагатої сім'ї самозабутньо робив перші кроки у художньому ремеслі, прекрасно проілюстровано у фільмі «Зі спогадів художника» (ТРК «Світобудова»). Маленький Ілля із захватом малював при кожному зручному моменті. Навіть під час загрозливою його життя хвороби він побоювався не смерть, а того що після неї у нього не буде фарб. Він одужав і продовжив шліфувати свої навички. Спочатку він приводив у захват жителів Чугуєва та околиць розписом великодніх яєць, а через вже кілька років, пройшовши навчання в іконописній майстерні, став самостійним майстром, якого часто запрошували для розпису церков.
Накопичивши достатньо досвіду і грошей, Ілля Рєпін вирішується відправитися в Петербурзьку академію мистецтв. Цей та наступні за ним періоди життя майстра високохудожньо показані у фільмі «Далеке і близьке Іллі Рєпіна». Академію Рєпін закінчив в 1871 році вже відбувся в усіх відношеннях художником. Дипломної його роботою, за яку він отримав золоту медаль, стала картина, названа художником «Воскресіння дочки Іаіра». Ця робота була визнана найкращою за весь час існування художньої академії.
Після закінчення навчання в Санкт-Петербурзі художник відправився підвищувати свою майстерність закордон, там він робить висновок про значні відмінності не тільки в художній школі Західної та Східної Європи, а й про різницю менталітетів, що, безсумнівно, відбивається в підходах і розумінні цілей і задач образотворчого мистецтва. Однак так званий «паризький період» його життя, безумовно, справив на нього сильний вплив і враження. Серед робіт цих років можна виділити «Паризьке кафе» (1875 г.), «Дорога на Монмартр в Парижі» (1875 -1876 м), «Садко в підводному царстві» (1876 г.). Після трьох років, проведених в Європі, Рєпін повертається в Російську імперію, відвідує рідний Чугуїв і осідає в Москві.
О
станньою крапкою на мапі в мандрах художника стає містечко Куоккала (Фінляндія), де пройшли останні три десятки років життя великого майстра. У 1918 році через війни з білофінами він втратив можливість відвідувати Росію, але в 1926 році отримує урядове запрошення, від якого відмовився за станом здоров'я. 29 вересня 1930 художника Іллі Юхимовича Рєпіна не стало.
Чугуївщина з часів Рєпіна вже традиційно ростить талановитих художників. Сильні традиції реалістичної школи передаються з покоління в покоління в Чугуєвській дитячій художній школі, її вихованці з року в рік показують високі результати при вступі в художні ВУЗи і є активними учасниками сучасних художніх процесів України.
Цікавим доповненням до широко відомих фактів, відбитих в кінопоказі, стала інформація, викладена мистецтвознавцем Вікентієм Пухаревим. Він розповів про перші спроби в кольоровій фотографії письменника Леоніда Андрєєва. Леонід Миколайович і Ілля Юхимович добре знали один одного. Знайомим з творчістю Рєпіна відомий портрет письменника роботи Рєпіна написаний в 1904 році. В свою чергу Андрєєв зробив єдину збережену кольорову фотографію Іллі Рєпіна.
Нагадаємо, що 15 серпня 2014 року в 17.00 пройшов кіновечір, присвячений життю і творчості українських художників Катерини Білокур і Михайла Бойчука.
текст: Аліна Шелковіна
фото: Валентина Білоусова