28 серпня 2014 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Обласного центру культури і мистецтва відкрилася фотовиставка-акція «Який тендітний світ...», присвячена Слов'янську та його околицям. Те, яким бачили та відчували мир до буремних подій на сході України, показав творчий тандем у складі фотохудожника Ігоря Лаптєва та історика Інни Можейко.
«Від Десни до Каялу: слідами князя Ігоря»
Оточуюча нас дійсність сприймається більшістю як непорушна даність, і лише ті події, що торкаються людини бе зпосередньо або відбуваються дуже близько, змушують замислитися над тим, що різкі зміни у звичному потоці життя можуть торкнутися кожного. Протягом 7 років Ігор Лаптєв та Інна Можейко досліджували історію та сучасність різних місцевостей в рамках свого великого проекту «Від Десни до Каялу: слідами князя Ігоря». Вони мандрували, вивчали, фотографували в різних знакових для свого творчо-наукового задуму місцях.
«Від Новгород-Сіверського до Чернігова, через Київ і Полтаву, Харків, Ізюм, Слов'янськ – всю цю лінію за рухом переміщення князя Ігоря ми проїхали, пройшли, а відрізок від Ізюму до Слов'янська, до місця де князь Ігор був розбитий та взятий у полон, ми протопали пішки. Нас настільки зачепила ця місцевість, що з'явилася звичка туди їздити. Накопичився величезний матеріал фотографій різного змісту: пейзажи в передмісті Слов'янську, фотографії старого міста, портрети людей в автобусі, перехожі на вулицях. Це та інформація, яку для фотографа дуже важливо показати. Тим більше, що зараз вона стала надважливою для тих людей, які були вимушені поїхати зі своїх домівок, та, зрештою, для всіх нас. Ми хочемо нагадати, що мир дуже крихка субстанція, яку необхідно зберігати та підтримувати, а розгойдування корабля державності може привести до страшних наслідків», – говорить співавтор виставки Інна Можейко.
Проблема відсутності культурної комунікації між частинами країни наразі загострилась, як ніколи. Хибними уявленнями та міфами пронизані знання пересічних громадян про природу та культуру різних регіонів. Експозиція «Який тендітний світ...» демонструє різні боки Донеччини, нагадуючи про те, що це не лише шахти та терикони, а й велична природа, глибока історія та долі різних людей.
«Мало хто знає, що у Донецькій області є музей етнографічної культури під відкритим небом, нажаль, на Харківщині ми не можемо похизуватися таким музеєм, – зазначає Інна Можейко. – Крім того, Слов'янський район широко відомий у всій нашій країні завдяки великому духовному центру – Святогір'ю. Цьому місцю присвячена окрема тема наших експедицій та представлених на виставці фото-робіт».
«Слов'янськ вже не буде таким, як на фотографіях...»
Принциповим для авторів виставки під час формування експозиції було бажання показати Слов'янськ до жахливих подій, які спіткали це місто. Життя в його звичному ритмі – це те, що об'єднує представлені роботи. Вся Україна у щоденному режимі бачила місто під час та після військових дій, але до того воно навіть не попадало у центральні засоби масової інформації. Таким чином, фотографії, які робилися Ігорем Лаптєвим, стали історичною пам'яткою місць, які були стерті під час протистоянь.
«Ця виставка символічна, бо вона присвячена місту, яке стало певним символом, місту, що стало межею між війною та миром, містом, яке підкреслило відповідальність населення за ті події, що відбуваються на його території, містом, яке стало для багатьох граним уроком та показало, наскільки тонка матерія – мир. Для багатьох людей, які не були у Слов'янську, не переживали труднощі, що відбувалися у цьому місті, на сьогоднішній день воно є символом, зокрема, безвідповідальності і, нажаль, руїн. Всі ті фотокартки, які можна побачити тут, є глибоко символічними, – підкреслив заступник губернатора Харківської області Іван Варченко. – Останнім часом ми бачили багато інших фотографій Слов'янська, не тих, які знімали у 2011, 2012, 2013 роках, як це робили автори виставки, а тих, які знімалися сьогодні. Кожна з представлених фотокарток є вікном в минуле та несе педагогічну складову, змушуючи замислитися, що ж сталося з тією місцевістю, яка зафіксована, та людьми, що там жили. Слов'янськ вже не буде таким, яким він є на фотографіях, що ми бачимо, але він точно буде українським».
Відкриття виставки зібрало багато друзів та прихильників творчого союзу Ігоря Лаптєва та Інни Можейко, серед яких також – переселенці з різних міст зони АТО. Невеликий концерт та атмосферу надії на те, що в майбутньому все буде добре, створювали виконавці авторських пісень Юрій Чайка (Харків), дует «Хочу до Криму» (Макіївка) та Павло Доля (Краматорськ).
Всередині Карачуна зберігаються скарби?
Під час роботи виставки глядачі можуть побачити слайд-фільми, що були змонтовані Ігорем Лаптєвим з численних фотографій, які не потрапили до експозиції. Майже всі фотографії супроводжуються текстами Інни Можейко про історію зафіксованої місцевості та суб'єктивне його сприйняття авторами. З них ми дізнаємося, що Слов'янськом місто стало у 1794 році – Катерина Друга тоді узаконила одне з народних назв, щоб підкреслити іконну приналежність Приазов'я слов'янам.
А ось, наприклад, викладено легенду, записану зі слів кобзаря Івана Богдана, як ще за царя Івана Грозного в дикі степи втік боярин, що потрапив у царську немилість, за прізвиськом Карачун. У той час через річку Торець до Дону проходив торговий шлях. Карачун разом зі своєю ватагою вирішив оселитися біля підніжжя високої гори, звідки незабаром почав нападати на обози купців і торгових людей. Поступово боярин розбагатів, росла і його вірна ватага, стаючи грізною силою. Чутки про Карачуна дійшли до царя. Розгнівавшись, цар зібрав військо і направив його до торця, щоб спіймати побіжного боярина і винищити його ватагу. Слуги виконали наказ царя, але так і не змогли відшукати надійно захований Карачуном клад (дорогоцінні камені, монети і прикраси, загорнуті в бичачу шкіру). Звідси і домисли, що всередині гори Карачун досі зберігаються скарби розбійників, місце розташування яких можна побачити в дуже сильну грозу, оскільки саме туди завжди б'є блискавка.
Виставку можна відвідати до 16 вересня 2014 року.
Увага! В рамках виставки «Який тендітний світ...», галерея «Мистецтво Слобожанщини» починає акцію-підтримку переселенців зони АТО.
При співпраці суспільно-волонтерської ініціативи «Станція Харків» площадка галереї використовується для збору гуманітарної допомоги (теплий одяг, засоби гігієни, продукти харчування тривалого терміну зберігання, дитячі речі та приналежності, побутова техніка).
Ми будемо вдячні за будь-яку надану вами допомогу!
В галереї можна отримати роздруковану інформацію з номерами волонтерської організації «Станція Харків», яка допомагає переселенцям із зони АТО. Запрошуємо інші волонтерські та громадські організації розмістити в залах галереї інформацію про свої фонди, організації, довідкові матеріали для небайдужих і нужденних, а також – опечатані бокси для збору грошових коштів від організації (фонду).
текст: Аліна Шелковіна
фото: Валентина Білоусова