4 вересня 2015 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» пройшла лекція мистецтвознавця Олега Володимировича Коваля. Лекція «Малюнок та живопис Харківського художника Віталія Куликова», присвячена відомому харківському художнику Віталію Куликову, продовжила цикл лекцій «Предмет в мистецтві, взаємодія знаків», створеного у співпраці з галереєю «Мистецтво Слобожанщини».
«Насправді, вибір теми цієї лекції має гостро актуальний характер, тому що фігура та ім’я Віталія Миколайовича Куликова стали не тільки фактом мистецтва міста Харкова, Слобожанщини й України в цілому, але й у загальноєвропейському контексті, адже його ім’я є добре відомим. Досвід художника у загальнохудожньому контексті взагалі є безцінним» – так почав свою лекцію Олег Коваль.
«Говорити про Віталія Куликова, – зауважив лектор, – треба у контексті традиції, до якої він входить разом із К. Петровим-Водкіним, який був вчителем його вчителя Григорія Бондаренка, у класі якого В. Куликов починав свій художній шлях. До цієї традиції також входять художники В. Сєров, П. Чистяков, які через К. Петрова-Водкіна й Г. Бондаренка склали загальнокультурну й загальнохудожню традицію, в рамках якої В. Куликов й розгортав свої експерименти».
Віталій Миколайович Куликов (27 жовтня 1935 року, Новогеоргієвськ Кіровоградської області – 6 січня 2015 року, Харків) – відомий харківський графік і живописець, книжковий дизайнер, плакатист. Учень відомого художника Г. Бондаренка. З 2010 року професор кафедри малюнку і живопису архітектурного факультету Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури. Творчість Віталія Куликова є знаковою не тільки для історії Харкова, але й для образотворчого мистецтва всієї України. Його талант розкрився у живописі, графіці, плакатному дизайні. Значний період свого життя, з 1971 по 1988 роки, Віталій Куликов присвятив роботі над плакатами та афішами для харківських театрів. Він співпрацював з театрами нашого міста у якості сценографа театральних постанов.
У своїй творчості Віталій Куликов наслідував традиціям авангардного мистецтва початку ХХ століття, проте об'єднував ці традиції з так званим «суворим стилем» 1960-х років. Його роботи поєднують філософські узагальнення образів із дослідженням пластичного втілення форм. Творчість Віталія Куликова сфокусована на роботі саме з формою, її дослідженні, виявленні її меж та безмежності.
Віталій Куликов багато експериментував із формою, пластичним виконанням. Його експерименти оголяли межі художніх прийомів, за якими прийом перетворюється у самопародію. Не випадково, на певному етапі своїх пластичних пошуків, В. Куликов зупинив свої експерименти й почав відшліфовувати один якийсь ракурс або прийом. В цій зфокусованості на окремому прийомі вже не важливо «що», а важливо «як» і «чому саме це» є предметом інтересу художника.
У портретних композиціях В. Куликова авангардні художні прийоми й пластичні експерименти не виключають психологізацію образів, що є нетиповим для прийомів, заснованих на співставленні ліній, площин й геометричних форм. Портрети Віталія Куликова демонструють, як художник, вирішуючи формальні завдання, не оминає нюанси сенсу, глибини змісту, які, проте, не можуть бути вичерпані психологізмом, індивідуалізацією та репрезентацією почуттів.
В арт-колах Харкова 2015 рік оголошено роком В.М. Куликова. Лекція була присвячена пам'яті художника і новаторству його творчості. Напередодні великої виставкової програми, що запланована восени цього року на різних виставкових площадках Харкова, галерея «Мистецтво Слобожанщини», у співпраці із мистецтвознавцем Олегом Ковалем, відкрила загальнохарківську програму подій, присвячених Віталію Куликову, лекцією про його творчість.