Тимошенко Ольга Володимирівна – атестований майстер з гончарства, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (з 2018 р.), членкиня Харківського клубу писанкарства ім. А.І. Овчаренко. Голова відокремленого підрозділу ГО «Спілка сприяння зеленому туризму» у Харківській області.
Проживає у м. Валки, Харківської області.
Практикує гончарство, валяння з вовни, виготовлення традиційної народної ляльки, писанкарство, виготовлення різдвяних імбирних пряників. Вивчає гастрономічні та обрядові традиції українського побуту.
Закінчила художньо-графічний факультет Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. За фахом викладач образотворчого мистецтва і мистецьких дисциплін. Після закінчення університету молодий фахівець Ольга Тимошенко розпочала викладати у Валківській школі мистецтв. Саме там, відомий валківський кераміст, заслужений майстер народної творчості України Цибульник Борис долучив її до знань про змістовність та виготовлення глиняної іграшки під назвою «валківський свищик». З того часу кераміка стала улюбленим напрямком творчості авторки. Майстриня не єдина у своїй родині, хто опанував мистецтво кераміки: її дідусь, Дем’ян Лубінець, був спадковим гончарем у Новій Водолазі, про що Ользі розповіла її бабуся Віра. Але саме Борис Миколайович розбудив її генетичну пам'ять до гончарства.
Сюжетами для робіт майстрині слугує український фольклор, казки, перекази, оповідки. Серед її робіт можна зустріти як поодинокі керамічні композиції у вигляді свищиків, такі як, наприклад, «Валківський левик з півником», «Вершник», «Коза-дереза», «Кізонька, моя мила», а також композиційні свищики такі як «Валківські леви», «Коні», «Бички на місточку», «Родина свинок» тощо.
Стосовно валківських левів у творчості Ольги Володимирівни, то сама вона відзначає, що «в керамічних виробах на Валківщині ще з часів визначного майстра-кераміста Федора Гнідого побутував образ Валківського лева. Як такі, тварини леви не жили на Валківщині, але подібні образи таких тварин можна було зустріти у таких відомих валківських майстрів-керамістів як Федір Гнідий, Дмитро Наріжний, Борис Цибульник». Сьогодні, молода когорта керамістів з Валківщини продовжує цю традицію, в т.ч. і Ольга Тимошенко. Сам же левик не обов'язково може бути свищиком, принаймні у раніше зазначених майстрів так точно, а от пані Ольга все ж має подібні свищики у своїй колекції.
Окрім свищиків, серед робіт майстрині можна зустріти декоративний посуд, а також сюжетні композиції. Сюжетні композиції із кераміки вона створювала на мотиви творів, які так чи інакше торкнулись її серця, подобались їй у різні періоди життя. Так, близькою для пані Ольги є творчість О. Вишні, І. Нечуя-Левицького. На їх твори, авторка створила власні композиції з однойменними назвами творів «Мед – штука солодка» за твором О.Вишні, що зображує чоловіка поряд з кабаном, якого приманив солодкий мед, і «Баба Параска і Баба Палажка» за твором Нечуя-Левицького, яка являє собою дві жіночі постаті, що стоять одна навпроти одної.
Досить цікаво, висвітлює мисткиня український фольклор та традиції. Сюди можна віднести її керамічні композиції на тему казок «Курочка Ряба»; «Цап, Баран і вовча голова», «Півник та двоє мишенят», «Коза Дереза», а також інтер’єрну композицію «Писанки», що також виготовлена із кераміки. Є в авторки й роботи, створені за мотивами українських переказів та оповідок. Це роботи «Колядники», «Чумацький шлях», «Яка хата, такий тин, який батько – такий син », «Ярмарок» (Бик із возом краму), «Двоє на містку», «Несе Галя воду». Кожна з цих робіт відтворює певні сюжети, яким відведено особливу роль в українському фольклорі.
Поряд зі свищиками та композиційними фігурками, майстриня має зразки авторського декоративного посуду для чаювання, декоративні підставки для серветок, вазони для квітів. На особливу увагу заслуговують у творчості Ольги Тимошенко її інтер'єрні посудини «Чумацький шлях» і «Козак Чуб», які водночас можна використовувати як для прикраси оселі, так і для їх утилітарного призначення як солонку або цукорницю. Декоративний посуд у майстра має натуральне забарвлення, однак, як відзначає сама пані Ольга, на Валківщині, для створення посуду могли також використовувати поливи з натуральними мінералами. Вони могли мати фіолетово-коричневий, зелено-трав’яний або ж жовто-охристий відтінки.
Всі свої керамічні роботи, пані Ольга традиційно декорує за допомогою натуральних матеріалів таких як паличка, трубочка або соломинка. Якщо треба створити якісь маленькі тоненькі деталі з кераміки, то вона також використовує мішковину, щоб протискати через неї рідку глину.
Окрім керамічних композицій, Ольга Тимошенко створює прекрасні народні ляльки (оберегові та календарно-обрядові), виготовляє авторські писанки у техніках травлення та «восківки», використовуючи оберегову символіку (Дерево життя, солярні та космічні символи тощо). Майстриня чудово працює у техніці повстяного валяння і створює різнопланові картини з вовни, сюжети для яких, вона знаходить милуючись природними краєвидами та квітами рідної Валківщини.
З 2017 року пані Ольга обіймає посаду директора Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти (КЗСМО) «Валківська школа мистецтв», а також продовжує викладати у школі мистецькі дисципліни, в т.ч. і свій улюблений предмет «гончарство». Спільно з колегами-викладачами школи мистецтв Ольга Володимирівна проводить майстер-класи з виготовлення валківського глиняного свищика для туристів з області, України й навіть з-за кордону.
З 2019 року майстриня стала власницею української гостинної садиби «Садиба майстрів» у м. Валки, де туристи мають можливість зануритися у традиції та побут Валківщини, спробувати створити глиняний свищик, а також відвідати традиційні страви регіону: Валківський борщ, Слив'янку кількох видів, домашні авторські вина, живий хліб, традиційні українські страви та смаколики. Всьому цьому, навчить своїх гостей безпосередньо сама майстер за авторськими сімейними рецептами.
Спільно з методистами Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, Ольга Володимирівна провела дослідницьку роботу, результатом якої стало занесення елементу «Мистецтво виготовлення звукової глиняної іграшки-забавки «Валківський свищик»» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (2020 р.). До слова, саме валківський свищик є першим елементом від Харківської області, що потрапив до цього списку.
У своїй творчості, Ольга Тимошенко спирається на власне творче кредо: не бути байдужим до життя у всіх його вимірах. Також, майстриню як творчого наставника надихають і її учні, захоплені обличчя яких від власноруч зроблених робіт мотивують їх викладача продовжувати свою роботу.
Початківцям у гончарній справі Ольга Тимошенко радить «обов’язково знайти свого вчителя, який володіє особистою енергетикою того ремесла яким займається. Перш ніж знайти своє ремесло, слід випробувати себе у різних творчих напрямках, експериментувати та нічого не боятись на цьому шляху. Для цього можна спробувати і розпис, і витинання, і малювання, і гончарство, і писанкарство. Все це дозволить обрати для себе той напрямок, який найбільше імпонує душі кріейтора…»
У майбутньому Ольга Тимошенко мріє мати власний ремісничий цех як творчу майстерню, щоб мати майданчик для творчих експериментів. Подібний майданчик, на думку авторки, дозволить їй «зберігати споконвічні генетичні традиції нашого регіону шляхом дослідження і відродження наших традиційних ремесел, що мали місце у житті українців століття тому…»