Дубровська Марина — лялькарство | The Regional Organizing and Methodic Center of Culture and Arts

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Article rating:

Дубровська Марина — лялькарство

Article without translation

Дубровська Марина АндріївнаДубровська Марина Андріївна – народний майстер з лялькарства, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (з квітня 2021 р.).

Проживає у м. Харків.

Займається створенням народних ляльок, іграшок, вишиванням, валянням, виготовляє вироби з паперу та фоамірану.

Закінчила Харківський державний механіко-технологічний технікум. За фахом Марина Дубровська технік-технолог швейного виробництва.

Працює з дітьми у Палаці дитячої та юнацької творчості «ІСТОК» та дитячому клубі за місцем проживання «Оксамит».

З самого малечку Марина Дубровська любила робити щось руками – вишивала, шила і плела гачком. Цю любов майстрині прищепила її тітка Оля. Будучи малою дитиною, перебуваючи влітку у селі, вона вечорами вчила вишивати та плести гачком юну майстриню. З того часу пані Марину не покидала думка, що вона хоче займатися декоративно-прикладним мистецтвом. Саме тому вона почала вчитися шити та моделювати одяг у 10-річному віці, а у майбутньому отримала професію – техніка-технолога швейного виробництва.

У 2003 році стала викладати у дитячому клубі і вже 19 років вона навчає дітей швейному ремеслу. Разом з учнями вона вивчає традиції регіонів України, старовинну вишивку і втілює її у своїх авторських ляльках. Зі своїми учнями майстриня також створює іграшки, вишиває стрічками, займається валянням, створюють роботи у техніці квілінгу, шиють з тканини.

Займаючись тривалий час лялькарством, у своїй роботі майстриня найчастіше звертається до декількох напрямків: створює авторські ляльки, які є основними у її творчості, виготовляє ігрові ляльки, реконструйовані по книгах етнографів., а також створює оберегові ляльки.

Для своїх робіт авторка намагається використовувати тільки натуральні тканини та нитки. Інколи вишиває роботи стрічками, а не лише нитками муліне. Серед ляльок створює легкі у виконанні роботи – це маленькі безрукі лялечки та хрестоподібні ляльки з клаптиків тканини на дерев’яній основі, які мають каркас рук і вдягнені у попередньо вишиту сорочку, спідницю та керсетку. Кожна лялька виготовляється індивідуально. На одну лялечку з клаптиків майстриня може витратити до 30 хвилин, але якщо це масштабна робота зі створенням одягу та вишивкою, то на її створення може витратити від неділі до місяця. Наприклад свою ляльку «Буковинська наречена» вона робила цілий місяць.

Також пані Марина любить працювати з натуральними теплими і м’якими тканинами – льоном, мішковиною, текстильними тканинами, бавовною, рівноміркою на якій вона вишиває. Коли є вільна хвилина, майстриня залюбки вишиває, а схеми бере з книги Лідії Бебешко «Вишивальні традиції України», яку придбала для вивчення. Кожну створену ляльку Марина Дубровська може довго виношувати у думках, а тільки потім сідати за роботу. Свою авторську ляльку вона створює на спеціальних дерев’яних підставках, а у руки вставляє проволоку, щоб лялька мала можливість міняти положення рук.

Майстриня неодноразово була учасницею лялькових проєктів, для яких вона створювала свої ляльки. Це такі проєкти як виставка «Княгині та князівни», учасники якої, відтворювали образи знаних і впливових жінок княжої доби, а також мистецький проєкт «Ляльки мандрують світом. Для цих виставок майстриня створювала ляльок «Княгиня Ольга» (у зимовому вбранні), «Княгиня Ольга» (за малюнком літописців), «Єфросинія Полоцька» (монахиня), «Жозефіна» (за мотивами іспанського народного костюма) тощо. Спеціально для цих робіт, пані Марина підбирала тканини, тасьму, каміння та намистини. Вбрання для ляльки «Княгиня Ольга» авторка зробила багатошаровим, вдягнувши її у дві сорочки і накидку. На голові у неї була хустина з короною, а у руках хрест, який вона зробила власноруч. Кожну деталь майстриня продумувала і створювала за малюнками. Попри таку клопітку роботу, Марина Дубровська завжди намагається робити кожну свою ляльку особливою – чи то у вишивці, чи то у крої одягу, який створює сама, чи то у головному уборі або зачісці.

Коли пані Марину запитують, де вона бере ідеї для створення ляльок, то вона відповідає – іноді ідеї приходять їй уві сні, а інколи вона відтворює ляльок в українських строях за старовинними світлинами.

Ляльки майстрині побували на багатьох виставках, які проходили у різних куточках країни: Києві, Чернівцях, Стриї, Лубнах, Херсоні, Золочеві, Ужгороді, Харкові, Броварах тощо. Також свої роботи авторка представляла у Національній спілці майстрів народного мистецтва України і в Будинку художника. Вона брала участь у конкурсах «Сузір’я Україна-Європа», «Україна Єдина», «Квітуча Україна», «Україна єднає світ», «Super World Talent 2020», «Симфонія кольорів Самоцвіти», «Канадсько-українському фестивалі дитячої та юнацької творчості» тощо.

У 2020 році Марина Дубровська представила свою колекцію ляльок у Харківському історичному музеї та в Обласному організаційно- методичному центрі культури і мистецтва на виставці «Магія української ляльки». У 2022 році відбулася онлайн її персональна виставка разом з майстринею Юлією Соловйовою «Ляльковий світ харківських майстринь» у Харківському обласному організаційно- методичному центрі культури і мистецтва, яка у зв’язку з війною не зупинила запалу майстрині створювати ляльки. Увесь час з початку повномасштабного вторгнення пані Марина перебувала у рідному Харкові й підтримувала своїх дітей. Разом зі своїми учнями у себе вдома вона створювала і продовжує створювати оберегових лялечок для військових, а також виготовляє роботи на підтримку ЗСУ, на виручені кошти з яких, купують обладнання для захисників. Таким чином, вона виготовила вже понад 500 ляльок. Частину своїх лялечок вона надсилала на благодійні ярмарки у різні куточки за кордон - у Німеччину, Польщу, Ізраїль, Великобританію, Данію, Францію. Завдяки цій підтримці ЗСУ, авторка вірить у те, що разом вони прискорюють перемогу України.

Зараз майстриня працює над створенням нових робіт і попри те, що сьогодення внесло свої корективи у її діяльність, вона продовжує творити і радіти кожному дню, що й рекомендує робити своїм учням та послідовникам. Авторка зізнається, що «сьогодні, як ніколи, вона разом з іншими українськими майстрами прагне відроджувати українську культуру і традиції» Разом зі своїми учнями вони вивчають витоки народної ляльки за зразками книги О.С. Найдена «Українська народна лялька» і намагаються привносити набуті знання при створенні своїх робіт.

Початківцям у лялькарстві, Марина Дубровська бажає творити від серця, з душею і любов’ю до рідного краю, адже «відтворюючи свої традиції, ми вселяємо тепло і віру нашої української нації у маленькі ляльки». За її словами: «Ляльки – це духовні атрибути, естетичні пам’ятки мистецтва, це життя нації, це увіковічення народу, це збереження пам’яті наступним поколінням. У них цвіт української культури». Майстриня радить виготовляти ляльок не лише своїми руками, а й серцем, з любов’ю і щирістю, тим самим примножуючи любов до мистецтва, поважаючи і дотримуючись звичаїв та традицій рідного краю, з вірою та надією у світле майбутнє своєї землі.

Сховати метелика