Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2019 рік

dovgenkofest

New in the Virtual Gallery

Новая фотогалерея Центра

Upcoming Events

No events

Calendar of Events

September 2019
M T W T F S S
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Article rating:

Нові аспекти дослідження фольклору в Україні

E-mail Print

 konferenciya

   22-23 жовтня 2015 року на базі Львівського національного університету імені І. Франка відбулися П’яті Колессівські читання – конференція, що об’єднала музикознавців, філологів й антропологів з України та закордону, інтереси яких зосереджуються на дослідженні музичного фольклору в різних аспектах його побутування в сучасних умовах та історичній перспективі.

   Участь у роботі Читань взяла Світлана Коновалова, провідний методист лабораторії досліджень нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.

   Право голосу: етичні й юридичні аспекти збирацької та архівної діяльності

   Проблема, що рефреном проходила в доповідях учасників, – дотримання авторських і суміжних прав у практиці збирання та використання фольклорно-етнографічних матеріалів. Йдеться як про часом спірні амбіції дослідників, які ревно ставляться до власноруч зібраних матеріалів та часто-густо прагнуть обмежити доступ до найбільш цінних зразків, так і про інтереси інформанта – носія традиції, який тривалий час уявлявся лише об’єктом дослідження, а не його повноправним учасником.

LNU Franka 4 700x329   Жваве обговорення викликала доповідь Уляни Парубій «Польові дослідження та морально-етичні норми: конфлікт інтересів». На основі власного досвіду (пані Уляна багато років досліджує вербальну магію українців) доповідачка окреслила проблему втручання дослідника у світ інформанта, порушення засадничих принципів його функціонування та наголосила на необхідності відповідально ставитися до можливих наслідків таких контактів, навіть якщо вони лежать виключно в площині суб’єктивних відчуттів респондента. Особливо гостро проблема вибору (душевний комфорт інформанта чи максимально ретельне документування традиції) постає під час роботи з матеріалом, що належить до сфери таємних знань. Це, наприклад, замовляння чи особливі молитви. Зазвичай в культурі існують певні жорсткі правила передачі та використання такої інформації, порушення яких неодмінно призводить до небажаних наслідків. Найчастіше йдеться про втрату словесною формулою магічної сили, що унеможливлює її використання в майбутньому.

   Вмовляючи інформанта порушити заборону, випитуючи інформацію, яку згідно з установками, що побутують в спільноті, сторонньому знати не слід, дослідник ставить співрозмовника перед тяжким моральним вибором, що, на думку Уляни Парубій, є недопустимою ситуацією. Шкідливою є практика і таємного запису. Більше того, використання матеріалів, отриманих без письмової згоди інформанта, може бути вкрай утрудненим в майбутньому, враховуючи останні тенденції у сфері права.

   Від колекцій до архівів

   Однією з центральних тем обговорення в фольклористичному середовищі вже який рік лишається створення фольклорних архівів: вироблення певних галузевих стандартів зберігання та архівування матеріалів. Усе чіткіше кристалізується глобальна мета – створення національного цифрового архіву українського фольклору, проте сучасний стан більшості зібрань фольклорної та етнографічної інформації – приватних й інституційних колекцій – ставить під сумнів її швидку реалізацію.

   Участь у роботі Читань взяли представники майже всіх найбільших установ, що займаються накопиченням та опрацюванням народознавчої інформації (аудіозаписи, фото- та відеоматеріали тощо), зібраної переважно під час фольклорно-етнографічних експедицій: Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва (м. Харків), Львівський національний університет імені І. Франка, Рівненський гуманітарний університет, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського, Національна музична академія України імені П. Чайковського, Інститут народознавства НАН України, Харківський національний університет мистецтв імені І. Котляревського. Власну методику створення архівів візуальної антропології презентував представник Клайпедського університету (Литва) Рімантас Слюжинскас.

   Слово мали й дослідники, які опрацьовують дрібні локальні зібрання того чи іншого регіону, що зберігаються в установах, для яких цей вид діяльності не є профільним. Стан таких «загублених» колекцій дуже часто викликає занепокоєння. Це і незадовільні умови зберігання носіїв, і брак постійної роботи з систематизації й атрибутизації інформації, і невизначений юридичний статус подібних зібрань – як наслідок виключення з наукового обігу вже сьогодні і примарні перспективи в майбутньому. Причина такої ситуації найчастіше полягає у відсутності кваліфікованих кадрів і банальному нерозумінні чи то з боку адміністрації установ-фондоутримувачів, чи то з боку спадкоємців, якщо мова йде про приватні збірки.

   «Солідні» інституції також стикаються з низкою проблем, вирішення яких потребує консолідації професійного середовища. Найперше йдеться про прийняття загальних стандартів архівування, які б, з одного боку, відповідали специфіці матеріалів, що архівуються, а з іншого – вимогам Національного архівного фонду. Безсистемне нагромадження матеріалів, нехай навіть вкрай цінних, архівом вважатися не може. Окрім властиво термінологічного погодження, вирішення цієї проблеми сприятиме покращенню зручності користування зібраннями, що відкриє доступ до них широкому колу фахівців, кращому збереженню даних з розробкою алгоритмів їх відновлення у випадку надзвичайних ситуацій і, певною мірою, очищенню правового поля, позаяк на сьогодні існування зібрань навіть у стінах державних установ ледь не повністю залежить від ініціативи окремих співробітників та примх керівництва закладу.

   (Матеріал підготувала С. П. Коновалова)

e-max.it: your social media marketing partner