Майстер-шоу з Будянського розпису | The Regional Organizing and Methodic Center of Culture and Arts

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Article rating:
( 1 Vote )

Майстер-шоу з Будянського розпису

 DSC 0363 copy copy copy

19 січня в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва відбулося майстер-шоу з Будянського розпису від викладачів Будянської дитячої школи народного мистецтва - Пяніди Людмили Євгенівни, яка на цей час є її директором, і Наталії Миколаївни Костенко.

Захід розпочався з розповіді Людмили Пяніди про історію Будянського керамічного мистецтва. Ще в кінці 19 сторіччя, Матвій Кузнєцов - правнук відомого магната, засновника Гжельского заводу Якова Кузнєцова, вирішив знайти місце для створення нового підприємства з виготовлення фаянсових і порцелянових виробів. Невелике слобожанське селище Буди було обране їм не випадково: близькість глиняних родовищ і залізничних шляхів були вирішальним фактором. Стару винокурню переробили на заводську будівлю, і запустили масове виробництво керамічних виробів. Спочатку у виробництві використовувався тільки підполив’яний розпис.

Починаючи з 50-х років ХХ століття на заводі стали працювати фахівці, завдяки яким відбулися значні зміни, що вивели Будянську кераміку на ще більш високий рівень. Серед них були і учасники виставки «Різдвяний подарунок Слобожанщині» Борис Петрович Пяніда і Галина Денисівна Чернова. Саме вони внесли нові технологічні та естетичні нововведення, популяризували підполив’яний спосіб розпису і автентичний Будянський розпис, основою для якого стало народне мистецтво Слобожанщини та інших регіонів України, в яких народились Будянські майстри.

На жаль, Будянського заводу вже не існує, але хранителем славних традицій залишається Будянська ДШНМ, завдяки якій керамічне мистецтво, що формувалося десятиліттями, продовжує жити і радувати глядачів своїми неповторними творами.

Першим етапом виготовлення керамічних творів є випал сировинного матеріалу. Для випалу сирцю необхідна спеціальна піч, яка здатна нагрітися до 1100 градусів. Після цього посуд можна розписувати. Для подальшої роботи попередньо робиться ескіз на папері, а потім ескіз на самому посуді. Для розпису вибираються спеціальні фарби, здатні витримати високі температури. Вони виготовляються з натуральних матеріалів і після випалу можуть поміняти свій колір. Їх необхідно розбавити з гліцерином. Чим більше гліцерину, тим більш світлим стає колір. Пензлики використовуються білячі, або синтетичні. При розпису їх необхідно притискати щільно до посуду. Дуже важливо не помилитися, так як виправити малюнок потім буде неможливо. Після розпису виріб опускається в спеціальну глазур. Наприкінці необхідно здійснити ще один випал також при температурі 1100 градусів.

Майстри Будянської ДШНМ розповіли про основні етапи виготовлення розписної підполив’яної кераміки, і безпосередньо показали самий цікавий з них - розпис. Буквально за кілька хвилин у майстрів виходило створити прекрасні квіткові композиції, які були одночасно лаконічними і наповненими надзвичайною життєвою повнотою і теплою енергетикою.

Також був показаний і більш складний процес розпису тарелей на спеціальному колі. Потрібно мати певний досвід, щоб вдало відцентрувати їх на колі для майбутнього обертання і уникнути падіння посуду. Пензлик просто підноситься до посуду, що обертається, внаслідок чого можна сформувати красиві кругові композиції.

Викладачі Будянської ДШНМ дали можливість глядачам, серед яких було багато дітей, самим спробувати розписати тарелі та створити свою власну композицію. Майстер-шоу відбулось в приємній і творчій атмосфері, викликавши велике зацікавлення до нашого унікального і неповторного Слобожанського мистецтва - прекрасного Будянського розпису.

Сховати метелика