КЗ "ОБЛАСНИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА"

Rushniki Slobozhanshchini albom
 
семінар-практикум (дистанційно) на тему: «Силянка та гердан – традиційні українські прикраси з бісеру»
 
photo 2022 04 28
 
Культурно-мистецькі заходи на 2021 рік
  
Статут
 
graimo
  
folk
 

Нове у віртуальній галереї

 
graf
 

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

war

A+ R A-
Article rating:

Жнивні та буряшні пісні

E-mail Print

 00090909 copy

Після Петрового посту наставав час для роботи в полі, на луках і городах. Чоловічою роботою вважався сінокіс, жінки ж прополювали від бур’янів городи й панські землі з насадженнями цукрових буряків. Також розпочиналася спекотна пора жнив. Але й під час важкої роботи українські селяни розважали себе різноманітними піснями. Особливо дотепними та веселими були ті пісні, які співалися жінками під час прополювання, а пізніше - й жнивні. Вони невеликі за формою, прості за інтонацією та ритмом й виконуються двома-трьома працюючими неподалік сусідками. Основна тематика пісень – підшучування одна над одною  й висміювання конкретної ситуації – незручності пози, швидкості роботи тощо:

Ой чиє ж то козеня,
Що задрало хвостеня?
Біжить та реве,
Що не дожене.

Ой чия ж то дура
Поперед подула?
Чия вона є?
Підожди мене!

Особливо загострювалися висміювання за колективною роботою в полі:

Попереду з горщатами,
А позаду з байстрятами,
Це ж вам і за те,
Що одстаєте!

Оскільки в багатьох регіонах України, особливо на Лівобережжі, подібні пісні виконувалися на початку літа на бурякових плантаціях, то вони й отримали назву «буряшних». Серед них зустрічається й велика кількість ліричних текстів:

Ой раночку, раночку,
Заховайсь у ямочку,
А ти, вечірок,
Напни холодок!
Напни холодок
На наших дівок,
Ще й на наше тіло,
Щоб не загоріло!

Загалом, з певними текстовими коригуваннями, вони органічно увійшли й у жнивний цикл пісень. Сінокіс також супроводжувався піснями, його часто-густо проводили колективно, толокою, а після цього, як і в жнива, косарі й гребці йшли до господаря обідати. Схожість характеру й умов роботи пояснює схожість тематики та загальної композиції цих пісень. Однак на Слобожанщині косарські пісні практично не фіксувалися, проте в багатьох місцинах під час косовиці співали чудову ліричну пісню: «Косарі косять, а вітер повіває, шовкова трава на косу налягає...».

Матеріали для статті були взяті з експедиційних щоденників та аудіозаписів 90-років, що проводилися на території Слобожанщини та Полтавщини провідною методисткою відділу досліджень нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій ООМЦКМ Г.В.Лук’янець.

Пропонуємо вам ознайомитися з попередньою публікацією з рубрики «Народний календар» на цю тему на нашому сайті: https://www.cultura.kh.ua/uk/folk-calendar/3309-narodnij-kalendar-zhniva

Також ви можете прослухати жнивні та буряшні пісні на сайті Цифрового архіву фольклору Слобожанщини та Полтавщини: https://folklore.kh.ua/?q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=&q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=54&q%5Bmotive_ids%5D=&q%5Bwords%5D=&q%5Byear_start%5D=&q%5Byear_end%5D=&q%5Bis_notes%5D=&q%5Bis_text%5D=&sort=rating&q%5Bregion_id%5D=&q%5Barea_id%5D=

Матеріал підготовлений провідним методистом відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій Харківського обласного центру культури і мистецтва Катериною Курдіновською.

Фото з архіву фольклорного гурту “Муравський шлях”

e-max.it: your social media marketing partner