Порятунок культурної спадщини в часи війни | The Regional Organizing and Methodic Center of Culture and Arts

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Article rating:

Порятунок культурної спадщини в часи війни

 34 copy copy

У п'ятницю, 23 вересня, співробітники Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва взяли участь у веб-конференції «Порятунок культурної спадщини під час надзвичайних ситуацій. Допомога та міжнародна співпраця», яку організували Громадська ініціатива «Центр порятунку культурної спадщини», «Український центр культурних досліджень», Управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської обласної військової адміністрації, Інститут народознавства НАН України та кілька громадських організацій: «Благодійний фонд родини Нагірних», «Центр історичної пам’яті», «Центр мистецтв «Арт-Простір», «Українське фотографічне товариство». Мова йшла про міжнародну благодійну допомогу галузі культури України. Перш за все йшлося про превентивний захист пам’яток історії і культури, про консервацію, евакуацію фондів музеїв, бібліотек, інших закладів культури. З початку війни в України нараховується більше 500 розбомблених та понівечених культурних об’єктів Наш Центр культури і мистецтва опікується збереженням нематеріальної культурної спадщини, але дуже цікаво було послухати про громадські ініціативи зі збереження культурної спадщини, досвід інших культурних організацій, які потерпали від військових дій, а також про те, яким чином збиралися гроші для закупки і доставки потрібного приладдя та пакувальних матеріалів, інших необхідних речей для допомоги постраждалим закладам культури.
Інформацію, яка була оприлюднена на веб-конференції, умовно можна поділити на три частини. Із презентаціями і доповідями виступили українські культурні діячі - Василь Петрик (начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації), Ірина Френкель (директорка УЦКД), Наталія Філевич (голова Фонду родини Нагірних, мистецтвознавиця, дослідниця сакральної архітектури), Валерій Бублик (менеджер програм House of Europe «Інфраструктурні гранти» та «Лабораторія культурної трансформації»). Вони звітували про свою роботу з порятунку культурної спадщини та про те, які є можливості з фінансування відповідних проєктів. Так, стало відомо, що завдяки зібраним львівською Громадською ініціативою «Центр порятунку культурної спадщини» грошам 76 українських музеїв отримали допомогу, при цьому 20 музеїв отримали гроші, 75 - пакувальні матеріали, 21 музей отримав комп’ютерну техніку.

Не менш цікавою була інформації, отримана під час виступів закордонних представників громадських ініціатив та закладів культури, які розповіли як вони збирали гроші і яку саме допомогу їх організації надали українцям. Серед доповідачів були: Марта Ярошевич-Холдер (співзасновниця некомерційної організації у Вашингтоні «Фонд збереження сакрального мистецтва України»), Павел Укельський (заступник директора Музею Варшавського повстання, ініціатор Комітету допомоги українським музеям), Катріна Кукаїне (директорка департаменту розвитку Національної бібліотеки Латвії), Мікаела Марчук (від імені Канадської коаліції культурної спадщини в Україні) .
Останній блок веб-конференції склали виступи керівників тих закладів, які саме й отримали допомогу - Запорізького краєзнавчого музею (Вікторія Водоп’ян), Національного музею “Гетьманська столиця” (Наталя Реброва), Охтирського міського краєзнавчого музею (Людмила Міщенко) та інші. Остання дуже емоційно розповіла про те, як було зруйновано музей, як співробітники, ризикуючи життям, рятували з під завалів те, що залишилося від музейних фондів.
Інформація, оприлюднена під час конференції, безумовно була корисною, досвід сумний, але його потрібно вивчати. Ситуація з матеріальною культурною спадщиною складна, загрозлива і непередбачувана, адже не відомо коли і куди може прилетіти. Однак вона все ж таки більш очевидна і зрозуміла. Зовсім інакше виглядає ситуація з нематеріальною культурною спадщиною: з окупованих територій інформації немає, там нав’язується зовсім інша "культурна традиція", у прифронтових регіонах йдеться перш за все про порятунок життів. Багато носіїв елементів розкидано по країні і по світу, практикувати елемент часто немає можливості та й не до того... Але збереження фонду записів фольклорних та етнографічних експедицій, його вивчення, оприлюднення, популяризація нашої нематеріальної культурної спадщини - це те, що ми можемо і маємо робити, А тепер знаємо і куди можна звернутися по допомогу.
Завідувач відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Оксана Бугайченко

32

Сховати метелика