Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Статут
 
folk
 
Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Жовтень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

karantin

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 19 шт. )

Фестиваль „Кроковеє коло” відбудеться наприкінці березня, а гала-концерт його учасників – у травні

e-mail Друк

К-к1оло дип1-2006 е-прогОбласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва, Спілка етнологів та фольклористів міста Харкова за підтримки управління культури і туризму Харківської облдержадміністрації планують 23-31 березня 2012 року проведення ХІІ Відкритого фестивалю традиційної народної культури "Кроковеє коло". Фестиваль проводиться з метою залучення дітей та молоді Харкова і області до активної дослідницької і виконавської діяльності з відродження, збереження та впровадження у життя народних звичаїв, обрядів, традицій рідного краю.

„Програма фестивалю включатиме науково-практичну конференцію, творчі змагання, гала-концерт та виставку робіт юних майстрів традиційних художніх ремесел, - розповідає завлабораторією дослідження нематеріальної культурної спадщини обласного центру культури та мистецтва Галина Лук'янець. – Для участі у заходах фестивалю запрошуються учасники народознавчих, фольклорних, дослідницько-виконавських, вокальних гуртів, гуртків народних художніх ремесел клубних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл естетичного виховання, будинків дитячої та юнацької творчості. Науково-практична конференція „Етнологія і фольклористика" відбудеться за темами: музичний фольклор, усна народна творчість, дитячий фольклор, календарна обрядовість, родинна обрядовість, традиційний народний одяг, житло, ремесла, народна кухня, народні прикмети, обереги, народна метеорологія, народні вірування, демонологія тощо".

Специфіка цього фестивалю у тому, що його учасники – школярі.

„Головна вимога до учасників фестивалю, - це відповідність співу та художніх ремесел автентичності народних традицій, - розповідає одна з організаторів фестивалю кандидат педагогічних наук, керівник зразкового художнього фольклористичного колективу „Мережка" ЦДЮТ № 1 м. Харкова Мирослава Семенова. – Це скоріш гра у народну культуру (найбільш ефективна форма досягнення зацікавленості дітей), а не стилізація під автентику. Тут неприпустимі короткі спідниці, або фантазійний орнамент на вишиванці – все повинно точно відповідати місцевим традиціям. Але ми не впадаємо і у язичництво, нам хоча б зберегти традиційну культуру, яка була ще у позаминулому столітті". Вперше фестиваль „Кроковеє коло" було проведено у 2000 році, і відтоді більше 4 тисяч школярів від 7 до 17 років взяли участь у різних номінаціях.

„Засновниками фестивалю тоді виступили облуправління освіти та науки, облуправління культури, управління освіти міськради, обласне відділення Українського Фонду культури. Завданням фестивалю було залучити школярів до активної науково-дослідницької і виконавської діяльності щодо збереження звичаїв, обрядів, традицій, автентичного співу, національного вбрання та традиційних художніх ремесел, а також обмін досвідом з етнокультурної діяльності, - розповідає завсідниця оргкомітету „Крокового кола" голова Спілки етнологів та фольклористів м. Харкова Наталя Олійник. – У „Кроковому колі" зазвичай брали участь діти Слобожанщини, але гостями фестивалю були і представники інших областей та країн, що демонстрували, як у них ведеться робота щодо передачі підростаючому поколінню народних культурних традицій".

Слухаючи спогади засновників фестивалю, спадає на думку прислів'я: „Не було щастя, так нещастя допомогло".

„У 90-ті роки була державна підтримка педагогів-народознавців, керівників художніх колективів, що вивчали та пропагували народну культуру, - каже Мирослава Семенова. – Велася і експедиційна робота за участю юних краєзнавців зі зібранням фольклорно-етнографічних матеріалів. 1994 року до навчальних планів загальноосвітніх закладів увійшов предмет народознавство. Створювалися фольклористично-етнографічні гуртки, гуртки народної вишивки, писанкарства, петриківського розпису, гри на бандурі, сопілці. На уроках образотворчого мистецтва вчитель-методист школи № 151 Ірина Вікторівна Чекмарьова (нажаль, минулого року вона пішла з життя) залучала дітей до писанкарства, витинання, народного розпису, ліплення, ткацтва, виготовлення ляльок-мотанок. Галина Іванівна Воловик, що згодом стала членом Національної Спілки народних майстрів разом з дітьми оволоділа мистецтвом виготовлення виробів з соломки в Ізюмському будинку дитячої та юнацької творчості. У вищах також відбувалася народознавча модернізація навчально-виховної роботи, і насамперед у тих, що готували професійних педагогів. В Україні почали відбуватися фестивалі традиційної народної культури, на яких звучали кращі твори у виконанні автентичних колективів і дослідників фольклору. На чолі з відомим письменником-етнографом Вадимом Скуратівським на Харківщині було започатковано Міжнародний фестиваль традиційної народної культури „Покуть". Була справжня народознавча революція".

Однак наприкінці 90-х принципово змінилася парадигма освіти у зв'язку з проголошенням курсу на євроінтеграцію. Державне фінансування народознавчої діяльності стало вкрай обмеженим, у 1998-му народознавство було вилучено зі шкільних програм.

„Народознавці України забили на сполох, бо формування особистості засобами народознавчої діяльності найтісніше пов'язано з моральним, естетичним, громадянським вихованням, а діяльнісний підхід до впровадження етнокультурних цінностей сприяє всебічному розвитку особистості. Тенденція вилучення дітей, молоді від чистих джерел національної самобутності і культурного розмаїття, від усвідомлення власної причетності до унікальної культури предків створюють загрозливу ситуацію розриву духовно-культурних зв'язків між поколіннями, зниження загального рівня культури, ведуть до втрати морально-етичних норм і формують філософію песимізму, соціальної пасивності, безпорадності й безвиході. Тому у 1999 році у Харкові було створено Спілку етнологів та фольклористів. І Спілка вирішила започаткувати фестиваль, що охопив би усі ланки народознавчої роботи. Він отримав назву „Кроковеє коло", - згадує Мирослава Семенова. – Перший фестиваль відбувся 2000 року. Окрім участі у конкурсах щодо етнографічних програм, демонстрації дитячих здібностей у співі та художніх ремеслах, зазвичай в рамках фестивалю проводяться учнівські науково-практичні конференції, у яких піднімаються проблеми сучасного народознавства, що розглядаються крізь призму освітянської складової".

Ось и цього року актуальні питання народознавчої освіти обговорюватимуться в рамках науково-практичної конференції на „Кроковому колі". Початок її роботи 23 березня о 9.00.

24 березня також з 9.00 в рамках фестивалю відбудеться виставка та виконання дітьми у режимі он-лайн робіт з традиційних художніх ремесел. 25 березня з 8.00 у обласному центрі культури та мистецтва (вул. Пушкінській, 62) – заїзд та реєстрація творчих колективів та окремих виконавців – учасників конкурсів „Солоспів", „Гуртовий спів", „Фольклористично-етнографічні програми".

Гала-концерт кращих учасників фестивалю та заключна виставка робіт відбудуться у рамках заходів Фестивалю традиційної народної культури „Покуть+" (за окремим графіком).

e-max.it: your social media marketing partner