foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:
( 4 шт. )

Цнотливий погляд на Слобожанщину - на виставці художника Миколи Дороднова

Четвер, 19 квітня 2012 р. Коментарів: 0

На виставці Миколи ДородноваТеплі, цнотливі, по-дитячому чисті, просочені любов'ю, - яких тільки піднесених епітетів не прозвучало на адресу картин Миколи Дороднова, виставлених в обласному центрі культури і мистецтва. Недарма мистецтвознавці називають цього художника сучасним Васильківським: навіть у повсякденному Слобожанському пейзажі він може побачити і передати глядачеві якусь загадковість і відчуття чогось рідного, близького.

Картини поза часом

Відкриття експозиції, яку автор назвав «Я сохраню тебя, мой край родной, в своей и в памяти народной...», пройшло 18 квітня у виставковому залі другого поверху центру культури та мистецтва на вул. Пушкінській, 62. І дійсно, завдяки пензлю майстра, багато слобожанських пейзажів відображені для історії. Ось напівзруйнована хатина Григорія Сковороди на Основі в Харкові, якої сьогодні вже немає.

Хатка Григорія Сковроди, якої у такому вигляді вже не існуєАле, незважаючи на буквальну в дусі соцреалізму впізнаваність конкретних місць і будівель, в основному всі його пейзажі - як би поза часом. Ось Центральний ринок у Харкові, написаний на прикінці минулого століття - так він міг виглядати і 200 років тому і буквально вчора. Або, приміром, на картині «Проводи до армії» ми бачимо сільську околицю, хтось обіймається, хтось танцює, хтось грає на гармонії, але, скільки не вдивляйся, не зрозумієш, чи то проводжають у рекрути, чи до президентського полку.

Від кожної з понад восьми десятків експонатів виставки неможливо відірватися: відчуття реальності, немов ти не на картину дивишся, а потрапляєш туди - у чудовий куточок природи з видом на Хорошевський монастир або на нічний привал сторожів скотної загороди, розвалених у вогнища прямо на траві серед скрекоту коників, і починаєш прислухатися: про що вони там говорять?

Сучасний Васильківський

Звичайний харківський пейзаж«Він найближче підійшов до Васильківського у передачі як і узагальненого українського пейзажу, так і деяких історичних моментів (у нього є картини - історичні реконструкції), - розповідає мистецтвознавець, співробітниця Харківського художнього музею Ольга Денисенко. - Він пише не тільки на полотні, а й на дереві - це пряма апеляція до Васильківського, який теж малював на фанерних дощечках. Така робота відрізняється від картин на полотні, виходить зовсім інший вигляд: з'являється емалева звучність фарб, більш світлоносна яскравість. Я сьогодні відкрила для себе таку грань Миколи Дороднова, як майстра міського пейзажу. Ось тут і вулиця Клочківська, і церква на Іванівці. Він - і художник першого плану, наближеного до глядача. Як от церква Петра і Павла - з такого ракурсу я її не бачила. А він знайшов дворик, знайшов таку високу точку, ми бачимо дахи внизу (цей композиційний прийом називається «чаша») і зумів передати і особливу зворушливість цих дахів, і на їх фоні церкви. І тут же він рівно провів лінію другого горизонту, яка зіграла роль внутрішньої рами, що надає пейзажу особливої патетики, урочистості».

Види, які зображує Микола Дороднов, дійсно, звичні для ока мешканця Слобожанщини. Однак у кожному з цих буденних пейзажів можна побачити щось незвичайне, особливу красу, яка нас оточує, до якої ми, можливо, звикаємо, але художник відкриває для нас цю красу заново.

Мистецтвознавець Ольга Денисенко«Тут доречно такий японський вираз: велике в малому, - каже Ольга Денисенко. - Микола Іванович - співак Слобожанщини. Український романтизм - так можна сказати про цього художника. Він, дійсно, романтик. І не тільки коли він пише місяць (це місячна доріжка, місяць на небі, зіроньки сяють), але романтизм є і в більш буденних сюжетах. Який сюжет не візьмемо, будь то Хорошево, Мерефа, Нестеренки, харківські околиці, - це типовий український архітипний образ пейзажу: ставки, лівади, озера. Але що дивно: його хатки не навівають смутку, це народне житло, яке зберегло і комфорт, і затишок, і відчуття ідилії. Він любить і мотив дороги: чи то стежка, чи то широка дорога. А ось його воли нагадують знову-таки картину «Чумацький Ромодановський шлях» Васильківського. Дороднову однаково добре вдаються усі пори року. Це романтичний, піднесений погляд на природу. Тут видно і патріотизм - не показний, а справжній, щирий, органічний, який дозволяє і в сонце пекуче, і в дощ, і взимку виходити просто неба з палітрою, досліджувати нашу Слобожанщину, щоб зберегти цю красу і у своїй пам'яті, і в пам'яті народній».

Чистота пейзажів - від чистоти душі

Дочка Миколи Дороднова ЗояПонад двадцять років Микола Дороднов пропрацював у середніх школах на Харківщині, потім 22 роки викладав у харківській дитячій художній школі ім. Рєпіна. Його колишні колеги стверджують, що Дороднов - хороший педагог, що виховав не одне покоління сильних художників. У цій же школі вчилася і дочка Миколи Івановича Зоя. Ось тільки в професії вона не пішла стопами батька. Зате онуку, 10-річному Сашкові, схоже, гени все ж передалися, він з жадібністю вбирає від дідуся не тільки навички, але й любов до рідного краю.

«Тато завжди був вимогливий щодо дотримання моральних принципів, я виховувалася в строгості, мені вселялося, що на першому місці має бути сім'я, ніякого душевного, морального бруду, - розповідає донька художника Зоя. - Тато сильно переживає зараз через те, що сьогодні у наше життя входить багато бруду, каже, що серіали, вульгарність, відсутність рамок, які демонструють по телебаченню, просто ранять його душу».

(зліва направо) онук, зять, донька Миколи Дороднова, Тетяна ІщенкоЧистоти душі Микола Дороднов дотримувався і сам. Полюбивши раз і назавжди свою Тамарочку, він через все життя проніс трепетне, тепле почуття до коханої. Вона була його музою і його цензором, завжди запитував її ради.

«У картинах Миколи Дороднова відчувається якась цнотливість, дивлячись на його роботи, відчуваєш, як сам стаєш чистішим, переживаєш світлі почуття, по-іншому дивишся на навколишню дійсність, - говорить директор центру культури та мистецтва Тетяна Іщенко. - Недарма саме з цього художника ми починаємо новий цикл виставок, в якому хочемо представити талановитих художників Слобожанщини. Саме тих, які, можливо, не так широко відомі, але, безумовно, цікаві, самобутні».

АвтопортретБлизько 2 тисяч творів Миколи Дороднова розсіяні по світу: окрім Харківського, Полтавського, Чернігівського художніх музеїв, вони знаходяться в музеях США, Канади, приватних колекціях України, Росії, США, Німеччини, Ізраїлю, Франції, Великобританії, Бельгії. На нинішній виставці представлені картини художника з приватних колекцій. Через хворобу сам він, на жаль, не зміг бути присутнім на відкритті виставки, проте, після перегляду його картин все виходили із залу з таким почуттям, ніби поспілкувалися з цією дивовижною особистістю.

Переконатися в цьому можна до 10 травня 2012 року, відвідавши виставку за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставковий зал 2-го поверху. Час роботи - з 10.00 до 17.30, вихідний - неділя. Тел. 700-26-62.