Одна з найбільших в Україні колекцій вишиваних орнаментів – на виставці Григорія Гриня | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

Відділ дослідження та відродження декоративно-ужиткового мистецтва та виставкової діяльності

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 7 шт. )

Одна з найбільших в Україні колекцій вишиваних орнаментів – на виставці Григорія Гриня

Григорій ГриньПерсональна виставка слобожанських вишиваних орнаментів заслуженого майстра народної творчості Григорія Гриня під назвою «... І вишите моє життя на ньому» відкрилася 4 лютого 2014 року в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва. Тут представлена одна з найбільших в Україні колекцій композиційних малюнків вишиваних рушників і сорочок – усього понад півтисячі робіт.

«Хлопці вже побігли, а я все стояв зачарований»

Експозиція висвітлює унікальне розмаїття вишивки, яка вишуканими орнаментами прикрашає і рушники, і жіночі блузки, і чоловічі сорочки, і скатертини, і навіть краватки. Серед експонатів на виставці можна побачити як ескізи для вишивок, так і вишиті зразки. Здебільшого це орнаментальні мотиви Полтавщини, яким більш притаманні рослинний або рослинно-геометричний малюнок. До експозиції ввійшли 540 композиційних малюнків майстра, створених за допомогою акварелі, гуаші, білил.

Виставка Григорія ГриняЛюбов до народної вишивки Григорій Гринь відчув ще з дитинства:

«Коли був ще малим, то на різдвяно-новорічні свята ми з хлопцями ходили колядувати, «посипати». І ось зайшли до одного хазяїна у велику хату, а там усюди висять рушники, як в музейній кімнаті: над вікнами, на дверях, на покуті... Я тоді задивився на ті рушники, і хлопці побігли собі, а я все стояв зачарований. І так до цього часу я закоханий у народне мистецтво», – розповів майстер.

Після закінчення Решетилівського художньо-промислового училища Григорій Гринь з 1960 майже 35 років працював головним художником у філіалі виробничо-художнього об'єднання «Полтавчанка» у с. Опішному, де і почав розробляти ескізи для вишивок.

Виставка Григорія Гриня«І такі ж вони гарні, що я беру їх і цілую...»

«Спочатку я спробував сам придумувати малюнки. Думав так: бабки в селі самі придумують вишивки, а я ж закінчив художнє училище – тим більше зможу. Придумав, намалював ескізи і повіз в Полтаву на художню раду, а там кажуть: «Не полтавська гама, надуманий малюнок». А мені знайома художниця каже: «Гриша, їдь у села, збирай етнографічний матеріал».

Тож Григорій Гринь почав їздити у творчі командировки по селах і збирати зразки народної вишивки, замальовувати елементи вишиваних виробів.

Виставка Григорія Гриня«В яку хату не зайду – там у хозяйських скринях повно рушників та сорочок, які вишивали ще на придане нареченій. І такі ж вони гарні, що я беру їх і цілую... Ось я і почав замальовувати ці вишивки. Придумав такий спосіб: накладав папір на рушник та заштриховував графітним олівцем, - розповів Григорій Петрович. – Дуже чітко виходило, тож на основі цих замальовок я потім міг створювати ескізи вишивок. Саме в такий спосіб я навчився дуже швидко робити традиційні схеми, близькі до народу. Тож я поставив за мету відродити традиційний для Полтавщини і всієї Слобожанщини рушник».

За 50 років Григорій Петрович назбирав більше 10 тисяч замальованих елементів, які використовує для створення власних графічних малюнків, яких налічується вже більше шести сотень. Самих чоловічих сорочок – 145, блуз – 135, дитячих сорочок – більше сотні.

Виставка Григорія ГриняВід не автентичної вишивки навіть стає зле

У створенні своїх композиційних малюнків автор незмінно керується давніми зразками вишивок з використанням автентичних технік та природною кольоровою гамою.

«Техніки традиційно застосовувалися такі, наприклад, як «соловїні вічка», «зерновий вивід», гладь, коса гладь, вирізування, мережки. А щодо елементів, то по-народному вони звалися так: дубове листя, гарбузове листя, берізка й таке інше. Світло-блакитні, бежеві, охристі, болотні кольори, не яскраві, а притушені, пастельні – це традиційні для Полтавської області. Нитки фарбували за допомогою отвару шкарлупи цибулі, горіха, кори дуба, вільхи, а червоні нитки – комахами (мені колись принесли таких комах, які мешкають у пнях, а вночі вони світяться), – розказав майстер. – Раніше не було чим кольори закріпити, щоб вони не вимивалися. Отож крашені нитки запікали в житньому хлібі. Саме так: загортали нитки у капустяний лист, запікали у тісті. Потім хліб їли, а нитки полоскали у холодній воді і все: більше ста років колір не вимивався. Я сам таким же способом фарбував нитки».

Виставка Григорія ГриняГригорій Гринь вважає, що поширена та популярна червоно-чорна вишивка не є традиційною для українців, а таке яскраве кольорове поєднання прийшло до нас нещодавно:

«В кінці 19-го століття на Україну почали завозили різні товари, в тому числі миючі засоби у яскравих упаковках. Нашим дівчатам сподобались яскраві кольори, і вони почали вишивати такими ж нитками. Але така гама не є традиційною. На вишиваних сорочках та рушниках допускалися лише невеликі вкраплення чорного кольору, його не повинно бути багато».

Виставка Григорія ГриняБільш того, вишивці майстер надає сакрального значення, вважає, що вишитий орнамент живий, він кодує, формує долю. Наділений могутньою силою він організовує навколо людини невидиме енергетичне середовище, спрямоване на добро. Помножена на енергію людських рук, що оживляли ці символи за допомогою сотень стібочків, вишивка завжди працювала на захист людей і благословення їх життя. Тож кожний символ, кожний колір має значення, і недотримання традиційних уявлень про вигляд вишивки може зашкодити людині, родині або, якщо це явище стає масовим, то навіть цілій країні.

«Рушник – це сімейний оберіг, він повинен висіти у кожному домі. Він дає енергії, - каже Григорій Петрович. – У мене вдома висить рушник білим по білому з вирізуванням, ще моєї бабусі, передається з покоління в покоління, і всі, хто бачать, дивуються його красоті. Це моє багатство. А красне з чорним – то не наше, навезене. Мені колись подарували червоно-чорний рушник, 19-го століття, я повісив, так лише пару тижнів витримав, от відчуваю, мені навіть зле від нього стає».

Виставка Григорія ГриняПід час роботи поринає у візерунковий світ, нічого не помічаючи навколо

Григорій Петрович нарікає, що зараз комерційні інтереси стають на заваді збереженню прадавніх традицій вишивання:

«Я нещодавно був на «Сорочинській ярмарці». Ви б бачили, які там продають строкаті вишиванки. І рожевими нитками вишиті, і яскраво-зеленими, що аж в очі кидаються. Такі вироби, звісно, привертають увагу покупців, люди беруть. Але перш за все треба шанувати та відтворювати традицію».

Не зважаючи на поважний вік, Григорій Гринь і зараз продовжує малювати. Його офісом є невеличкий закуточок у галереї в хаті, і коли малює, то настільки поринає у роботу, що уходить з головою у візерунковий світ, нічого не помічаючи навколо. Каже, що поки працює над одним орнаментом для вишивки, у голові вже тримає наступний. У майстра ще багато творчих задумів.

«Здавалося б, прості на перший погляд орнаменти намальовані звичайними фарбами. Але за кожною роботою стоїть багатолітня кропітка праця. В кожному хрестику, в кожному стібочку цієї вишивки закладена багатюща історія, давні українські традиції, – сказала на відкритті виставки директор Обласного центру культури і мистецтва Людмила Омельченко. – Майстер збирає зразки вишивки вже понад півстоліття. Ми можемо пишатися такими митцями, які все своє життя чесно і самовіддано робили свою справу, і передавали українські традиції з покоління в покоління».

Довідка. Григорій Петрович Гринь, 1939 р. н., живе у селищі Опішному Полтавської області. Заслужений майстер народної творчості. Закінчив Решетилівське художньо-промислове училище. З 1960 по 1994 роки працював головним художником у виробничо-художньому об'єднанні «Полтавчанка». За цей період він створив більше 500 власних орнаментальних тем. Він – учасник виставок досягнень народного господарства СРСР, України, міжнародних виставок. Його твори експонувалися в Лейпцигу, Познані, Слуцьку, Полтаві, Києві. Роботи майстра зберігаються в Національному музеї Т.Г.Шевченка, Музеї народної архітектури і побуту України Пирогове, Полтавському краєзнавчому музеї, в музеї декоративного мистецтва у Києві, в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара».

Виставка працює до 20 лютого 2014 року.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 1-го поверху.

Часи роботи: з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

  copy copy

 

 

Виставки

Немає звітів для показу

Сховати метелика