foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:
( 2 шт. )

«Муравський шлях» подружився з сусідками «Буранівських бабусь» і почув українські пісні півночі Росії

П'ятниця, 22 березня 2013 р. Коментарів: 0

11315-17 березня фольклорний гурт «Муравський шлях» Обласного центру культури і мистецтва представляв Україну на фестивалі «Всеросійська Масляна» в Пскові. Наші фольклористи побували на російському святкуванні Масляниці, поспілкувалися зі своїми колегами - колективами з різних куточків Росії і ближнього закордону, а також відвідали визначні пам'ятки псковських околиць.

Масльона і Дід ​​Скобарь - персонажі нової псковської міфології

Народні масляні гуляння у Псковській області проходили в статусі обласного свята багато років поспіль, як і в багатьох російських областях, але з 2010 року захід набув статусу всеросійського фестивалю. Організатори отримали фінансову підтримку. З'явилася можливість запрошувати колективи з різних регіонів Росії і країн ближнього зарубіжжя.

У перший день перебування на фестивалі 15 березня в Псковському культурному центрі пройшов великий концерт 15 колективів-учасників з різних областей Росії та чотирьох країн (України, Білорусії, Естонії та Литви). Незважаючи на будній день, зал був битком набитий глядачами.

216«Фестиваль не був однорідним в стильовому напрямку, - розповідає керівник колективу «Муравський шлях» Галина Лук'янець. - Безумовно, основою виступав фольклор, народні традиції та звичаї, але колективи були різного рівня. Груп, що займаються етнографічними експедиціями, збиранням матеріалу і найбільш точним його відображенням, було всього п'ять. Зокрема, з тих, хто запам'ятався, були молодіжний хореографічний колектив з Карелії, колектив з Твері. Яскраве враження справляв фольклорний гурт з Удмуртії і республіки Марій Ел».

На наступний день масштабні акції проводилися буквально на кожній площі Пскова. «Муравський шлях» брав участь у двадцятихвилинній масштабній ході з кавалькадою, возами, опудалами Масляної центральними вулицями Пскова, а потім виступав на концерті до відкриття фестивалю «Всеросійської Масляної», яке відбулося на головній площі міста. Центральними персонажами і ведучими  свята були Масльона і Дід ​​Скобарь. Вони - фірмові персонажі псковського фестивалю, свого роду «ноу-хау». Масльона - розкішна повна рум'яна жінка в кокошнику і сарафані, а Дід Скобарь (узагальнений образ всіх жителів Пскова і Псковської області) - вусатий і бородатий мужичок у високому капелюсі й кожусі. Крім того, на відкриття масляних гулянь на конкурс з різних куточків Росії з'їхалися Діди Морози, в тому числі і головний Дід Мороз країни - Великоустюзький.

«Температура повітря мінус 12 градусів нікого, крім нас, жителів півдня, не бентежила, - говорить Галина Лук'янець. - Народу на вуличних гуляннях було дуже багато, в тому числі дітей».

Галина Василівна, як і всі керівники делегацій гостей свята, була задіяна у випічці благодійного млинця, який потім продавали на аукціоні, таким чином, збираючи кошти для допомоги сиротам. Також, керівник «Муравського шляху» привезла із Пскова пам'ятний металевий млинець, який кувала власноруч.

У той же день в рамках фестивалю «Всеросійська Масляна» була проведена наукова конференція на тему «Масляничні традиції в народній культурі». З доповідями виступали вчені із Санкт-Петербурга, Бєлгорода, Воронежа. Відзначилися на конференції і харків'яни. Представник колективу «Муравський шлях» доцент ХГПА Мирослава Семенова представила дві статті: одну - етнографічну, другу - педагогічну.

238«Вечорки» фольклорних колективів проходили в фортеці ХІ століття

В суботу ввечері 16 березня «Муравський шлях» взяв участь у «Вечорках». Так на «Всеросійській Масляній» називався захід для фольклорних колективів, який проводився у формі танцювального вечора в історичній будівлі - Наказових палатах Псковського Кремля.

Псковський Кремль - це ядро ​​Псковської фортеці, що датується кінцем ХІ - початком ХІІ століття, і розташований він на високому і вузькому мисі при впадінні річки Пскови в річку Велику. Спорудження зберегло первісний автентичний вигляд: фасад не був змінений, а у внутрішніх приміщеннях поміняли тільки дощаті підлоги.

«Вечорки» проходили з піснями, танцями та народними забавами. Так, кожен колектив повинен був навчити всіх учасників грати в гру, характерну для його місцевості.

«Основною метою цього вечора було створення умов для неформального спілкування між фольклорними колективами-учасниками, - говорить Галина Лук'янець. - Ми особливо подружилися з бабусями з Удмуртії. Це колектив з села Кіясово, називається «Інвожо». Вони розповідали про свою культуру, яка досі зберігає язичницькі елементи. Наприклад, святкова обрядовість і символічні жертвопринесення відтворюються там і зараз».

Цікаво, що жителі села Кіясово фактично сусіди зірок Євробачення «Буранівських бабусь». Не дивно, що розповідаючи про них, учасники колективу «Інвожо» виказували легку заздрість і ревнощі. Адже особливості репертуару та костюми у цих колективів дуже схожі.

Але більше харків'ян вразив виступ колективу, учасники якого належать до народності сету. Це російський субетнос з компонентами фінського, естонського та карельського етносів. Мова у них своя власна.

Яке ж було здивування учасників «Муравського шляху», коли на незнайомій мові представники естонської сторони заспівали поспіль дві пісні, що побутують на території Слобідської України!

«Ми очі повикатували! В одній з пісень ми почули знайомі слова «Калина-малина ...», а друга пісня є у нас в репертуарі «Їхали цигани з ярмарка домой, та й остановились под яблонькой густой. Ой, циганочка, ой, циганочка, ой, циганочка чорная, погадай…». Це якийсь неймовірний перетин традицій, адже субетнос сету - це дуже далекі від нас племена і зовсім інша мовна культура», - підкреслила Галина Лук'янець.

168Від руйнування в радянський час псковські храми врятував... їх вік

Псковська область і сам Псков, без сумнівів, - вражаючі туристичні центри. У перший день колективам-гостям провели екскурсію по Псковському Кремлю, а на третій день перебування перед від'їздом учасники групи «Муравський шлях» побували у старовинному містечку під Псковом - Ізборську, одному з найдавніших російських міст.

Ізборськ як центр кривського населення разом з Смоленськом і Полоцьком вперше був згаданий початковим літописцем в середині ІХ століття. Харківські гості відвідали основні визначні пам'ятки міста - Ізборську фортецю, яка відноситься до ХІV століття, Словенські ключі, які б'ють, по завіреннях учених, уже більше тисячі років, Псково-Печерський чоловічий монастир і навіть спустилися в Печорські печери.

Схоронність історичних пам'яток та особливо храмових комплексів у Пскові, Ізборську і Печорах, викликала логічне запитання в учасників «Муравського шляху», на який їм відповів екскурсовод.

«Ми поставили запитання: чому в Пскові так багато церков? І отримали таку відповідь. Коли в радянський час надійшов негласний наказ зруйнувати, переробити привести в запустіння церковні споруди, то це стосувалося тільки нових храмів. У Пскові всі церкви побудовані раніше ХVІІ століття. Тому по збереженню стародавньої храмової архітектури це місто просто унікальне. Зараз, незважаючи на велику кількість багатовікових споруд, православна церква та держава підтримують їх у пристойному стані, виділяють кошти на реставрацію. У багатьох храмах відновлені служби», - ділиться враженнями Галина Лук'янець.