foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:
( 2 шт. )

На фестивалі «Святовид» звучали незвичайні колядки, щедрівки та навіть пісні для катання на ковзанах

Понеділок, 05 грудня 2011 р. Коментарів: 0

На фестивалі звучали нетривіальні колядкиСлобожанські народні піснеспіви, колядки, щедрівки, які традиційно виконувалися взимку, прозвучали 3 грудня на сцені малого залу Харківського театру опери та балету ім. Лисенка на фольклорному фестивалі «Святовид». У ньому взяли участь не тільки колективи Харківщини, а й сусідніх - Луганської, Полтавської та Бєлгородської областей.

На сцені Харківського театру опери та балету виступили артисти різного віку - від п'яти рочків до тих, кому далеко за 70.

Колектив «Муравський шлях» показав розвеселе водіння Кози«Це одне з головних завдань фестивалю - не тільки зберегти народні традиції, а й передати їх молодим виконавцям фольклору, - каже художній керівник фольклорного колективу «Муравський шлях» Харківського обласного центру культури і мистецтва Галина Лук'янець.

Тематика фестивалю пов'язана з яскравими народними традиціями святок – періоду від Різдва до Водохреща, який представлений у слобожанському фольклорі обрядами колядування, щедрування, засівання, водіння Меланки, Кози. Артисти «Муравського шляху» занурили глядачів у новорічну атмосферу. Вони представили розвеселу постановку з водінням Кози, яка здійснювалася на Новий рік (зараз ми відзначаємо цей день 14 січня і називаємо Новий рік за старим стилем). У Козу наряджали когось, надягали козячу морду і мішок на спину. Образ Кози символізував життєву силу, силу цілого роду, оскільки він ще асоціювався з померлими родичами.

Колектив «Слобода» у Києві сприймають як російські меншини, а у росії як українцівКозу також водили і на Різдво, і на Меланку. Наряджали також Дідугана, на голову якого надягали порожній гарбуз - це щоб в наступному році гарбузи добре вродили. Під час фестивалю прозвучало багато нетривіальних колядок і щедрівок. На відміну від тих, що нинішні хлопчаки виконують під час обходу квартир харківських багатоповерхівок, тут можна було помилуватися цілими виставами і насолодитися різноманітністю специфічних наспівів і костюмів Слобожанщини.

«Ми живемо в селі Руська Лозова Дергачівського району і знаходимося на кордоні України і Росії, - розповідає керівник фольклорно-етнографічного колективу «Слобода» Тетяна Фоміна. - У нашому селі збереглися російські костюми. У декількох кілометрах від нас знаходиться село Черкаська Лозова - це вже українське село, а у нас російське. Ось всі 10 чоловік нашого колективу одягнені в наряди, зібрані в одному і тому ж селі, але проте, у кожного - свій візерунок. Це народні костюми, яким понад 150 років. Сорочки, вишиті найдрібнішим хрестиком, вовняні сарафани з воротами - це теж ручна вишивка. Єдине, кокошники у нас більш сучасні. А ось що стосується говору, так у нас і досі старі люди кажуть «прийдє», «кажє», «пойдє». Ми намагаємося зберегти це наріччя в нашій творчості. Припустимо, ми співаємо «Да по вуліце Ванькє шел...». Це наша традиція, ми намагаємося зберегти її і передати це дітям. У нас є дитячий колектив «Слобожаночка».

На фестивалі було багато молодих виконавцівВтім, визнає Тетяна Фоміна, молодь зараз віддає перевагу сучасній естраді і танцям, ніж фольклору. Такі ж тенденції відзначають і в сусідній Росії. Втім, як зазначили гості фестивалю, що завітали з Росії, у них все ж зараз більше уваги приділяється збереженню народних традицій.

Колектив з Губкіна Бєлгородської області виконав не лише зимові пісні«У нас теж зараз, загалом-то, занепадницький настрій, оскільки те покоління, яке знало фольклор з першоджерела, вже йде, і далі, якщо хто і переймає традицію, так це міська молодь, люди зі спеціальною освітою, які займаються вивченням народної фольклористики, - говорить керівник фольклорного колективу «Воскресіння» центру слов'янської культури м. Губкін Бєлгородської області Ганна Горбатовська. - Традиційний фольклор, думаю, повернеться назад в село, але з міста. Зараз у нас працює програма з повернення молоді в село, виділяється земля під будівництво будинків, хоча для якихось серйозних результатів повинне пройти не одне десятиліття. Тим не менш, зараз почали підвищувати зарплату художнім керівникам старовинних колективів, і мінімальна зарплата без доплат зараз становить 8100 рублів. Більше того, зобов'язують колективи етнографічного співу набирати дітей, і хто знає, у що це виллється, але однозначно фольклор буде жити, може бути в якійсь іншій формі, але надія є».

У глядацькому залі був аншлагНа фестивалі «Святовид» в Харкові колектив «Воскресіння» виконав традиційні зимові пісні, які збирали у фольклорних експедиціях в селах Борове Новооскольського району, Афанасьєвка Олексіївського району, а також Губкінського району Бєлгородщини.

«У нас дуже багато спільного в культурі, у традиціях, навіть у костюмах, - каже Ганна Горбатовська. - Сьогодні ми виконали навіть рідкісні піснеспіви, які виконувались під час катання на ковзанах на Філіповому пості, який починається з 27 листопада і триває до самого Різдва. У піст як би співати не можна, але молодь завжди співала, душа-то співає. І ось люди примудрялися знайти золоту середину. Пісні виконували в протяжних ладах».

Дмитро Кузнєцов та Тетяна Іщенко привітали учасників фестивалю«Нам було дуже приємно почути сьогодні на фестивалі губкінський говір, - підкреслив начальник облуправління культури і туризму Дмитро Кузнєцов. - Дякую всім носіям автентичної культури, які дозволили нам долучитися до народної творчості. Хочу побажати всім, щоб у нас вийшло передати традиції підростаючому поколінню і сьогодні було приємно бачити молодих виконавців».

«Дякую всім учасникам фестивалю за дбайливе ставлення до культури, до традицій, за те, що щедро ділитеся своїми талантами і духовним багатством, - зазначила директор обласного центру культури і мистецтва Тетяна Іщенко. - Дуже символічно, що сьогоднішнім фестивалем «Святовид» ми ніби відкрили дорогу Новорічним та Різдвяним святам, створюючи відповідний настрій ».

І дійсно, як кажуть у народі, зима прийшла і свята привела. З початком зими - майже кожен день свято. 4 грудня Введення в Храм пресвятої Богородиці, 7 грудня християнський світ відзначає день пам'яті великомучениці Катерини. Це свято називали святом дівочої долі. Просили її про щасливий шлюб, злагоду в родині. Потім 13 грудня - день апостола Андрія Первозваного, 17 грудня - великомучениці Варвари, 19 грудня - Миколи Чудотворця, а там вже недалеко і до Різдва, Нового року та Водохреща. Кожному з цих подій в народі супроводжували співи, колядки та щедрівки, багато з яких поки що вдається зберегти. У цьому можна було переконатися на фестивалі зимового календаря «Святовид».

Довідка. Організатор фестивалю – Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва при підтримці Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації.

На фестивалі заспівали луганські козакиУ фестивалі взяли участь найкращі аматорські фольклорні гурти Харківської області, м. Харкова та сусідніх регіонів: „Воскресенье" з м. Губкін Бєлгородської області РФ, Народний козачий хор з Луганської області, автентичний гурт „Надвечір'я" Котелевського району Полтавської області. Місцеві колядки та щедрівки виконали відомі харківські колективи – „Муравський шлях" ООМЦКМ, „Талиця" з Харківського району, студентські гурти „Лада" та „Фарби" ХДАК, „Слобожаночка" ХУК, учнівські ансамблі „Веселка" ДШМ № 4 ім. Леонтовича, „Мережка" Маріїнської гімназії м. Харкова, „Вербиченька" з Нової Водолаги, „Весела слобода" з Балаклії. Також харківський глядач мав можливість послухати старовинний фольклорний спів у виконанні найкращих автентичних гуртів – носіїв слобожанських традицій: гуртів „Мельничани" Валківського району, „Слобожани" Чугуївського району, "Слобода" Дергачівського району, фольклорного гурту с. Картамиш Первомайського району.