foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Програма Східного партнерства «Культура»: цикл воркшопів з обміну досвідом-2014 стартував у Вірменії

110-13 квітня 2014 року в м. Діліжане (Вірменія) пройшов перший в циклі цього року воркшоп з обміну досвідом у сфері культурної політики в рамках Програми Східного партнерства «Культура». У числі представників від України активну участь в роботі воркшопу прийняла завідуюча відділом інноваційних технологій соціально-культурних проектів Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Оксана Бугайченко, яка винесла на обговорення та експертну оцінку фахівців «Стратегію розвитку кластеру культури і туризму Харківської області».

Якщо торішній цикл проводився в Молдові (м. Кишинів), Грузії (м. Горі) і Україні (м. Алушта), то в цьому році учасники воркшопу повинні відвідати інші три країни Східного партнерства (СП): Вірменію, Азербайджан та Білорусь.

Основний принцип роботи: тренінги та практичні заняття в групах

Як і в минулому році, цикл воркшопів - 2014 покликаний продовжувати поглиблення стратегічного мислення і підходів до розвитку стратегій та політики, а також передбачає розробку планів з імплементації стратегій і політик, можливо, спільних для країн-учасниць Східного партнерства, виходячи з їхніх спільних потреб.

1У ході воркшопів також передбачається розгляд потреб і підходів до розвитку сфери культури (або окремих її напрямів), формування професійних альянсів і лобі- груп, питань управління змінами в ході реформ у сфері культурної політики. У ході квітневого воркшопу в м. Діліжане «Інструменти і підходи імплементації» розглядалися питання, пов'язані з правовими умовами для реалізації реформ у сфері культури, з роллю культури в регіональному розвиткові, з культурними та творчими індустріями.

Відмінність воркшопу від семінару полягає в тому, що семінар, головним чином, складається з лекцій та презентацій, а воркшоп - з тренінгів і практичних занять в групах. Тому поряд з лекціями та презентаціями теоретичних ноу-хау від культури і обміном передовою практикою з експертами та практикуючими фахівцями з країн Євросоюзу і Східного партнерства особливо насиченою і різноманітною була робота в групах, що сприяє інтерактивному застосуванню набутих знань.

Учасники, експерти та тренери

Всього в воркшопі брали участь близько сорока осіб, серед яких були артисти, архітектори, скульптори, музейники, менеджери державних і приватних установ культури, представники центральних та місцевих органів влади з країн Східного партнерства. Частина з них - це учасники минулорічного циклу воркшопів, частина - новачки.

Команду експертів і тренерів на цьому воркшопі представляли: керівник проекту, директор Бюро моніторингу та інституційного розвитку Програми Східного партнерства «Культура» (RMCBU) Лучано Глоор; експерт з розвитку інституційного потенціалу Тетяна Білецька (RMCBU); керуючий директор Intercultura Consult, активний експерт в галузі політики ЄС у сфері культури доктор Петя Колева (Болгарія); президент Фонду The Other Space, модератор багатьох міжнародних конференцій, присвячених темам міжнародного співробітництва у сфері культури Витек Хебановскі (Польща); куратор Suburb Cultural Center, віце-президент AICA (Міжнародної асоціації арт-критиків) Вірменії Ева Хачатрян; професор Національного університету архітектури та будівництва Вірменії, головний архітектор «KHORAN», віце-президент Наукового Комітету ІКОМОС «Спадщина 20-го століття» Нуне Чилингарян.

1Загальні проблеми та чіткі відмінності країн-учасників Східного партнерства

Як вже зазначалося, воркшоп - це, перш за все, інтерактивна робота в групах, тому протягом всього заходу учасники кілька разів об'єднувалися в різні за складом групи, в яких обов'язково мали бути присутні представники різних країн і різних секторів культури. Під керівництвом тренерів ці групи працювали над вирішенням різного роду завдань, наприклад, складання 6 «карт» для секторів культури країн Східного партнерства, що містять перелік викликів і можливостей у сфері культури кожної з країн. У ході обговорення було виявлено, що проблеми у сфері культури в наших шести країнах багато в чому схожі.

У результаті були визначені три основні проблеми, характерні для всіх країн Східного партнерства: відсутність чіткого розуміння ролі і місця культури в сучасному суспільстві; відсутність або неефективність стратегій розвитку культури; нерелевантність в системі освіти культурних кадрів, тобто невідповідність рівня підготовки менеджерів культури і сучасних умов.

При цьому, однак, в ході обговорення були знайдені і деякі відмінності у розвитку культурної сфери різних країн. Так, в Білорусії спостерігається домінуючий розвиток державного сектора в культурі, присутнє стабільне фінансування, але при цьому має місце надмірна цензура. А ось Молдова має одну з кращих у Євросоюзі законодавчу базу в сфері культури, але вона, на жаль, на сьогоднішній день не працює.

1Визначення поняття «культурне місто»

Також в одній з груп обговорювалося питання, що стосується визначення поняття культурного міста: що собою представляє культурний місто в сучасному світі, якими він повинен володіти характеристиками?

Учасники групи висловлювали свої думки на цю тему, і в результаті були сформульовані деякі важливі аспекти: культурне місто - це місто з рівними можливостями для всіх культурних проявів; воно повинно володіти можливостями для культурного зростання всіх груп населення; таке місто повинно мати розвинену інфраструктуру, бути зручним для життя («місто, в якому хочеться жити»); в ньому мають бути присутні сильна політична воля і відкритість до міжнародної співпраці; воно повинно володіти відповідними людськими та культурними ресурсами (яскрава автентичність, визначна спадщина); це місто має бути економічно самодостатнім і тим, що називається «зелене місто», тобто екологічно чистим.

Проблеми та досягнення в сфері культури Вірменії

Традиційним для воркшопів є проведення відкритої сесії за участю представників міністерства культури, керівників різних культурних інституцій приймаючої країни. У роботі відкритої сесії в місті Діліжане взяли участь заступник міністра культури Республіки Вірменія Нерес Тер-Варданян, мер міста Діліжан Армен Сантросян, заступник начальника Відділу культурної спадщини та народних ремесел Міністерства культури Вірменії Еранухі Маргарян, начальник Відділу громадських зв'язків та освіти Національної галереї Вірменії, директор Національного комітету ICOM Вірменії Ані Авагян, арт- директор Єреванського міжнародного кінофестивалю «Золотий абрикос» Сусанна Арутюнян та інші.

1Цього разу дискусія вийшла спекотною, оскільки представниками громадських організацій країни, що діють у сфері культури, були підняті давно наболілі питання збереження культурної спадщини, а саме пам'ятників, які перебувають під охороною держави і яких у Вірменії близько 25 тисяч. Також у центрі обговорення були чинники, що перешкоджають розробці та прийняттю «профільних» законів у сфері культури, деякі аспекти культури як двигуна соціально-економічного розвитку Вірменії, питання розвитку кіноіндустрії та ін.

Учасники воркшопу також мали можливість ознайомитися з культурним розвитком регіону, відвідавши Музей народного мистецтва та Музей міста Діліжан, а також Центр креативних технологій як приклад міжгалузевого підходу (освіта - культура - бізнес). Останній перебуває під патронатом Центрального банку Республіки Вірменія та фонду «Центр сприяння економічної освіти та досліджень».
Центр називається «тумо». Він об'єднує в собі прекрасно обладнаний музей історії грошового обігу Вірменії, бібліотеку для дітей, забезпечену необхідною кількістю комп'ютерів, принтерів, сканерів, а також власне центр креативних технологій, де в класах і просторах, оснащених найсучаснішим і оригінальним чином, підлітки 12-16 років мають можливість абсолютно безкоштовно знайомитися з останніми досягненнями в світі передових комп'ютерних технологій, вдосконалюючи свої знання та вміння в таких областях, як «цифрові медіа», «створення ігор», «анімація» і «розробка сайтів».

Використання досвіду для розвитку культури Харківської області

Головною умовою участі у циклі воркшопів, як минулого року, так і в нинішньому, було представлення проекту концепції стратегії або політики у сфері культури. Зокрема, була представлена ​​і Стратегія розвитку кластера культури і туризму Харківської області.

1«Минулого року харківський проект доопрацьовувався згідно з рекомендаціями експертів і досвідом, набутим у процесі роботи воркшопу, - розповідає учасниця заходу зав. відділом інноваційних технологій соціально-культурних проектів Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Оксана Бугайченко. - Цього року передбачається знайомство з кращими практиками імплементації культурних стратегій. Передовий досвід експертів і практикуючих у цій галузі фахівців з країн Євросоюзу і Східного партнерства повинен допомогти харків'янам у виробленні реального плану реалізації Стратегії розвитку кластера культури і туризму. Розвиток культури і туризму в регіоні, згідно з цією стратегією, в свою чергу, має призвести до модернізації регіону шляхом пріоритетного розвитку культури, сформувати позитивний імідж території, підвищити рівень людського капіталу, зіграти ключову роль у формуванні комфортного середовища для життєдіяльності і найповнішої творчої реалізації, зробити регіон привабливим для туристів і більш конкурентоспроможним в економічному сенсі».

Перспектива спільних проектів

Проведення воркшопів в рамках Програми Східного партнерства «Культура» серед інших позитивних і корисних моментів представляє величезний інтерес з точки зору розширення професійних контактів серед представників сфери культури різних країн. Унаслідок це дає можливість створювати спільні проекти. Так, одна з груп в Діліжане працювала над темою «Медіа як платформа для дискусії про роль культури», і в підсумку цієї роботи виникла ідея спільного проекту за участю різних міст країн Східного партнерства щодо створення ряду довготривалих інформаційних приводів для ініціювання медіа-дискусії про роль культури. На сьогоднішній момент вже кілька міст України та Молдови підключаються до реалізації цього проекту.

Загалом, перший у 2014 році воркшоп з обміну досвідом у сфері культурної політики був, як завжди, насиченим різними формами інтенсивної командної роботи, і досить плідним. Наступний воркшоп RMCBU планують провести в Азербайджані наприкінці липня.

1Довідка. Програма Східного партнерства «Культура» реалізується у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Молдові та Україні з червня 2011 року і фінансується Європейським союзом. У рамках програми вже організовано близько 50 заходів у сфері культури; близько 2 000 працівників культури (представників місцевих і національних органів влади, фахівців різних галузей культури, представників громадських організацій, викладачів, молоді) стали учасниками понад 60 заходів, спрямованих на розвиток інституційного потенціалу; проведено і підготовлено більше 20 досліджень і аналітичних оглядів (аналітичні звіти, картування культурних ресурсів, рекомендації в галузі реформування культурної політики); реалізуються 15 грантових проектів, що представляють регіональні ініціативи. Всі ці заходи сприяють зміцненню ролі культури у забезпеченні сталого розвитку регіону і сприяють регіональному співробітництву державних установ, громадянського суспільства, культурних і наукових організацій у країнах Східного партнерства та Європейського союзу.

12345