Відвідувачі художньої галереї «Мистецтво Слобожанщини» 24 лютого отримали відповідь не тільки у формі, а й на словах – від авторів виставки сучасної скульптури, що діє зараз у галереї.
На творчій зустрічі з учасниками виставки „Відповідь у формі" панувала дуже доброзичлива атмосфера, бо самі скульптори підтримують між собою дружні стосунки. Це і не дивно, майже всі вони – учні відомого майстра, скульптора Олександра Рідного. Окрім цієї формальної єдності є ще й інший аспект: скульпторів єднає серйозний та глибокий підхід до своєї творчості. Всі вони не роблять беззмістовних робіт – в їх творах обов'язково відображається думка, що штовхає митця до творчості. У кожного скульптора це щось глибоко особисте.
«Я - людина-спостерігач, спочатку придивляюсь до оточуючого життя, накопичую знання, і в певний момент з'являється ідея для твору, - розповіла скульптор Тетяна Альбіцька-Костомарова. – Тоді робиш вже ескіз, а згодом і модель. Мої скульптури я роблю з гіпсу, але обов'язково цьому передує створення моделі з глини. Іноді вони мені подобаються саме у глині, якби була можливість, то так би і залишала, але нажаль це неможливо».
У скульптора Володимира Мілікова зовсім інші джерела натхнення. Його скульптури музикантів виклали велике зацікавлення та навіть захоплення у відвідувачів. Він розповів про їх створення: «Мене надихає музика. Вона завжди поруч. Улюблені джазові мелодії народжують образи музикантів, які хочеться втілити у творчості. А матеріалізація ідеї – це найбільший кайф».
Не оминули митців і питання про нагальні матеріальні проблеми. «Якщо працювати на заробітну плату, то це вже потік, а не творчість», - каже скульптор Олексій Поляков. А його колега по творчому цеху Роман Блажко пояснює: «Коли роблю скульптуру, зовсім не ставлю собі за мету її продати. Але все ж таки маю надію, що мої роботи знайдуть свого шанувальника і покупця".
Для скульпторів це питання постає трошки по-іншому, аніж для художників. Зробити скульптуру займає набагато більше часу, ніж написати картину. Більшою мірою це залежить від трудомісткості та технології процесу. Щоб підготувати одну персональну виставку, потрібно не менше року.
«Придумати та зробити модель з пластиліну або глини - це тільки половина роботи, - каже Олександр Рідний. – Ще треба це втілити в потрібному матеріалі. А, наприклад, лиття з бронзи – це окремий технологічний процес, який не кожен скульптор зможе самостійно здійснити».
В цьому багатьом скульпторам допомагає Олександр Сердюк – також один з учасників виставки. Проте, не залежно від того, з яким матеріалом працює скульптор – все починається з моделі, яка робиться або з пластиліну, або з глини. Лише потім починається таїнство втілення моделі в матеріалі. Кожен матеріал має свої особливості, і по своєму «розмовляє» зі скульптором. «Коли ліпиш з глини, то об'єм набирається, а коли з каменю або дерева, то навпаки, треба відсікати все зайве», - розповів скульптор з Ірану Фаршид Елішаї Сайд.
Творчий процес - це шлях постійного самовдосконалення. Володимир Міліков зізнається: «Коли я закінчив своє навчання, то зрозумів, що насправді нічого не знаю». В самостійній праці він постійно у пошуку, говорить, що своєї улюбленої роботи ще не зробив – вона попереду.
Молоде покоління харківських скульпторів – активне, дієве та готове до нових творчих звершень. Вони беруть участь у симпозіумах скульпторів та підтримують один одного.