Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

6 червня в галереї «Мистецтво Слобожанщини» пройшла презентація нової книги Анатолія Кутника «Хроніки часу, що втратив сенс», присвяченої нашому недавньому минулому. У ній зібрані розповіді, вірші, роман і п'єси. Об'єднує такі різні за жанром твори єдина проблематика: літературні герої Анатолія Кутника захоплені зненацька глобальними змінами в суспільному житті, наприклад, розпадом СРСР.

Більшість з розповідей датуються кінцем 80-х - початком 90-х років.

«Це час світлих надій, час, коли очі світилися чистою радістю, - згадує Анатолій Кутник. - Було відчуття того, що життя не просто змінюється, а перетворюється на щось зовсім фантастичне і нове, і воно буде набагато кращим за колишнє життя. В цій книзі йдеться про те, які трагічні метаморфози відбувалися в душах людей, що у неправильний час намагалися вести себе нормально. Головні герої книги виявилися вкинуті у пагубне протистояння із зовнішнім світом і при цьому вони намагаються зберегти власну гідність, особистісну цілісність, коли ламаються засади, змінюються системні величини. Легше піддатися руйнівній силі ненависті, чарівності нігілізму, але всупереч підмінним цінностям, герої вірять, що справжнє здатне врятувати від падіння, тому вони і залишаються героями».
Назву книзі дав однойменний короткий роман, який увійшов до збірки. Його особливістю, як, втім, і характерною рисою творчості Анатолія, є «відеокліповість». Фрагментарність композиції, швидка зміна сюжетів відображає сучасний феномен «кліпової свідомості». Але в кінці всі фрагменти обов'язково об'єднуються ідеєю і нанизуються на єдиний смисловий стрижень.
Також увійшов до книги і цикл коротких оповідань «Збірник державних таємниць СРСР». На презентації автор прочитав один з них, який називається «Стенограма». У ньому зафіксовано фрагмент розмови Сталіна і Берії.

«Звичайно ж, з точки зору історії це найчистіша вигадка, але в ній є художня правда характерів і смислів, - стверджує Анатолій Кутник. - Для мене це особлива розповідь. У мене єдиний раз в житті трапилося так, що коли я прокинувся, у мене полився текст, який мені потрібно було тільки встигнути записати».

Втім, систематичність і послідовність у творчості взагалі не характерна для Кутника-письменника. Він ніколи не змушує себе працювати, вважає, що літературний твір має народитися без примусу.

«Коли я працюю, мені повинно бути цікаво в першу чергу самому, що ж відбудеться далі. Коли я починаю писати твір, я ніколи не знаю, що буде далі, і вже тим більше - чим воно закінчиться», - зізнається автор.

До збірки увійшли і п'єси: «Таємне життя риб» і «Чужаки.ру». Першу інтерпретацію п'єса «Таємне життя риб» отримала на малій сцені Харківського будинку актора в авторському театрі «Котелок» під керівництвом Володимира Гориславця.